Скарбниця народу
-
Скарби народної душі
Появу Національного музею гончарства в Опішному напророчили ще в ХІХ столітті. Спочатку професор Анастасій Зайкевич у 1879 році вперше здійснив польову експедицію й зібрав колекцію глиняних виробів Опішного, за якою 1882-го опублікував перший у Європі альбом з мотивами українського гончарного орнаменту. 1893 року те саме зробив Іван Зарецький, який зібрану колекцію кераміки передав музеєві Полтавського земства. У 1904-му художник-кераміст Петро Ваулін заснував в Опішному перший в Україні громадський музей старовинних гончарних виробів.
-
Живе «Косиця» — житиме й народна вишивка
Здавалося б, що нового можна сказати про вишиванку. Цей предмет одягу — один із нев’янучих символів, який єднає українців, хоч би де б вони жили. Проте мало хто завдає собі клопоту, щоб самому навчитися виготовляти його. Мовляв, навіщо, якщо можна піти в магазин і підібрати собі вишивану сорочку до вподоби. Але вдумаймося: чи має річ, придбана в торгівлі, таку саму духовну, естетичну вартість, як виготовлена власноруч? Звичайно, ні.
-
Липнева пора, як дівка чепурна
Липень — маківка літа. Природа демонструє свою щедрість розмаїттям дарів землі. Вибір садовини та городини на ринкових прилавках такий великий, що очі розбігаються. А які мальовничі о цій порі лани! Золотавим маревом милують око посіви соняшнику і рапсу, первозданною білизною — гречки, небесною блакиттю — льону. «Липнева пора, як дівка чарівна», — таким прислів’ям охарактеризувала народна мудрість другий місяць літа.
-
Весну проводжаєм, літо зустрічаєм
Свято Трійці велелюдно відзначають у містах і селах й у наші дні
-
Наталія СВИРИДЮК: «Єдність у різноманітті цілком можна застосувати до України»
Дванадцять років тому Україна підтримала ініціативу ЮНЕСКО й приєдналася до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Як цю роботу виконують на Полтавщині, «Урядовому кур’єру» розповіла завідувачка відділу культурно-масової, виставкової та видавничої роботи, розвитку декоративно-ужиткового, образотворчого мистецтва комунальної установи «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради Наталія СВИРИДЮК.
-
Травнева роса краща од вівса
Були на нашій пам’яті весни з дощовими грозами, градобоями, снігопадами, морозами і суховіями. Але таке глобальне лихо о цій порі переживаємо вперше. Щодня підступна пошесть позбавляє життя тисяч людей у всьому світі. Дуже боляче, що в цей час довкола оживає природа, буяє різнотрав’я, квітують сади. Та милуватися цією красою можна здалеку — карантин. Відвідувати моє улюблене місце прогулянок Пуща-Водицький лісопарк заборонено. Спостерігаю за природою з вікон квартири на сьомому поверсі.
-
Топчіть ряст — бог здоров’я дасть
У традиційних кліматичних прогнозах синоптики завжди нагадують про норовливий характер першого місяця весни. Але цьогорічний березень увійде в історію метеорологічних служб із новим доповненням про глобальну пандемію. Непрогнозоване, несподіване лихо кинуло людству виклик. Наслідки його катастрофічні. Може, вони нарешті витверезять розробників нових видів зброї й тих, хто використовує її для здійснення загарбницьких намірів. Адже одного разу з лабораторної пробірки може втекти такий вірус, що протидіяти йому за короткий час стане нікому.
-
Снігом повіє і сонцем пригріє
Прогнози синоптиків, що останній місяць зими буде нелютим, не виправдалися. Щоправда, цього разу природа дошкулила людям не морозами, а нищівними буревіями і повенями. Потужні урагани «Кіара» і «Денніс» прокотилися руйнівною лавиною територіями Великої Британії, Бельгії, Норвегії, Німеччини, Шотландії, Швейцарії. Дісталося й західному регіону України.
-
На календарі зима, а снігу нема
На порозі останнього місяця зими згадаймо, якими надзвичайними подіями відзначився цьогорічний січень. Нищівна пожежа в Австралії, екологічний марш «Проти вимирання» у Брюсселі, потужний землетрус у Туреччині, заметілі в Канаді, яких не бувало 20 років, сходження лавин у Пакистані, виверження вулкана Тааль на Філіппінах, тривожне повідомлення Грінпіс, що у Світовий океан щороку потрапляє 12 мільйонів тонн пластику.
-
Карпатська поезія побуту
Тепер косівські керамічні вироби отримали визнання на світовому рівні, їх вважають художнім надбанням людства. Цю технологію ще з ХІХ століття опанували жителі не тільки міста, а й близьких сіл Пістинь, Вербівці, Космач, Рудник, Старий Косів та інших. Це край, населений майстрами світового рівня
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2019
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ