Освіта

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    І чужому навчаються, й свого не цураються

    Студентові 3-го курсу СНАУ Олексієві Ткаченку 20 років. Він здобуває бакалаврську освіту за спеціальністю «харчові технології». Торік за програмою академічного обміну проходив фахове стажування у китайському коледжі Цзі Ян Чжецзянського університету землеробства та лісового господарства. Його трохи старший колега китаєць Яхуи Су свого часу закінчив вищезгаданий коледж у себе на батьківщині, навчався на бакалавра в Чанчунському університеті в провінції Цзілінь, а нині опановує аграрну науку в магістратурі СНАУ

  • Лілія ГРИНЕВИЧ: «Відчуваю борг України перед випускниками шкіл нацменшин»

    На Закарпатті урядовець взяла участь в урочистостях з нагоди завершення роботи мовного табору з експрес-підготовки угорських випускників до ЗНО. В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу Лілія Гриневич розповіла про те, які поступки для угорських випускників розробило міністерство до ЗНО цього року, коли в країні перейдуть на дворівневе складання ЗНО з української, чому запроваджують тестування на знання мови для іноземних студентів і як відбуватиметься процес імплементації Закону «Про освіту».

  • Василь БЕДЗІР

    Вивчати мову — це «БомбеЗНО»

    У Великодобронській загальноосвітній школі Ужгородського району Закарпаття, де завершили роботу пришкільні мовні табори для експрес-підготовки до ЗНО з української мови випускників шкіл з угорською та румунською мовами навчання, підбили її підсумки. У заході взяла участь міністр освіти і науки Лілія Гриневич

  • Навіщо вчитися вдруге?

    Чим вас ще здивувати, зачепити, пройняти зашкарубле товстошкіре читацьке серце абітурієнта та аспіранта, яке вкрилося мозолями від мільйонів талановитих та безхистих інтерв’ю?

    Відходячи від звичайних журналістських форм, які за безліччю різноманітних питань зі сподіванням на відповідь приховують найголовніше: зрозумілі й необхідні запитання до самого себе. Саме вони й розкривають перспективу освіти в Україні. Пропоную своєрідний хіт-парад відповідей для тих, хто цікавився в мене вищою школою за останні роки. Окремого розгляду потребують питання, насправді не такі й прості й наївні, як може здатися на перший погляд.
     

  • Луганщина впроваджує Нову українську школу

    Головна мета довготермінової реформи Міністерства освіти і науки, яка розпочалася 2018 року, — створити школу, яка даватиме учням не тільки набір знань у різних галузях, а й уміння застосовувати їх у житті. Саме тому серед основних складових програми Нової української школи — новий зміст освіти, що ґрунтується на осмисленому навчанні, створення сучасного освітнього середовища, формування мережі опорних шкіл. Чи готові до цього на Луганщині педагоги і батьки школярів?

  • Оксана ГОЛОВКО

    Новий старт по перепустку до вишу

    Цьогоріч, за даними Українського центру оцінювання якості освіти,  очікують близько 332 тисяч учасників тестування, які 2019-го завершують  здобуття повної загальної середньої освіти. Це і випускники шкіл, і учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти. У тестуванні зможуть також узяти участь випускники закладів загальної та вищої освіти минулих років

  • Володимир ЛАДИКА: «Жодна нація не зможе досягти процвітання, доки не усвідомить, що орати поле — таке саме гідне заняття, як і писати поему»

    Сумський національний аграрний університет — один із провідних українських вишів. За понад  40-річну історію тут напрацьовано велетенський досвід підготовки кадрів для АПК, створено потужну матеріально-технічну та наукову бази.   Про ці та інші аспекти роботи «Урядовому кур’єрові»  розповів ректор СНАУ Володимир ЛАДИКА

  • Роман КИРЕЙ

    Орієнтир — високі вимоги Нової української школи

    Як поєднати традиції педагогічного закладу, що складалися багато років, з новими вимогами, що ставить перед ним освітня реформа? Директора Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу Людмилу Семененко таке моє запитання не застало зненацька. Вона не лише давно над цим думає, а й працює разом з колегами. Як наголосила, особливістю роботи закладу завжди була й залишається здатність успішно виконувати державні вимоги до підготовки вчителя, спроможного працювати по-новому, орієнтуючись на сучасні освітні технології. А традиції, які складалися протягом багатьох десятиліть (коледжу недавно виповнилося 95 років), тільки допомагають у вирішенні цих непростих завдань

  • Роман КИРЕЙ

    Учитель — більше ніж професія

    Часто думаю: яким бути сучасному вчителеві? Адже від того, яким буде педагог, чого він навчить наших дітей, залежить і їхнє майбутнє, й завтрашній день нашої держави. Самому доводилося стрічати різних учителів. Ніде правди діти: були серед них і не дуже професійні, й не зовсім обдаровані. Але були й блискучі, талановиті, яким віриш одразу й назавжди. Ось така, здається, Ольга Чепка — директор комунального вищого навчального закладу «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка»

  • Наше майбутнє — підприємницький університет

    Це був приємний сюрприз: на відкриття VIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої розвитку вищої освіти України, директор Українсько-Китайського центру розвитку культури і освіти Вей Лімін прийшла з букетом. Вручаючи його ректорові Київського національного університету технологій та дизайну України Іванові Грищенку, де проходила конференція, вона подякувала за якісну підготовку китайських  студентів