Антикризові заходи, щоб забезпечити найважливіше
Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке визначає пріоритетність державних видатків в умовах складної ситуації з державними фінансами та затримки частини запланованого міжнародного фінансування. Про це повідомив Прем’єрміністр Сергій Корецький. За його словами, частина міжнародного фінансування поки ще не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Частину потреб на оборону планують забезпечити за рахунок жорсткого режиму економії державних фінансів. Фото з сайту mezha.ua
«У таких умовах ми продовжуємо вживати жорстких антикризових заходів, щоб забезпечити найважливіше — потреби оборони та наших людей», — зазначив очільник уряду.
Першочергово фінансуватимуть: потреби оборони; пенсії та соціальні виплати; заробітні плати вчителів, лікарів та інших працівників бюджетної сфери. Видатки, які не є першочерговими, відкладатимуть. Ідеться зокрема про нове будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти, а також об’єкти благоустрою — парки, сквери, фонтани й перекладання бруківки.
Прем’єрміністр закликав органи місцевого самоврядування так само визначити пріоритети у своїх бюджетах та обмежити витрати, які наразі не є першочерговими.
«Варто нарешті припинити витрачати кошти не на пріоритетні речі», — наголосив Сергій Корецький.
Уряд робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування.
За словами Сергія Корецького, ця робота триває спільно з парламентом, і важлива відповідальність депутатів усіх фракцій і груп.
Постанову «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану» розробило Міністерство фінансів. Її ухвалили, щоб уникнути ситуації, коли розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання, які бюджет не може профінансувати вчасно, уряд запроваджує механізм щоденного та подекадного прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку і за потреби — тимчасові обмеження на відкриття асигнувань (надання коштів) державного та місцевих бюджетів. Рішення передбачає, що Казначейство щомісяця складатиме поденний прогноз руху коштів на єдиному казначейському рахунку та подекадний прогноз фінансового ресурсу на основі даних податкової й митної служб, Пенсійного фонду, Державного центру зайнятості, Національної служби здоров’я та головних розпорядників бюджетних коштів.
Якщо прогнозований залишок коштів на єдиному казначейському рахунку разом з очікуваними надходженнями виявиться меншим за заплановані видатки на місяць, Казначейство відкриватиме асигнування (перераховуватиме кошти) та здійснюватиме платежі лише за пріоритетними напрямами: національна безпека і оборона, обслуговування державного (місцевого) боргу, виплата пенсій, заробітної плати, соціальні виплати та допомоги.
Головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані узгодити взяті бюджетні зобов’язання з обсягами відкритих асигнувань (наданих коштів) і не допускати взяття зобов’язань понад ці обсяги. Обмеження застосовуються не автоматично, а лише в разі підтвердженого дефіциту фінансового ресурсу за підсумками прогнозу.
Постанова буде чинною до 31 грудня 2026 року. Практичне застосування передбачених нею заходів починається із жовтня.
Ціна на газ не зміниться до 31 березня
Уряд зберіг чинні пільгові ціни на газ для населення та виробників тепла до 31 березня, тобто фактично до кінця опалювального сезону. Про це повідомив Прем’єрміністр.
«Це рішення ухвалено в умовах мораторію на підвищення тарифів, запровадженого парламентом на час воєнного стану, і з урахуванням складної соціальноекономічної ситуації в країні», — наголосив очільник уряду.
Він додав, що на виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами уряд спільно з іншими органами влади працює над удосконаленням системи тарифної політики та запровадженням справедливого й прозорого тарифоутворення з одночасним збільшенням адресної допомоги тим, хто її потребує.
«Для населення це означає, що ціна на газ протягом усього осінньозимового періоду залишиться незмінною. Це також дасть змогу зберегти пільгові тарифи для підприємств теплопостачання, продовжити умови щодо продажу природного газу операторам газорозподільних систем і для когенерації на прифронтових територіях», — пояснив перший віцпрем’єрміністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.
Він наголосив, що в умовах війни це рішення має важливе значення для мільйонів українських родин. Воно дасть змогу забезпечити надійне безперебійне постачання природного газу, безпеку і надійність функціонування ринку природного газу, стабільність роботи теплових об’єктів та енергосистеми України загалом.
«Попри значні втрати галузі внаслідок російських атак держава продовжить створювати умови, щоб захистити людей», — запевнив посадовець.
Розпорядники коштів прозвітують раніше
Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження «Про внесення зміни до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2026 року №463», яке розробило Міністерство фінансів України. Рішення спрямоване на забезпечення своєчасного виконання міжнародних зобов’язань України щодо європейської інтеграції.
Відповідно до розпорядження, головні розпорядники коштів держбюджету мають подати Кабінету Міністрів України звіти про проведені огляди витрат до 1 листопада 2026 року (раніше граничний строк їх подання було визначено до 1 грудня). Це прискорить проведення оглядів витрат державного бюджету у 22 сферах діяльності 14 головних розпорядників задля їх завершення у строк, що дасть змогу вчасно виконати міжнародні зобов’язання України, визначені кроком 2.4 Плану України (4 кв. 2026) та дорожньою картою з питань реформи державного управління (4 кв. 2026).