Лише кілька українських письменників живуть із творчості. А він жив як твір літератури. Олесь Ульяненко — єдиний лауреат малої Шевченківської премії, яку отримав 1997 року за роман «Сталінка». Цього року йому виповнилося б усього 55. Чи, зважаючи на інтенсивність, з якою він жив, аж 55. Його смерть 17 серпня 2010-го залишила болісні запитання в кримінальній, соціальній, культурній площинах. Її класифіковано «за нез’ясованих обставин», а діагноз «від гострої серцевої недостатності» осмислюється як підсумок його буття. Йому не вистачало любові, слави, коштів, визнання — усього того, чого прагне непересічна особистість, яка в одне життя вміщує кілька іпостасей. 

Його ім’я з’явилося на українському історичному і науковому небосхилах 1980 року. Світ готувався до 100-річчя винайдення електрозварювання, тож і вітчизняний однойменний заклад імені Є.О. Патона мав сказати про наш вагомий внесок у цю справу. Дослідники з’ясували: коріння її глибоко в Україні — Микола Бенардос 1881 року відкрив новий спосіб з’єднання металів і продемонстрував його на виставці в Парижі. 

У галереї славетних особистостей, чиї імена знає кожен українець, одне з чільних місць посідає гетьман України Іван Степанович Мазепа. 

Із кременю викрешується вогонь. Ця конотація найчастіше з'являється в уявленні тих, хто добре знає Василя Григоровича Кременя. Із кременю - тож із життєдайного мінералу. Із кременю - із чогось твердого, натурального, щільного, стійкості характеру («не людина - кремінь»). І, нарешті, вогонь - чинник людської цивілізації. На людський вимір, йдеться про суто людські якості: моральність, людяність, глибоку ерудованість, діловитість, здатність швидко розв'язувати життєві проблеми. Дуже важливою є і безпосередня причетність до причинності розвитку нашої нації і держави, а відтак, і до творення живої історії країни, що найкраще виражає натуру Василя Кременя. 

Багато сказано про його мудрість і доброту, про щирість і справжність. А ще була затята міць, гострий розум й незламна віра. 

Ця скульптурна композиція давно вже стала візитівкою і окрасою столиці України. Туристи, гості міста та і самі кияни, прямуючи до Михайлівського Золотоверхого собору, прогулюючись Михайлівською площею, обов’язково зупиняються, щоб сфотографуватися на фоні або просто помилуватися пам’ятником княгині Ользі, святому апостолу Андрієві Первозваному та просвітителям Кирилові й Мефодію. 

На початку ХХІ століття на Лук’янівському цвинтарі в Києві встановили надмогильні хрест і плиту з написом: «Володимир Наумович (1894 — 1918). Володимир Шульгин (1894 — 1918). Тут поховано учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, які загинули за волю України. Слава Героям! «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути…» 

Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Уже почала працювати новостворена робоча група, яка відповідає за організацію заходів із святкування 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола. Це має важливе значення не лише для вшанування пам’яті видатного земляка, а й для кожного українця, вважають на Черкащині. 

Ініціатива українського уряду щодо реформування державного управління, надання органам місцевого самоврядування реальних важелів для виконання їхніх повноважень знайшла широку підтримку міжнародної спільноти. Відчутну допомогу щодо проведення реформ в Україні надає ЄС, де давно подолали шлях децентралізації, який лише після Революції гідності обрала наша країна. Наскільки нам це вдається, що потрібно ще зробити, чому не завжди виходить досягти накресленого — про це наше інтерв’ю з керівником Програм співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні Берендом де ГРООТОМ. 

Від минулих поколінь українці отримали багату історико-культурну спадщину, яка прийшла з глибини віків, символізуючи походження та етапи розвитку нашої держави. Наші предки оберігали їх як святині.

Підвищений інтерес сучасних дослідників до історії розвитку культурної спадщини України, активізація та розширення дослідницької проблематики є підтвердженням зростаючих потреб суспільства пізнати своє минуле, об’єктивно і неупереджено оцінити внесок окремих особистостей у розбудову української історії та культури.