Питання запровадження системи обов’язкових пенсійних накопичень в Україні обговорюють уже понад 16 років, а саме з часів пенсійної реформи 2007-го. Тоді в нашій державі мала запрацювати накопичувальна система. Але, на жаль, цього не сталося. І жодна влада відтоді нічого не змінила.
Пенсійна реформа
Дострокові пенсії для людей, які працюють у важких та шкідливих умовах, — принципова позиція уряду. Чинний механізм фінансування дострокових пенсій для тих, хто працює у важких та шкідливих умовах, неякісний та спричиняє проблеми для людей та бізнесу. Уряд пропонує розв’язати цю проблему, змінивши механізм фінансування таких пенсій та запровадивши професійну накопичувальну пенсійну систему для цих працівників. Це такий спосіб фінансування дострокових пенсій, коли люди отримують від роботодавця кошти у власність на свої пенсійні рахунки щомісяця, доки працюють у важких або шкідливих умовах. А потім з накопичених коштів отримують дострокову пенсію, повідомляє Мінсоцполітики.
З 1 квітня 2021 року Пенсійний фонд підвищив вік виходу на пенсію для жінок, а також змінив вимоги до кількості трудового стажу для пенсіонерів обох статей. Тому деяким українцям доведеться піти на заслужений відпочинок пізніше, ніж вони ще донедавна очікували.
Питання індексації пенсій, дати та розміру, завжди викликає бурхливі обговорення, політизується, стає об’єктом маніпуляцій та особистих претензій. Хоча насправді це далеко не єдиний механізм підвищення добробуту пенсіонерів, і взагалі має бути технічним питанням, політизації якого потрібно покласти край. Давайте розплутаємо цю «індексаційну історію», зазирнувши у минуле та у можливе майбутнє.
У складні часи коронавірусної кризи й в непростій економічній ситуації уряд дбає про соціально найвразливіші верстви населення. Серед них літні люди. Тож учора на позачерговому засіданні урядовці схвалили постанову «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році».
В одному з місцевих видань привабила публікація із заголовком «У черзі з чашкою чаю: Маріупольський Пенсійний фонд змінює сервіс». У ній ідеться, що маріупольцям більше не потрібно штовхатися в тісних коридорах — у приміщенні управління ПФУ Центрального району з’явилася простора зона очікування зі зручними місцями для сидіння. Тут відвідувачам можуть запропонувати чашку чаю. За словами спеціалістів інформаційного відділу ПФУ, в будівлі знайдено зручне приміщення для прийому, поряд з ним зала очікування для відвідувачів.
Попри усталену думку, не всі люди поважного віку побою-ються сучасних технологій та новітніх гаджетів. Особливо коли рідні мають час і бажання допомогти їм опанувати цю не надто складну науку. Адже одразу стає зрозуміло, що це дає змогу зекономити чимало сил і часу. Відтепер і під час звернення до Пенсійного фонду.
Попри майже усталену думку, не всі люди поважного віку побоюються сучасних технологій та новітніх гаджетів. Особливо коли рідні мають час та бажання допомогти їм опанувати цю не надто складну науку. Адже одразу стає зрозуміло, що це дає змогу зекономити чимало сил і часу. І відтепер під час звернення до Пенсійного фонду.
Президент Петро Порошенко переконаний, що в державі забезпечено необхідні економічні умови для проведення перерахунку виплат найменш захищеним категоріям літніх людей, які перебувають на заслуженому відпочинку.
За даними Держстату, нині в Україні кількість людей, які працюють і сплачують внески до Пенсійного фонду, майже дорівнює кількості тих, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку. Отже, в середньому один українець, який працює, утримує одного пенсіонера.
Поточне осучаснення виплат українських пенсіонерів завершене. При цьому розмір пенсії після проведеного перерахунку в кожного пенсіонера власний і залежить він від тривалості страхового стажу й заробітної плати, з якої пенсію розраховано. Є також літні люди, виплати яких не підлягають перерахунку.
З 11 жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Отже, вже кілька тижнів пенсіонери отримують нові осучаснені виплати. Діапазон почуттів із цього приводу дуже великий. Адже одні отримали доплату, не меншу за розмір вже отриманої пенсії. Такі не приховують радості. Другим додали 200—500 гривень, тож на фоні перших вони, звісно, розчаровані. Та є й ті, кому додали менш як 100 гривень або й зовсім нічого. А від того люди киплять, на їхню думку, справедливими гнівом та обуренням.