Вершиною творчості Михайла Коцюбинського, найбільшим його досягненням вважається повість «Тіні забутих предків». Про неї тодішні газети писали: «Захоплення викликала вона в сучасників митця». А перед тим не менше захоплення викликала його повість «Дорогою ціною» — майже епічна поема про жертовність любові, вічного прагнення українців до свободи і високою, до трагічності, ціною таких прагнень. 

На голосуванні під час 16-го засідання Міждержавного комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО кримськотатарський елемент Орьнек за поданням України внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

У Тернопільському обласному художньому музеї відкрили виставку полотен заслуженого художника України Степана Нечая. Нинішнього листопада йому виповнилося б 80 років, але вже 18 осеней його немає серед нас. Зате є вагомий творчий доробок, світла пам’ять про нього. «Погляд крізь роки» — саме так назвали виставковий проєкт, який можуть оглянути і тернополяни, і гості обласного центру. 

Виставка із символічною назвою «Два крила» працює у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Ініціювала її за підтримки департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Знакові культурно-мистецькі фігури — Давид Бурлюк, Олександр Олесь, Пантелеймон Куліш, Микола Хвильовий, Іван Багряний — уродженці Сумщини, об’єднані багатьма чинниками, а віднедавна і масштабним книжковим проєктом «Велика спадщина. Сумщина». 

Виставки виробів народних майстрів на Закарпатті відбуваються неодноразово протягом року і прикрашають багато знакових для області свят. Але та, яку відкрили з нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України, у багатьох сенсах незвичайна. Вона продемонструвала зростання майстерності народних умільців, більшість з яких виявили нові творчі сторони своїх талантів. На виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».

Цей рік виявився багатим на знакові події для майстрів лялькарства Полтавщини. Ще на його початку в Полтаві реалізували культурно-мистецький проєкт «Народна іграшка Полтавщини. Історія. Мистецька традиція. Сучасність», у лютому відбулася виставка творів майстрів — носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини «Традиція вузлової ляльки Полтавщини: в обіймах бабусиних традицій» та виставка вузлових ляльок Віри Черняк «Мотай! Асоціації…». У травні творці народної дитячої забавки об’єдналися на виставці в обласному академічному театрі ляльок.

І чого тільки не було цього року на традиційному фестивалі «Крутий заміс», який відбувся в самому серці Холодного Яру — селі Мельниках Черкаського району! Майстер-класи від досвідчених гончарів та представлення народних ремесел, ярмарок гончарних виробів та виступи фольклорних гуртів, змагання у приготуванні борщу та жіночі «глиняні бої», дитячі ігри та зведення толокою хати-мазанки. Було не тільки пізнавально, а й весело, хоч і припікало гаряче серпневе сонце.

У кількох закарпатських селах зберігся давній обряд запалення субіток. Близькість за календарем до традиційних розваг молоді на Івана Купала, теж пов’язаних з вогнем, дає змогу розглядати цей вогняний обряд на свято Петра і Павла як суголосний з купальським. Свідком палаючих субіток у гірському селі Вишка на Ужгородщині, де відбувся фестиваль «Петрівські субітки», став кореспондент «Урядового кур’єра».

Перший літній місяць позначився мінливою погодою. Грозові зливи прокотилися південним регіоном, у центральних і західних областях посипало градом. Спекотних днів, починаючи з другої декади, було більше, ніж прохолодних. Суховій з астраханських напівпустельних степів приніс у наші краї не лише спеку, а й пиловий смог. Таку саму мінливу погоду прогнозують державні та народні синоптики на липень. У середньому протягом місяця денна температура триматиметься в межах 23—31 градус.