Ті, хто тісно співпрацює з роботодавцями і причетний до формування ринку праці, не могли не помітити недавньої появи спеціалістів нової категорії — кар’єрних радників при структурних підрозділах Сумського обласного центру зайнятості.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту та Черкаський обласний центр туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді на основі угоди про співпрацю розширюють партнерські зв’язки. Триває співпраця університету з позашкільним навчальним закладом як навчально-практичної та методичної бази проведення занять і практики для студентів спеціальностей «Готельно-ресторанна справа» й «Туризм», зокрема і для вихованців коледжу економіки і управління.

У межах проведення Всеукраїнської декади зайнятості для людей з інвалідністю Черкаська обласна служба зайнятості спільно із соціальними партнерами та роботодавцями організовує відповідні заходи — круглі столи, ярмарки вакансій, презентації роботодавців, різні інформаційно-консультаційні заходи, тематичні семінари, тренінги тощо. Головна мета — працевлаштувати людей з інвалідністю, інформувати про послуги служби зай­нятості, упровадити інноваційні підходи в діяльності служби зайнятості, зокрема, використання відеорезюме, відеопрезентацій вакансій, онлайнспівбесід та комунікацій з безробітними через соціальні мережі.

Одна з важливих складових інтеграції людей з інвалідністю в суспільство — їхня професійна реабілітація. Психологи кажуть: коли людина почувається потрібною, її здібності й досвід затребувані — це добре.
Як переконує досвід практичної діяльності, громадянам з інвалідністю складно на рівних конкурувати на ринку праці, надто в сучасних економічних умовах, коли підвищуються вимоги до загального фізичного й інтелектуального стану працівників. Тому професійна реабілітація осіб з інвалідністю стала однією з найважливіших проблем суспільства.

Статистика стверджує: на запитання про найгострішу проблему в цивільному житті більшість учасників бойових дій на сході України, які живуть на Сумщині, називають те, що немає повноцінної й гідно оплачуваної роботи. Це справді так, адже ситуація на ринку праці в області доволі  напружена.

Склалося так, що географічно найближча до нас зарубіжна країна стала для вітчизняних трудових мігрантів найбільшим ринком праці. У Польщу нині в пошуках хорошої роботи та кращої долі їдуть і молодь, і люди старшого віку.

«Урядовий кур’єр» вирішив провести власне дослідження, чим же так вабить польський ринок праці пересічних українців та які негативи трудового фронту цієї країни очікують наших трудових мігрантів. 

Половину дня кожен працездатний українець перебуває у полі дії законодавства про працю. Мабуть, це більше, ніж батько проводить часу з дітьми. Проте сказати, що кожен, буде неправильно. Наприклад, за даними статистики, у Вінницькій області налічується 720 тисяч працездатних осіб, а офіційно працює лише 320 тисяч.

Військовому пенсіонерові, інвалідові другої групи Вікторові Балакчі вдома не сидиться. Знайшов два роки тому роботу за фахом зварника на одному з підприємств Черкас. Ремонтував разом з іншими працівниками кузови автобусів. Однак через деякий час умови роботи з волі роботодавця змінилися. Це й змусило пенсіонера шукати правди.

Аналіз трудових ресурсів області за 2018 рік показав, що більшу частину економічно активного населення становить так звана група ризику — її представники ніде не обліковані і не отримують жодних доходів офіційно. Які виклики через ці дані постають перед владою та роботодавцями?

Сергієві Ц. 26 років. Попри молодий вік, устиг багато побачити і пережити.   Насамперед брав участь у бойових діях у зоні АТО, проходячи службу на посаді фельдшера. Що це означає, зайве пояснювати. Адже десятки чи й сотні побратимів вчасно одержали від нього медичну допомогу, завдяки якій не тільки зберегли здоров’я, а й життя.