Суботні зустрічі

  • Художник Роман Мінін: «Я просто створюю казку про Донбас»

    Ім’я українського художника Романа Мініна добре відоме в Україні та за кордоном. Його роботи продаються на престижних аукціонах, він створює мистецтво для західних музеїв. Роман живе і працює у Харкові, хоч родом із Донеччини, яку залишив у 2007 році.

  • Лісова людина Володимир Станков: «Почуваюся вдома саме в хащах, а не в комфортабельній міській квартирі»

    Мій співрозмовник має прізвиська, якими іронічно звуть його знайомі й не дуже люди: Борода, Дивак, Лісник, Дикун, Лісовик, Єті чи Снігова людина. Усі вони насамперед стосуються свідомо обраного ним способу життя: більшу частину року проводити у лісових хащах якнайдалі від цивілізації й людей. Маючи гарну квартиру в центрі Слов’янська, він, однак, вважає, що його справжній дім не в місті, а в лісі.

  • Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Заслужений майстер народної творчості України іконописець з Тернопільщини завершує розписувати полотно для плащаниці, яку передадуть у центр світової прощі Фатіму в Португалії, де більш як століття тому відбулося об’явлення Богородиці.

  • Театральний режисер Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС: «Театр — не спорт, а постійне творче вдосконалення»

    Нещодавно на сцені Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна шанувальники Мельпомени мали змогу побачити знакову виставу «Все, що тобі потрібно — це кохання…» литовського режисера Лінаса Маріюса Зайкаускаса. Його у театральному світі справедливо вважають культовим. Цього разу він запропонував слобожанським шанувальникам театрального мистецтва яскраву й емоційну комедію у стилі фолк на основі творів Антона Чехова «Вірочка», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка» та інших. Режисер Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС — гість «Урядового кур’єра»

  • Диригент Вікторія Цанько: «Музика існує, щоб давати радість людям»

    Вікторія Цанько — диригент симфонічного оркестру вже 12 років. Це і робота, і задоволення, бо отримала те, до чого наполегливо йшла. Заслужена артистка України, вона не завищує своїх здобутків на мистецькій ниві, а лише аналізує зроблене і заглядає вперед

  • Художник Іван МАРЧУК: «Хочу бути незбагненним для себе і для всіх»

    Про певний ренесанс української культури свідчать не стільки заповнені стадіони на концертах поп-зірок, касові збори українських фільмів і наклади книжок наших сучасних авторів. Мене порадували черги на подовжену виставку Івана Марчука в Муніципальному музеї Києва на початку цього року. 60 полотен «Земля моя — краса моя» — це ретроспектива майстра за майже 50 років пльонтанізму (таку назву митець жартома дав своїй авторській техніці  передачі зображення — від діалектизму пльонтати — плести, заплітати, переплітати).Пан Іван не втомлюється фотографуватися з численними шанувальниками і підписує фоторепродукції. Я скористався протекцією його біографа Тамари Стрипко і запросив до інтерв’ю

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Марина ЯРОШЕВИЧ: «Санкції за агресію Росії у Керченській протоці ЄС запровадить не скоро»

    Світовий Конгрес Українців — неприбуткова організація, міжнародна координаційна надбудова над українськими громадськими організаціями діаспори. СКУ створено в 1967 році у Нью-Йорку, нині він об’єднує близько 20 мільйонів українців у 133 країнах. Головна мета організації полягає в захисті інтересів закордонного українства

  • Наталія МОРЄВА: «Я навчилася малювати 33-річною, коли в мене вже було троє дітей»

    Як можна багато подорожувати світом, не маючи для цього достатньо коштів? Один з варіантів відповіді — автостопом. Підійдуть повітряна куля, мотоцикл і велосипед. А ось полтавка Наталія МОРЄВА об’їздила пів-Європи завдяки своїй професії. Вона художниця

  • Донька художника зі світовим ім’ям Георгія Косміаді Надія: «Я повернулася до Рівного назавжди. І батько теж»

    Недавно цій унікальній жінці Надії Георгіївні Косміаді виповнилося 95 років. Поважну дату вона відзначила у місті своєї юності, адже два роки тому повернулася з Гамбурга до Рівного, де закопана її пуповина, назавжди. І відкрила перше арт-ательє імені батька художника світової величини Георгія Косміаді. Тут в історичній будівлі на вулиці Драгоманова, 32, ми зустрілися з пані Надією, щоб поговорити і про її неймовірну любов до життя, і про батькову мистецьку спадщину

  • Свято Світла наближається

    Щойно загориться 6 січня на небі перша зірка, сядуть українці за Святу вечерю. На покуті стоятиме дідух, а за вікном дзвенітимуть голоси колядників. До хати завітає вертеп. Різдво покличе до церкви, розкрилить народні звичаї та обряди. А там і старий Новий рік наповниться новолітуванням. Щедрівки линутимуть на Водохреще. Так стисло нагадали про великі давні традиції новорічно-різдвяного циклу святкувань. Трохи більше про них розпитали у професора Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Олега СМОЛЯКА