Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»
Прийняття у першому читанні законопроекту 3871 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» викликало у суспільстві занадто великий ажіотаж – ура, мовляв, тепер не буде фальсифікацій молочних продуктів! Натомість дійсність не виглядає такою вже райдужною, радше навпаки.
Адже згаданий законопроект вносить зміни в Закон України «Про молоко та молочні продукти». А що, раніше цей закон дозволяв фальсифікувати молочну продукцію? Та ні, не дозволяв… І заважало це комусь займатися фальсифікацією? Питання явно риторичне…
Ще одне питання: а що, крім пальмової олії, молочну продукцію більш нема чим фальсифікувати? Та ні, є. І в цьому криється головна небезпека.
Ніхто з виробників, що випускають фальсифікат, не працюють на чистій пальмовій олії, вони використовують суміші пальмової та кокосової олії з маргаринами та кулінарними жирами. Щоб побороти фальсифікацію, треба посилювати контроль за якістю продуктів харчування, а не вносити в закон поправки, які нічого не змінюють, зауважує керівник відділу тестувань Центру експертиз «Тест» Ніна Кільдій.
І ще одне зауваження, дуже суттєве, але менш помітне громадськості: тим самим законопроектом 3871 передбачено повну заборону використання пальмової олії в усіх продуктах харчування. Ці зміни вносяться в Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Ця заборона торкнеться в першу чергу продуктів, в яких використання пальмової олії раніше було дозволене і про що виробники чітко писали на етикетці про склад продукції.
То, може, відтепер пальмова олія найбільш небезпечна, а інші домішки менш шкідливі для людини? Теж ні! Ніна Кільдій зауважує, де тут заховано головну небезпеку: найбільшим споживачем пальмової олії є кондитерська галузь, адже печиво, цукерки, торти та тістечка з вафлями містять багато жиру.
У цю продукцію вже давно ніхто не додає вершкове масло з огляду на його високу ціну. Звичайний маргарин в магазині приблизно в три рази дешевший за вершкове масло. Щоб хоч якось втримати вартість продукції і остаточно не втратити споживача, виробники кондитерської продукції використовують пальмову олію або маргарин (ці дві категорії жирів є прямими конкурентами). Вони ніколи не зможуть перейти на використання вершкового масла через зубожіння населення, яке й так купує тепер не так багато солодощів.
У нас лунає забагато критики стосовно пальмової олії, але чомусь у всьому світі вона не заборонена і її однозначна беззаперечна шкода теж не є визнаним фактом, навіть ВООЗ не закликає увесь світ терміново відмовитись від пальмової олії. При цьому у світі визнана шкода для організму транс-жирів, велика кількість яких міститься якраз у маргаринах та кулінарних жирах. Отже, прийняття законопроекту в частині повної заборони використання пальмової олії може призвести до їх повної переорієнтації на маргарини і, відповідно, ще більшого підвищення кількості транс-жирів у солодощах.
Тобто, продукція буде вже відверто небезпечна. Від транс-жирів в першу чергу страждають серцево-судинна система та печінка. При цьому основні споживачі солодощів – це діти. І зауважимо: вельми далеке від зубожіння населення Західної Європи не проти використання пальмової олії в частині продукції.
Натомість із транс-жирами можна боротися лише в один спосіб: вводити норми по транс-жирах в кондитерській продукції і посилювати контроль за дотримання цих норм. Чи буде хтось це робити ефективніше, ніж зараз? Навряд чи… І ще одне: головним споживачем пальмової олії є кондитерська галузь, і є в Україні людина, що зацікавлена у розвитку кондитерської галузі і водночас має досить повноважень, аби накласти вето на цей закон, якщо його буде прийнято. Втім, що його буде прийнято, є великі сумніви.
То в чому сенс появи законопроекту? Вбачається лише одне міркування: на тлі постійного зростання суспільної критики якості харчових продуктів і бездіяльності урядових структур, що мають її контролювати, продемонструвати боротьбу за цю якість. Саме продемонструвати, бо про справжню боротьбу такими методами йтися не може.