"Палеонтологи знайшли рештки найдревнішого птерозавра"

14 серпня 2018

Вперше на території Північної Америки виявили скам’янілі рештки раннього птерозавра з шкіряним мішком «пелікана».

Про це повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на іноземні ЗМІ.

Птерозаври домінували на Землі одночасно з динозаврами – протягом всієї епохи між тріасовим і крейдяним періодами (від 215 до 65 мільйонів років тому). Представники цієї групи були першими хребетними, які навчилися літати, і тісно пов'язані з сучасними птахами. Особливий інтерес у вчених викликав ранній період розвитку птерозаврів. Однак тендітні кістки рептилій кам’яніють досить погано, і нині відомі лише фрагментарні рештки пізнього тріасу, які знаходять найчастіше в альпійських горах.

Про нову знахідку птерозавра Брукс Брітт (Brooks Britt) і його колеги повідомили в журналі Nature Ecology & Evolution: рештки птерозавра виявили серед понад 18 тисяч скам'янілих кісток з виробленої шахти Saints and Sinners на північному сході американського штату Юта. Серед викопних решток вчені, які тут працювали дев’ять років, виявили представників дев'яти незвичайних видів плазунів, віком від 201 до 210 мільйонів років, а також фрагменти скелета птерозавра досі неідентифікованого виду з роду Caelestiventus hanseni (частину черепа, нижню щелепу, а також кістку пальця).

Ця знахідка є особливо незвичною, оскільки вважалося, що древні літаючі рептилії цієї епохи жили лише у районах близьких до води. Нині це викопні рештки найстарішого птерозавра будь-коли знайдених палеонтологами.

Розмах крил доісторичної рептилії може і не вражає – всього півтора метра – але для ранніх птерозаврів це досить великий екземпляр. Судячи з пропорцій тіла, рептилія могла бути однією з найбільших літаючих істот свого часу і жила на цілих 65 мільйонів років раніше найдавнішого з досі відомих птерозаврів. На добре збереженій нижній щелепі виділяється кістковий наріст, аналогічний тому, до якого кріпиться шкіряний мішок пеліканів і деяких інших сучасних птахів. Вчені вважають, що шкіряний мішок міг використовуватися для утримання здобичі.

Незважаючи на особливий кістковий фланець під щелепою (видно в реконструйованому черепі), Caelestiventus, ймовірно, не їв рибу, як це нині роблять пелікани, адже мешкала літаюча рептилія в пустинному оазисі, де харчувалася, ймовірно, тільки рептиліями.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua