Територія слова

  • Павло КУЩ

    Преса під пресом постреформних проблем

    Серед пріоритетів на рік прийдешній вітчизняні журналісти називають необхідність змістовного навчання колективів реформованих видань ефективного менеджменту. Потреба цього була очевидною ще навіть до роздержавлення друкованих ЗМІ. А тепер і поготів.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Обрала вірші, як долю

    Ця збірка значуща з багатьох точок зору. Починаючи з поезій, вміщених під обкладинкою, і закінчуючи вишуканим поліграфічним оформленням, вона дихає Словом, пройнята мудрістю, таємничістю, невидимим духом, здатним нести світло, любов, віру кожному, хто долучиться до її таїн. Адже справжня поезія — то таїна, не підвладна ні авторові, ні читачеві, ні часові. Тим і захоплива та приваблива: внутрішньою красою рядків, асоціативністю, ритмами, мелодикою.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ніколи не сміявся без любові до людей

    Цей творчий огляд з повним правом можна зарахувати до своєрідних довгожителів. Адже доволі складно впродовж такого тривалого часового відрізка підтримувати високе реноме і відповідний статус конкурсу. Але, як справедливо наголошує начальник управління культури Сумської ОДА заслужений працівник культури Олена Мельник, феномен насамперед у прізвищі великого земляка, чия творчість і нині надзвичайно популярна серед шанувальників сатири і гумору. 

  • Кулеметник на дзвіниці

    З великим задоволенням (хоч і пізніше за інших) прочитав книжки Віталія Портникова «Тюрма для янголів» та «Дзвони Майдану». Із задоволенням і частими перегортаннями сторінок назад, аби те чи інше одкровення автора перечитати ще раз, засвоїти краще.

  • У пошуках прозріння

    У таку саму, як нині, осінню пору, 29 років тому ми готували до виходу у світ перший номер «Урядового кур’єра». Звісно, намагалися представити в ньому найзлободенніші теми, підібрати найцікавіші матеріали. Тоді й виникла в мене думка зателефонувати у Варшаву до друга Станіслава Прокопчука. Він тоді працював у Польщі власним кореспондентом «Труда» — однієї з найбільш тиражних (понад 20 мільйонів примірників) газет не лише в колишньому Союзі, а й у світі.

  • Павло КУЩ

    Агов, збираємо таланти!

    Якщо театр починається з вішалки, то Покровська центральна міська бібліотека ім. Т.Г.  Шев­ченка у дні проведення тут щорічного літературного фестивалю — ще на підході до неї різноманітними творчими дійствами. Серед таких виставки картин місцевих художників і виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, книжковий ярмарок, тематичні фотолокації тощо.

  • «Ми ж як жертва богам серед срібних отав. Де з’явитися нам, нас ніхто не питав»

    Як можна було не поїхати на російсько-українську війну, якщо ти не лише журналіст, а й громадянин, якому не байдужа рідна країна? Якщо хлопці, яких ти знав, загинули на Майдані? А потім вороги у Вербну неділю захопили Слов’янськ, а це за 150 кілометрів від Харкова.

    Одного ранку прокидаєшся, а за кільцевою, яку добре видно із  твого вікна, — блокпост із БТРом, а до кордону з Росією менш як 40 кілометрів, і там вже розгортаються ворожі батальйони. Така сама відстань і до КПП «Гоптівка», де вже танки, а біля Проходів — батарея САУ. Усі вони повернуті жерлами на твоє місто, бо, як каже командир Т-64 Яша, ще не відомо, звідки нападуть.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ми — Суми

    Коли понад рік тому  в департаменті комунікацій та інформаційної політики Сумської міськради ініціювали проведення першого власного книжкового форуму, знаходилися скептики, які пророкували йому невтішний фінал. Мовляв, Суми — це Суми, а не Київ, Львів чи Харків, де зовсім інше, значно активніше літературне життя. Але їхні прогнози не справдилися, бо рівно через рік на поклик книжки відгукнулися її численні шанувальники не тільки із Сум, а з усієї області. Та й розмаїття представленої продукції приємно вражало.

  • Про війну від початку й досі

    Левко — 24-річний львів’янин, здобуває вищу освіту інженера-будівельника. Дмитро — 23-річний уродженець Маріуполя, майбутній політолог. Попри молодість і звичайний фах, ці хлопці знають, як іти в бій, як, зазнавши поранення, забути про біль і вести вогонь по ворогу чи рятувати з-під куль товариша. Вони бійці «Азова», учасники бойових дій, які обстоюють нову, вільну Україну.

  • За перо взялися ветерани

    Кожний масштабний збройний конфлікт залишає слід не лише в долях окремих людей і цілих народів, а й у мистецтві. Не виняток і неоголошена війна на Донбасі — згадайте, скільки за останні п’ять років з’явилося музичних, художніх, кінематографічних творів, що висвітлюють цю трагічну сторінку нашої історії. А найширше відображення ця тематика знайшла у літературі, зокрема щоденниках, оповіданнях, повістях та романах, автори яких — самі ветерани.