Особистості

  • Сильні люди – сильна держава

    Із кременю викрешується вогонь. Ця конотація найчастіше з'являється в уявленні тих, хто добре знає Василя Григоровича Кременя. Із кременю - тож із життєдайного мінералу. Із кременю - із чогось твердого, натурального, щільного, стійкості характеру («не людина - кремінь»). І, нарешті, вогонь - чинник людської цивілізації. На людський вимір, йдеться про суто людські якості: моральність, людяність, глибоку ерудованість, діловитість, здатність швидко розв'язувати життєві проблеми. Дуже важливою є і безпосередня причетність до причинності розвитку нашої нації і держави, а відтак, і до творення живої історії країни, що найкраще виражає натуру Василя Кременя. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Любомир ГУЗАР: «Бути собою — це єдиний гідний шлях»

    Багато сказано про його мудрість і доброту, про щирість і справжність. А ще була затята міць, гострий розум й незламна віра. 

  • Василь ТУГЛУК

    Творив мистецтво, не підвладне часові

    Ця скульптурна композиція давно вже стала візитівкою і окрасою столиці України. Туристи, гості міста та і самі кияни, прямуючи до Михайлівського Золотоверхого собору, прогулюючись Михайлівською площею, обов’язково зупиняються, щоб сфотографуватися на фоні або просто помилуватися пам’ятником княгині Ользі, святому апостолу Андрієві Первозваному та просвітителям Кирилові й Мефодію. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Олександра Олеся перепоховали в День пам’яті загиблих під Крутами

    На початку ХХІ століття на Лук’янівському цвинтарі в Києві встановили надмогильні хрест і плиту з написом: «Володимир Наумович (1894 — 1918). Володимир Шульгин (1894 — 1918). Тут поховано учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, які загинули за волю України. Слава Героям! «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути…» 

  • Роман КИРЕЙ

    На Черкащині 2017-й рік оголосили роком В’ячеслава Чорновола

    Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Уже почала працювати новостворена робоча група, яка відповідає за організацію заходів із святкування 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола. Це має важливе значення не лише для вшанування пам’яті видатного земляка, а й для кожного українця, вважають на Черкащині. 

     

  • Беренд де Гроот: «Те, що пропонує ЄС, дає Україні дуже добру нагоду вдало провести децентралізацію, зробити з неї історію успіху»

    Ініціатива українського уряду щодо реформування державного управління, надання органам місцевого самоврядування реальних важелів для виконання їхніх повноважень знайшла широку підтримку міжнародної спільноти. Відчутну допомогу щодо проведення реформ в Україні надає ЄС, де давно подолали шлях децентралізації, який лише після Революції гідності обрала наша країна. Наскільки нам це вдається, що потрібно ще зробити, чому не завжди виходить досягти накресленого — про це наше інтерв’ю з керівником Програм співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні Берендом де ГРООТОМ. 

  • Батько українського мистецтвознавства

    Від минулих поколінь українці отримали багату історико-культурну спадщину, яка прийшла з глибини віків, символізуючи походження та етапи розвитку нашої держави. Наші предки оберігали їх як святині.

    Підвищений інтерес сучасних дослідників до історії розвитку культурної спадщини України, активізація та розширення дослідницької проблематики є підтвердженням зростаючих потреб суспільства пізнати своє минуле, об’єктивно і неупереджено оцінити внесок окремих особистостей у розбудову української історії та культури.

  • Людина з великої літери

    Яскравий життєвий шлях пройшов Георгій Васильович. Шлях, повністю відданий служінню своєму народу, справі, в яку він свято вірив і робив її самовіддано, пристрасно, професійно.

    Народився Георгій Васильович Дзісь 1 листопада 1926 року у Києві в сім’ї науковців-аграріїв, нащадків давнього козацького роду. Дитинство і юність минули у Ніжині від чуйним піклуванням бабусі, адже батько був репресований у 1937-му. Роки німецької окупації, тяжкі повоєнні часи, виснажлива робота в полі сформували і загартували характер юнака. 

  • Леонід Вернигора: «Я вдивляюся в сімки пильно, і не віриться, що всі мої…»

    «Я вдивляюся в сімки пильно — в кожній з них так замало років. Коли ж дві — серце б’ється сильно, бо не віриться, що всі мої. Бо в дві сімки оці вмістились Світова і оця вже війна. Бо в двох сімках оцих засвітилась не з моєї вини — та… вина. Бо на першу родитись спізнився, а на цю, бачте, я поспішив. То й виходить, що я провинився — що між війнами я весь час жив».

    Це абзац про провину, якої насправді немає, з вірша Леоніда Вернигори «Собі на 77». 20 жовтня у найповажнішого за віком голови облпрофради в Україні день народження. Але і нині полковник (це його військове звання) Вернигора усе ще впевнено сидить на коні. Напередодні нашої з ним зустрічі він саме повернувся з Німеччини, куди літав як керівник полтавської делегації. 

  • Він повертав Україні вкрадене фашистами

    Мені довелося у 1960-х роках працювати разом із Геннадієм Киркевичем в управлінні справами Ради міністрів УРСР. Тож хочу розповісти про його бойовий і трудовий шлях.