Нове археологічне дослідження Австралійського національного університету показало, що homo erectus, вид примітивної людини, вимер через те, що його представники були ледачими.
Археологічні розкопки древніх людських поселень на Аравійському півострові часів раннього кам'яного віку показали, що для створення інструментів і збору ресурсів homo erectus користувався найменш трудомісткими знаряддями праці.
Ця «лінь» у поєднанні з нездатністю адаптуватися до кліматичних змін, швидше за все, зіграла роль у вимиранні цього виду, так стверджує провідний дослідник доктор Сері Шіптон зі Школи культури, історії та мови при Австралійському національному університеті.
«Не схоже, що вони докладали будь-яких зусилль, – говорить доктор Шіптон. – Не думаю, що вони були дослідниками, які дивляться за горизонт. У них не було того почуття подиву, яке є у нас».
«Для створення кам'яних знарядь вони просто брали каміння, які могли знайти в своєму таборі – а таке каміння було досить низької якості в порівнянні з тим, що згодом використовували інші види при створенні знарядь праці, – пояснює свою гіпотезу вчений. – У місці, яке ми досліджували, є чимало порід дуже якісного каменю на невеликій відстані і на невеликій висоті. Але замість того, щоб піднятися на пагорб, homo erectus просто користувалися уламками, які відколювались і скочувалися з гори вниз. Ми вивчили це місце і не виявили ознак будь-яких дій, ніяких артефактів або ж слідів видобутку якісного каменю».
Це дуже контрастує з майстрами кам'яних знарядь пізніших періодів, включаючи ранніх homo sapiens та неандертальців, які піднімалися в гори в пошуках якісного каменю і перевозили його на великі відстані. Доктор Шіптон вважає, що нездатність до технологічного прогресу також сприяла сумній долі цієї популяції.
«Вони були не тільки ліниві, але і дуже консервативні, – каже Шіптон. – Зразки шарових відкладень показали, що навколишнє середовище змінювалося, але вони продовжували використовувати теж знаряддя, не вдосконалюючи його. Не було зовсім ніякого прогресу, а їх інструменти не сильно відрізнялися від висохлих річкових русел. Думаю, в результаті навколишнє середовище стала дуже сухим для них».
Розкопки і дослідження провели в 2014 році на стоянці Саффаках недалеко від Давадмі в Центральній Саудівської Аравії.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»