Цього року зафіксовано найменшу кількість випускників шкіл в історії України, і всі університети потерпають від цієї складної демографічної ситуації. Про це на прес-конференції повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, коментуючи основні тенденції вступу-2018 та попередні висновки, які буде враховано під час підготовки умов прийому на 2019 рік.
Міністр зазначила, що в цьому році 59,2% (34 848 вступників) отримали рекомендації на бюджет за першим пріоритетом, а 16,4% (9643) — за другим. А це свідчить про те, що нинішня система широкого конкурсу дає змогу студентам здійснити їхню мрію та вчитися там, де вони хочуть, а не де змушені.
За даними міністерства, за третім пріоритетом рекомендовано на бюджет 8,8%, а за четвертим — 6%, п’ятим — 4,1%, шостим — 2,9%, сьомим — 2,6%.
«Цього року за підсумками вступних іспитів зараховано 2175 випускників, а 45 — за результатами співбесіди. Це близько 4,3% загальної кількості випускників, яких зараховано на бюджет. Ще не завершено вступну кампанію для жителів окупованого Криму та Донбасу. Але ми не оприлюднюватимемо кількість вступників з окупованих територій з огляду на міркування безпеки», — наводить слова урядовця УНІАН.
Лілія Гриневич зауважила: деякі експерти висловлювали побоювання, що місця державного замовлення сконцентруються в Києві. Проте згідно зі статистикою, в 2018 році у київські виші надано 27,7% державного замовлення, Харківської області — 12,5%, Львівської — 11,2%, Дніпропетровської — 6,2%, Одеської — 5,1%.
Вона назвала десять вишів, у яких зросла кількість рекомендованих на бюджет вступників порівняно з минулим роком: Львівський національний університет імені Івана Франка (+391 бюджетне місце), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (+351), Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (+189), Національний університет «Львівська політехніка» (+184), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (+165), Національний університет біоресурсів і природокористування (+163), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (+154), Національний університет «Києво-Могилянська академія» (+146), Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (+138), Харківський національний університет радіоелектроніки (+94).
Лілія Гриневич підкреслила, що жодним чином не вплинуло на кампанію зменшення кількості заяв для вступу з 9 до 7, оскільки 3/4 вступників пройшли за першим та другим пріоритетом, а ті, хто за шостим і сьомим, не перевищують 3%. «Підвищення мінімального порога до 150 балів для вступників на окремі медичні спеціальності було позитивним кроком. На всіх спеціальностях медичного спрямування цього року прохідний бал перевищував 150 балів. А проведення творчих заліків зокрема для вступників на спеціальність «Журналістика» сприяло тому, що мінімальний прохідний бал на цю спеціальність у вишах становив 186», — поінформувала міністр.
Лілія Гриневич зазначила, що в цьому році сільським коефіцієнтом скористалися під час отримання місця державного замовлення 33% вступників, які на нього претендували. Тому в цьому питанні слід шукати варіанти, як поліпшити ситуацію, щоб випускники із сільської місцевості мали змогу навчатися у вишах.
Серед топових спеціальностей, на які вступали випускники з найвищими балами, такі: стоматологія — 193,4 бала, міжнародне право — 193, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії — 192, менеджмент соціокультурної діяльності — 188,5, міжнародні економічні відносини — 186,7, журналістика — 186,2, політологія — 186.
Лілія Гриневич зауважила, що під час цьогорічної вступної кампанії 58 875 вступників на бакалаврат отримали рекомендації вступу на бюджет. Виконали всі вимоги і були зараховані на бюджет 51 252 абітурієнти (87,1%). 12,9% абітурієнтів пішли на платне навчання, оскільки багато з них планували здобути юридичну освіту, а на цей напрям було зменшено державне замовлення.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»