Медицина

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Дистанційна діагностика розпочинає планомірну ходу країною

    Новий фельдшерсько-акушерський пункт зі службовим житлом у селі Боденьки Вишгородського району Київської області — перша ластівка президентської програми з реформування сільської медицини. Це результат спільних зусиль нашої держави та її партнерів з Канади, Франції, Німеччини, представників Світового банку, зазначив учора під час відкриття громадської споруди Президент Петро Порошенко

  • Володимир ГАЛАУР

    Первинна ланка трансформується першою

    Дід, змайструвавши воза, запросив і мене, малого, на випробування. Запряжена домашнім Гнідком підвода після вйокання і деякого тріску рушила із двору. Віз колихався на вибоїнах і добряче скрипів. Ніби відповідаючи на моє німе запитання, дід промовив: «То нічого, що скрипить, це лише попервах, а потім усе притреться, щось підправимо, й буде найкращим у селі. Головне, щоб у дорозі не перехняблювався і тримав колію»

  • Оксана ГОЛОВКО

    У пошуках свого терапевта поспіх не потрібен

    Процес підписання декларацій з терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями розпочався ще торік  під час тестового режиму роботи електронної системи охорони здоров’я. І станом на 29 березня в системі було  зареєстровано вже 106 тисяч декларацій, повідомляє офіційний сайт МОЗ.

  • Як зміниться сільська медицина

    МОЗ та Мінрегіон розробили і затвердили порядок формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги. Отож якщо в якомусь населеному пункті не буде кабінету лікаря чи амбулаторії, спроможна мережа надання первинної медичної допомоги передбачає, що  амбулаторії плануватимуть так, щоб  лікар за потреби зміг  швидко дістатися до хворого.  Саме для таких випадків планують, що медики матимуть службовий транспорт,  пояснюють у МОЗ.

  • Медичне ралі назвало кращих

    Місто Кременець, що на Тернопіллі, вдруге приймало учасників Всеукраїнського зимового чемпіонату бригад екстреної медичної допомоги, яке тривало три дні.  

  • Онкогоре із присмаком приниження

    Майже немає діагностичного та спеціального обладнання, півповерху орендованого приміщення, 10 лікарів і щоденний потік пацієнтів — у таких умовах  живе Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер. Попри всі проблеми, медики працюють по кілька змін, щоб допомагати хворим боротися зі страшною недугою. Адже на підконтрольній території Луганщини злоякісні новоутворення діагностовано в 17 тисяч 164 людей. Надання допомоги таким пацієнтам — це тільки третинний рівень медицини.

  • Лікує не назва, а діюча речовина

    Уряд розширив програму «Доступні ліки», за якою можна отримати препарати від хронічних захворювань в аптеці за рецептом безкоштовно або з незначною доплатою. Із цього місяця перелік ліків  збільшився на 20%. Львівщина на продовження програми  отримає понад 65,3 мільйона гривень, з яких 30 мільйонів розподілять в адміністративно-територіальних одиницях області. Директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Ірина Микичак розповіла, що робота з укладення угод з аптечними закладами розпочалася. Попередньо укладено 151 угоду, а до участі у проекті залучено понад 200 аптек, виписано 14 878  рецептів.

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Дифтерія може спалахнути будь-коли?

    Не кажіть, що нас не застерігали. Рік тому лікарі стверджували: за такого  низького рівня вакцинації 2018-го на нас чекає спалах кору. Вже тоді почали казати й про загрозу набагато підступнішої хвороби — дифтерії.

  • Професор у місті, пацієнт у селі

    Меморандум про співпрацю між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерством охорони здоров’я, Світовим банком та Міністерством закордонних справ Канади щодо підвищення доступності і якості медичного обслуговування у сільській місцевості України та субвенції з державного бюджету на здійснення таких заходів — так називається документ, який має змусити владу зовсім під іншим кутом подивитися на медичне обслуговування сільського населення. 

  • Роман КИРЕЙ

    Любов не рахує хромосом

    Черкащанин Володимир, тато хлопчика Олександра із синдромом Дауна, зазначає, що батькам бракує інформації про таких діток. Можливо, через це дехто з них відмовляється від новонароджених. Хтось винуватить у цій аномалії батьків, хтось — довкілля. Тим часом науковці поки що не можуть пояснити, чим зумовлена генетична аномалія у 21-й парі хромосом, у якій є третя, додаткова. Вона й спричиняє до ураження не тільки нервової системи, а й зору, слуху, внутрішніх органів тощо.