Речовина, що є в оливковій олії і в червоному вині, не дає кишковим бактеріям псувати кровоносні судини.
Зберігати серце і судини здоровими можна, якщо тримати під контролем шлунково-кишкову мікрофлору - про це в своїй статті в Cell пишуть дослідники з клініки Клівленда.
Мікрофлора, як ми всі знаємо, допомагає перетравлювати їжу і тим самим активно втручається в метаболізм. Через продукти розщеплення різних речовин бактерії можуть впливати чи не на всі системи організму. Одна з молекул, з якими кишкові мікроби активно працюють, називається холін, його особливо багато в м'ясі і яйцях. Бактерії перетворюють його в тріметіламін, який, потрапивши в печінку, зазнає подальшої хімічної метаморфози і в результаті з нього виходить тріметіламіноксид. Він пов'язаний з серцево-судинними захворюваннями у людей, що вдалося побічно підтвердити в дослідах на тваринах, у яких він підвищував ризик атеросклерозу. Тобто виходить, що псування судин починається з бактерій, що переробляють холін з нашої їжі.
Тенлі Хейзен і його колеги виявили, що структурний аналог холіну під назвою DMB (3,3-диметил-1-бутанол), пригнічує роботу бактеріальних ферментів, які виробляють небезпечний тріметіламін. Причому ефект був однаковий як з бактеріями, що живуть в мишах, так і з бактеріями, що живуть в людині. Якщо ж мишей тримали на кормі з високим вмістом холіну (і самі тварини при тому були схильні до атеросклерозу), але одночасно давали DMB, то ризик атеросклерозу у них зменшувався: рівень атерогенних з'єднань в крові падав, і бляшки на стінках судин не утворювалися.
DMB міститься в оливковій олії і в червоному вині, і сам по собі він цілком нешкідливий: миші, яким його давали в очищеному вигляді, через чотири місяці після цього відчували себе нормально. Також слід зазначити, що DMB нешкідливий для кишкової мікрофлори, і взагалі він досить швидко розпадається і виводиться з організму. Загалом, він виглядає як ідеальний профілактичний засіб: приймайте DMB разом з їжею, і у вас будуть здорові судини. Однак немає гарантії, що мікроби, яких регулярно будуть ним обробляти, не знайдуть спосіб пристосуватися до такого нового «зовнішньому чиннику» - тріметіламін використовується деякими бактеріями як джерело енергії, і вони цілком зможуть знову навчитися отримувати його навіть в присутності інгібітора ферментів.
З іншого боку, невідомо, що буде при тривалому вживанні DMB. Самі автори роботи відзначають, що помітили деякі зміни в співвідношенні мікробних різновидів в кишечнику мишей, хоча такі зміни були вкрай незначні. Чи станеться те ж саме з людською мікрофлорою, і чи може це призвести до якихось побічних ефектів, стане ясно тільки після нових експериментів.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»