З початку повномасштабної війни робота фармацевта стала особливо важливою, адже в багатьох прифронтових містах лікарні переповнені або не працюють. У таких умовах співробітник найближчої аптеки — часто єдиний медик, який може допомогти хворому.

Адже фармацевт — не просто продавець ліків, а людина з вищою медичною освітою і широкими знаннями, вивчає клінічні властивості медичних препаратів, взаємодію ліків в організмі хворого, вплив на людей різних вікових груп. Усього в нашій країні 350 тисяч таких працівників, які 16 вересня відзначають професійне свято.

Представникам цієї професії нині нерідко доводиться бути ще й психологами чи психотерапевтами.  Фото з сайту ukranews.com

Узяти краще зі світової практики

Фармація як галузь охорони здоров’я дуже залежна від фінансових можливостей населення. І завдання держави за неможливості фінансово підтримати певні верстви населення в питаннях охорони здоров’я — хоч би не створювати перепони у цій важливій справі.

Відтоді як Євросоюз надав Україні статус кандидата у члени ЄС, відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам набула особливого значення. Триває селфскринінг українського законодавства з поступовою його гармонізацією в царині лікарських засобів з нормативно-правовими актами ЄС.

Нашому народу вкрай потрібні сучасні інноваційні підходи до лікування й інноваційні ліки. ЄС вимагає аналізу ринку генеричних препаратів. За підсумками цього аналізу потрібно або осучаснити реєстраційне досьє, або зняти певні ліки з реєстру. І це важливо, тому що ми тоді напевне знатимемо, що в Україні ліки матимуть доведену ефективність.

Натомість без відповідних критеріїв оцінки праці медичних/фармацевтичних працівників, ефективності лікування й ефективності ліків в Україні процвітає ринок генеричних лікарських засобів з недоведеною ефективністю. Це складова неінноваційного підходу в лікуванні. Новий регламент ЄС у сфері регулювання клінічних досліджень має найважливішу мету: прискорення впровадження у практику інноваційних препаратів.

На мою думку, із введенням е-рецептів важливо залишити ще на певний термін їх паперовий обіг. Повний перехід на електронний рецепт дасть змогу контролювати ринок, але водночас збільшить вартість кожного препарату на кожну транзакцію. І тут безумовно стає зрозуміло, що від введення рецептурного відпуску ліків тільки за електронними рецептами у виграші буде ІТ-ринок і фармакологічні монополії. Як бути в таких ситуаціях фармацевтові?

У ролі психолога чи психотерапевта

Працівники первинної ланки охорони здоров’я країни разом з фармацевтами взяли на себе додаткову не зовсім типову для них функцію. Фармацевт під час війни виконує нерідко роль психолога/психотерапевта не тільки для старенької бабусі, а й для молодої мами, яка не знає, як викроїти з бюджету гроші на ліки для хворої дитини. Це велике психологічне навантаження, адже нині хворі частіше звертаються до аптек, ніж до лікарів. 

Коли людина звертається до аптеки, треба реалізувати завдання фармацевтичної опіки або фармацевтичної допомоги. Виникає необхідність виявити симптоматику, яка може бути небезпечною для здоров’я, а іноді й життя людини. Сформувати не лише в себе, а головне — у клієнта думку, що йому треба звернутися, не гаючи часу, до лікаря первинної ланки. І фармацевтові в такий непростий час треба зорієнтуватися, як надати хворому симптоматичну фармакологічну допомогу, щоб зменшити його страждання і допомогти поліпшити якість життя до того, як він потрапить до лікаря.

Ці питання особливо важливі в тих регіонах, які істотно постраждали від активний бойових дій, а також територій, які багато місяців були під окупацією. Тому питання поліпшення умов роботи системи аптек, всієї фармацевтичної галузі у складний воєнний час, а особливо в період післявоєнного відродження дуже актуальні.Працівники фармацевтичної галузі медицини — громадяни України. Вони розуміють, що умови вступу в ЄС потребують певних кроків, зокрема й у питаннях організації й функціонування системи охорони здоров’я. Психологічне навантаження на населення дуже велике. А медики і фармацевти — часто перші особи, до яких звертаються наші морально і фізично перенапружені люди. Треба не забувати, що фармація — гілка медицини, яка потребує постійного вміння тримати планку жорсткої конкуренції, менеджменту виживання в надскладний час.

Як вирішити складнощі теперішньої ситуації

Необхідно докладати всіх зусиль громадським організаціям, асоціаціям, фармацевтам різного рівня під час реформування системи охорони здоров’я відповідно до законодавства ЄС для створення в Україні умов для доступу до ефективних клінічних досліджень. Необхідне створення реєстру фармацевтичних працівників України, без якого неможливо цивілізовано працювати.

Розроблення і впровадження національних стандартів з аптечної практики — дієвий механізм формування мислення сучасного фармацевта. У формуванні правильного фармацевтичного мислення необхідно навести відповідний порядок у системі фармацевт (провізор) — асистент фармацевта (провізора). Такі кроки будуть чинником мотивації для фармацевтичного працівника, щоб мати високий рівень кваліфікації й відповідно вищу заробітну плату.

На жаль, частота професійного вигорання медиків і фармацевтів значно збільшилася. І це істотна загроза для фармацевтичної гілки в охороні здоров’я країни. Серйозний виклик для фармації — недостатня відповідність цієї галузі європейським стандартам. Але ці стандарти треба впроваджувати обдумано, повільно і збалансовано з усіма ланками медицини і фінансовими можливостями держави. Перехідний період має бути не менш як 3—5 років. Тільки такий комплексний підхід стане запорукою належного розвитку фармацевтичної галузі як складової охорони здоров’я українського народу.

 Галина МЕЛЬНИК,
доктор фармацевтичних наук,
для «Урядового кур’єра»