Днями у театрі імені Івана Франка відбулось нагородження школярів, студентів та вчителів — преміантів ХVІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Цей конкурс проводиться щороку та  існує виключно завдяки українцям-меценатам з України та з-за кордону. Підтримав цей конкурс цього року й Президент України та чимало політиків. Адже він популяризує українську мову, робить її модною, і сприяє тому, аби мову вчили, любили та шанували

Вишиті рушники, серветки, блузки, сорочки, костюми й навіть герби різних міст. Розмаїття барв, візерунків, вишивальних технік. Кажучи рядком поетеси з Тернопілля Ганни Костів-Гуски, «це вишиття для мене, мов бальзам». І не лише для мене, а й усіх, хто два дні відвідував фестиваль «Цвіт вишиванки». Його вдесяте організували в Тернополі. І головне завдання свята — популяризувати національну вишивку і вбрання

Замість камуфляжу — вишукані вишиванки, замість берцят — високі підбори, а  замість окопів і польових шпиталів — подіум. У столичному  Мистецькому Арсеналі днями дефілювали жінки, які воюють на українському сході: військові, парамедики, волонтери, військові журналістки.
Серед моделей — герої України, за плечима яких бойові дії  та сотні врятованих життів. Для багатьох дипломатичне прийняття «Українські амазонки», влаштоване з ініціативи  Міністерства інформаційної політики та ГО «Все­світній день вишиванки», —  перший за чотири роки війни привід зняти камуфляж і стати на підбори

На центральній площі Старобільська вирувало свято «А весна вже скресла, що ти нам принесла», а у фойє районного Будинку культури ім. Т. Шевченка гості із захватом роздивлялися роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Старобільщини. І запрошені, й учасники фестивалю могли брати участь у конкурсних обрядових, родинно-побутових програмах, народної пісні, гумору й танцю, музикування тощо

Найпрекрасніша пора року — весна. Найчарівніший весняний місяць — травень. О цій порі бурхливо пробуджується природа. Як раптово змінюється післязимовий сірий пейзаж міста: сквери і парки вкриваються зеленню, розквітають абрикоси, кущі форзиції спалахують жовтим.

На Закарпатті готуються до Великодніх свят і початківці, й майстри писанкарства. У четвер Народну площу в обласному центрі прикрасили художні роботи учнів загальноосвітніх, мистецьких шкіл і студій. Витвори, розписані учасниками конкурсу «Воскресни, писанко!» в різних техніках, розвішані на деревах по периметру центральної площі Ужгорода. Про своє бажання узяти участь в конкурсі заявили 57 учасників, і всі вже отримали схвалення відбірної комісії.

У переддень великого християнського свята — Пасхи — у світі вшановують традиції українського писанкарства. Королівський канадський монетний двір випустив кольорову позолочену монету у формі писанки.

Як і передбачалося, березень підтвердив свій мінливий характер. І хоч сильними морозами не дошкуляв, буревіями завдав чималої шкоди. Але неохоче, поволеньки зима відступає. Сонечко припікає щодень відчутніше, а південний вітерець частіше повіває теплом.

Зима в супрязі з лютим таки виявила на прощання свій буревійний норов, як кажуть, і дров наламала, і шкоди наробила в багатьох господарствах.  А ось весну зустріла лагідно. Святкові дні Стрітення Господнього і проводи зими (15—18 лютого) видалися напрочуд теплими й сонячними. За народними прикметами, весна має бути ранньою, але затяжною. У березні погода буває мінливою. Та тепла щодня додається. Народне прислів’я каже: «У березні вдень плющить, а вночі тріщить». Це означає, що заморозки можливі лише нічні. Упродовж місяця тривалість дня збільшується на три години, отже, земля прогрівається дедалі довше. Пробудження і оновлення природи невідворотні. Верба вкривається сріблястими котиками, ліщина — брунатними сережками, з-під залишків снігу до сонця тягнуться перші проліски.

Дорога міжнародного значення М-12 на Він­ниччині проходить через селище Вороновиця. На туристській мапі країни його помітно: саме тут Олександр Можайський уперше у світі створив у кресленнях літак. Про це розповідають експонати Вороновицького музею історії авіації та космонавтики. Заклад розташовано у палаці Грохольських — Можайських — пам’ятці архітектури національного значення.

На жаль, тривалий період будівля мала непривабливий вигляд. Але у червні цього року після завершення капітальних реставраційних робіт фасаду палац ніби вмився вранішньою росою. Тепер туристи мають нагоду не лише ознайомитися з експонатами музею, а й насолодитися оригінальною архітектурою XVIII cторіччя.