Законотворчість

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Держава зможе утримати новаторів

    Уряд схвалив два законопроекти щодо поліпшення сфери захисту прав інтелектуальної власності: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав». Їх розробляли у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі згідно з концепцією реформи захисту прав інтелектуальної власності. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ повідомив, що в такий спосіб Кабінет Міністрів завершив виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС щодо вдосконалення системи охорони прав інтелектуальної власності в Україні.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Закон про працю — на низькому старті

    Як відомо, поточна сесія Верховної Ради, що триватиме до кінця липня 2017 року, може стати для України знаковою щодо внесення відчутних змін до законодавства. Адже саме під час неї депутати спробують проголосувати питання про вільний ринок землі, пенсійну й медичну реформи і оновлену редакцію Кодексу законів про працю. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Крок назад чи вмотивована пауза

    Комп’ютер і калькулятор. Хто заперечить очевидність вибору між ними — м’яч на полі багатофункціональності. Так-от, експерти констатують, що стаціонарні касові апарати, або реєстратори розрахункових операцій (РРО), якими нині користуються наші підприємці, — простий калькулятор. А є сучасна технологія фіскалізації розрахункових операцій (передача даних про продаж у податкову) за допомогою гаджетів. Так робить розвинений світ. Коли ж це стане й українською реальністю? Прогнозувати не наважується ніхто з огляду на те, що відбувається довкола законопроекту №4117, зареєстрованого в парламенті ще торік у лютому. Він пропонує доповнити наявний перелік типів РРО розподіленою комп’ютерно-касовою системою (РККС), що складається з термінала та серверів, об’єднаних мережею загального користування (інтернет). 

  • Олег ГРОМОВ

    Архбудінспекція чи будівельна поліція?

    Питання якісної забудови та дотримання усіх норм законодавства у галузі містобудівної діяльності в Україні стоїть дуже гостро.

    Слід нагадати, що будівництво залежно від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, на думку юриста галузі, адвоката «Центру конфліктології і права» Тетяни Журавель, було не до кінця продуманим у процесі лібералізації містобудівної діяльності. Зокрема це стосується ухваленого в 2011 році Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Хотілося б наголосити, що це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності та уникнення бюрократичної тяганини. Але з часом з’ясувалися недоліки цієї новації. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Борговий мораторій став безстроковим

    На тлі формування нового складу уряду Верховна Рада працювала у стандартному режимі. Під головуванням віце-спікера Андрія Парубія народні обранці підтримали важливі для країни законопроекти. 

  • «Нічийна» земля може збагатити село

    За даними експертів, приблизно від 1,5 до 2 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь на території всієї України фактично не мають господаря, оскільки їхні власники померли, а спадкоємців нема або вони не прийняли спадщину. Такі землі нині в тіні. Часто сільськогосподарські виробники використовують їх незаконно або ще гірше — з корупційною складовою (щоб місцеві органи влади заплющували очі на таке незаконне використання). 

  • Невже це і є торжество закону?

    Можливо, ця історія  не заслуговувала б публічності, якби  була винятком із правил. Та попри нищівну критику  судової системи, вимоги  провести люстрацію суддів, реформування цієї гілки влади наштовхнулося на нездоланний спротив.  Відсторонення від виконання обов’язків кількох представників Феміди, які судили тих, хто був в опозиції до режиму  Януковича,  проблеми не вирішують — корупція з судів не зникла. Врешті-решт, тих, хто засвітився, виконуючи політичні замовлення під тиском тодішньої влади, — мізер порівняно з тими, хто керується при виненесенні ухвал не законом і совістю, а лише їм відомими мотивами. Безперечно, не всі, та саме вони створили українській Феміді імідж однієї з найкорумпованіших. Хто не знає про несправедливі ухвали суддів? Саме про таку ситуацію і йдеться.

  • Юрій КУЗЬМЕНКО: «Новий закон — крок України до євроінтеграції»

    З 1 січня 2016 року набуває чинності нова редакція Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» — документа, спрямованого на узгодження українських норм у цій галузі з європейським законодавством. Напередодні професійного свята — Дня працівників стандартизації та метрології, який Україна відзначає 10 жовтня, про зміни в українському метрологічному законодавстві «Урядовому кур’єру» розповів заступник генерального директора з метрології та наукової діяльності ДП «Укрметртестстандарт», член Французької колегії з метрології, член робочої групи, технічний експерт та співдоповідач у профільному комітеті Верховної Ради України щодо нової редакції Закону Юрій КУЗЬМЕНКО. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Унітарність перемагає федералізацію

    Постанову «Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради восьмого скликання законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) і про його направлення до Конституційного Суду» парламентарії вчора ухвалили 288 голосами. Невідкладний документ вивчатимуть стосовно його відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Та цій події у сесійній залі парламенту передували дещо позаштатні ситуації. Прем’єр-міністр стоячи на трибуні цитував слова Великого Кобзаря: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю», а Президент Петро Порошенко заспівав гімн.  

  • Тетяна БОДНЯ

    Депутати хочуть змінити покарання за тяжкі злочини

    Народні депутати прийняли за основу законопроект, яким схвалили внесення змін до законодавства, визначивши умови заміни довічного позбавлення волі м’якшим покаранням. Прагнучи гуманізувати законодавство, вони запевняють, що розв’язують ще одну проблему: скорочують видатки на утримання цієї категорії засуджених. Юристи ж переконують, що такі послаблення — це хибний шлях, тому що вони порушують права потерпілих.