Нинішній рік для вітчизняного оборонного відомства у плані реформування війська обіцяє стати знаковим з багатьох причин. Взяти хоча б зміни в підходах до розбудови армії: днями перший заступник міністра оборони України Олександр Олійник у ході прес-конференції в Будинку уряду ще раз авторитетно підтвердив, що цьогорічний осінній призов на строкову військову службу до лав Збройних сил стане останнім. У зв’язку з цим уся мобілізаційна робота зосереджується на комплектуванні ЗСУ військовослужбовцями за контрактом.
Певна річ, одним, що називається, розчерком пера тут не обійтися. Тому особливої уваги у стратегічних державних документах у сфері оборони надано підвищенню престижу військової служби, іміджу Збройних сил загалом, що нерозривно пов’язано і з таким, ніби й прозаїчним, але важливим для багатьох рівнем соціального статусу професійних військових.

У  Бучі на Київщині нині переймаються проблемою будинкових ліфтів. Людей не влаштовує користування підйомником за картками. Загалом «карткова система» в ліфтах уже діє в цілій низці міст, і люди до неї звикли. Можливо, звикли б і в Бучі, якби не… непідйомна плата. «Зараз ми платимо майже у п’ять разів більше, ніж раніше», — розповіли «Урядовому кур’єру» мешканці будинку №10Г по вулиці Тарасівській.  
 «Раніше наші ліфти обслуговувала інша фірма, претензій ні до їхньої роботи, ні до суми оплати не було. А з жовтня минулого року рішенням виконкому ввели картки. Обслуговує карткові апарати приватне спеціалізоване підприємство «Вертикаль» з міста Житомира. Виконком затвердив і вартість однієї поїздки — 37 копійок.

Це було основним лейтмотивом круглого столу «Які закони потрібні на ринку нерухомості?», що днями пройшов у Києві. Як вважає президент Спілки спеціалістів з нерухомості України Олександр Рубанов, якщо сьогодні законодавчо не вирішити це питання, завтра професія ріелтора може зникнути.  
— Посередники, які функціонуватимуть на ринку, будуть ким завгодно, але не ріелторами. Не врегульовано також питання, хто сплачує за послуги такого спеціаліста, — вважає Олександр Рубанов.
Існування цієї болючої для ринку проблеми визнає й президент Спілки консультантів з нерухомості Олена Полховська. За її словами, ніколи не було так складно залучити людей у професію, як зараз.

Цей зал у Національному музеї літератури України якось півдня слухав «Дон Кіхота» великого іспанця Мігеля Сервантеса. Торік майже 100 письменників, художників, педагогів, студентів, учнів гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл так само кілька годин безперервно читали тут  перше видання «Кобзаря» великого українця Тараса Шевченка. А 4 березня зал зібрав понад 130 тих шанувальників його творчості, які вважали за честь своїм подихом і голосом доторкнутися до незабутніх рядків «Чигиринського Кобзаря та Гайдамаків» 1844 року видання.
Директор музею Галина Сорока підкреслила, що голос поета Тараса Шевченка став голосом самої України: «Минають десятиліття і століття, а він не лише не стихає, а набуває нової сили.

Нове не завжди дає відразу позитивний ефект. Так сталося і з ринком вторинної нерухомості після новорічних свят, коли набули чинності нові правила реєстрації прав власності на житлову нерухомість. З початком весни можна стверджувати, що це нововведення у січні — на початку лютого просто паралізувало ринок. Саме в цей період приватні нотаріуси відмовлялися реєструвати зміни прав власності, бо не отримали роз’яснень від Міністерства юстиції. Сама ж Реєстраційна служба столиці була схожа на неприступну фортецю: її «атакували» клієнти, які чимало годин простоювали в чергах.

За попередніми даними Державної служби статистики, чисельність населення України на 1 січня 2013 року становила 45 мільйонів 553 тисячі осіб. Однак ніхто достеменно не знає, скільки нас на сьогодні. Адже всеукраїнський перепис, який мав відбутися ще 2010 року, досі не проведено. І хоч уряд планував цей захід на 2011 рік,  згодом перенісши його на кінець 2012-го, упевненості в тому, що він пройде в 2013-му, також немає. Щоправда, підготовка вже почалася.
 Ще торік восени Державна служба статистики уклала угоду щодо виготовлення переписного інструментарію для Всеукраїнського перепису населення вартістю 110,28 мільйона гривень.

Біографію і творчість великого Тараса за кожної влади інтерпретували по-новому, через що, на наш гріх і сором, він досі залишається для українців швидше іконою, ніж батьком і наставником. Більше того, брак достовірних знань слугує живильним підгрунтям для постійних спекуляцій довкола Кобзаря, якого представляють то «кровопивцею», то ідеологом ворожого ставлення до всього «неукраїнського».
Широко відомо, що талановитий кріпак Шевченко отримав волю завдяки росіянам Карлу Брюллову і Василю Жуковському. Та мало хто читав чи навіть хоч щось чув про оцінку Кобзаря видатним російським критиком Віссаріоном Бєлінським. 

Завітавши до Яганівки — крайньої південно-західної точки Сумщини, що майже за 130  кілометрів від обласного центру,—  одразу помічаєш дві особливості. По-перше, пункт, мов писанка, — чистий, доглянутий, світлий. По-друге, уздовж центральної вулиці, яка, власне, і визначає обличчя села, акуратно вишикувалися численні трактори, комбайни, автомобілі, що є приватною власністю селян, а побіля техніки — купи всілякого брухту. Останній ніхто не поспішає здавати на приймальні пункти: мовляв, то вже останнє діло, бо залізо знадобиться і в домашньому господарстві.

Неважко зробити подвійний висновок на користь місцевих як жінок, так і чоловіків. Перші створюють тепло і затишок, другі — достаток, упевненість, стабільність. Ідилія? До певної міри — так. 

Коли ступаєш на територію древньої Мовчанської обителі, мимоволі проймаєшся особливими почуттями. Здається, що самі небеса здіймаються до бездонності, аби влити в душу особливе світло — трепетне, хвилююче, неповторне.
Понад чотири століття височіє монастир на косогорі присеймівських пагорбів. Його кам’яні стіни чули не тільки умиротворені молитви, а й здригалися від грому гармат і вибухів снарядів та бомб,  тривожного подзвону мідних дзвонів і гіркого плачу.
Споруджена на початку ХVІ століття в Путивлі-граді (нині — Сумська область)  кам’яна фортеця стала монастирем, який пам’ятає і опального Лжедмитрія — Грицька Отреп’єва, і бунтарське завзяття Івана Болотникова, і безчинства войовничих атеїстів.

.Два роки тому Президент Віктор Янукович підписав Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», який передбачав реорганізацію Державного департаменту України з питань виконання покарань у Державну пенітенціарну службу України (ДПтС України). Про результати реформування, досягнення, проблеми та нові завдання кримінально-виконавчої системи розповідає  голова Державної пенітенціарної служби України Олександр  ЛІСІЦКОВ.