10 вересня славетний український хірург, академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, професор Петро ФОМІН зустріне своє 80-ліття. Ці роки він прожив плідно, змістовно. На його рахунку десятки тисяч урятованих життів. До пацієнта завжди ставиться, як до свого близького родича. І дотепер академік оперує, консультує. З «Урядовим кур’єром» Петро Дмитрович напередодні ювілею поділився і сокровенним, і думками про власний шлях у медицині.

9 вересня відзначатимемо 250-й рік народження Івана Петровича Котляревського, автора безсмертних «Енеїди», «Наталки Полтавки», «Москаля-чарівника», основоположника нової української мови й літератури, патріота, воїна. Збираючись написати про нього, задумався: хто сьогодні в Полтаві найкраще знає його біографію — таку, щоб не тільки з книжок. Місцеві краєзнавці порадили звернутися до провідного наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Євгенії СТОРОХИ, яка майже 41 рік досліджує життя і творчість Івана Петровича.

Різними стежками йшли до Іловайська наші воїни: киянин Сергій Міщенко, наприклад, брав участь у цій операції у складі першого відділення першого взводу першої штурмової роти добровольчого батальйону «Донбас». Вчителеві фізики й астрономії не вдалося опинитися серед призовників, мобілізованих до армії. Тож військову форму він одягнув після Майдану, де пройшов спеціальні курси парамедиків за натовськими стандартами. Тоді Сергій думав, що пізніше сам вестиме такі курси, потрібні тим, кому доведеться воювати на фронті, але…

На хвіртці чужої дачі, яка після втечі з Луганська прихистила волонтерську родину Наталії Журбенко, причеплено табличку «Територія України». Ні, земля довкола будиночка у Станичнолуганському районі — територія підконтрольна Україні, але не затишна для людини, в якої серце сповнене любові до рідної землі, патріота. Щоб так думати, у Наталії чимало причин.

Після навколосвітньої подорожі Артемій Сурін нарозхват. Уклинююсь з інтерв’ю між телезйомкою і його відльотом до Монако. Наше спілкування почалося в яхт-клубі столиці й продовжилося в авто. Тьома, як звуть його друзі, — багатогранна особистість. А як він сам себе позиціонує?

Письменник, фольклорист, етнограф, літературний критик і філософ історії — все це багатогранні амплуа затятого «буржуазного українського націоналіста», яким називали його за радянських часів. Нині Пантелеймон Куліш — один із когорти шанованих в Україні національно-культурних діячів, про якого більшість українців знає до образливого мало.

Розповідати про людину, яку знаєш не одне десятиліття, безперечно, непросто. Та ще й тому, що нас об’єднують спільні наукові, творчі уподобання, життєві інтереси. Журналістика відкрила нам духовний світ і горизонти до людських сердець, шлях до мислення. І оглядаючи пройдені роки, переконуєшся у справедливості твердження геніального українського просвітителя Григорія Сковороди: «Думка є керівник і шлях людини».

Микола Максимович Гордійчук увійшов в історію української музикознавчої науки другої половини ХХ століття як одна із найвизначніших постатей, що активно і невтомно працювали майже півстоліття поспіль. Професійна царина його діяльності — теоретичне та історичне музикознавство в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії Національної академії наук України.

День єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі впровадили у США 8 травня 1914 року. Вперше в Україні, зокрема у Львові, день Божої і земної матері вшанували 1929-го. З 2000 року в Україні День матері відзначають у другу  неділю травня.

10 квітня 2010-го cвіт здригнувся від катастрофи під Смоленськом, яка забрала 95 життів перших осіб Польщі на чолі із президентом Лехом Качиньським. У тому злощасному літаку була й українка Анна Валентинович (Любчик), дитинство якої минуло в Гощанському районі на Рівненщині. «Урядовий кур’єр» розповідав про неї («Перерваний політ над Катинню» «УК» 17 квітня 2010) вустами рідної сестри.