Територія слова

  • «Жало — що лянцет хірурга»

    Продовження антології, яке вийшло у видавництві «Либідь» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», називається «Гумористика «Мітли» і «Комара/Їжака». Упорядкування, написання передмов до всієї когорти книжок і до кожного тому здійснив видатний літературознавець, майстер слова академік НАН України, Герой України Іван Дзюба.

  • Роман КИРЕЙ

    Про тих, кого Шевченків край надихнув на красне письменство

    Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.

  • Павло КУЩ

    Узяти в руки зброю їх змусила брехня

    «Розслабившись від пляшки пива після сильного похмілля, майор батальйону «Спарта» дістав мобільник і підкріплював свою розповідь про бої знімками живих сепаратистів, мертвих українців та руїн донецького аеропорту. На одній з фотографій на передньому плані Шелехов зафіксував немолодого солдата — мертве обличчя спотворювала гримаса болю, рот був неприродно відкритий, а просто посеред лоба виднілася дірка. «Поранений був. Хрипів до… — ось ми йому кулю просто в лоб і всадили. Заткнувся відразу».

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Під знаком «Слобожанщини»

    На початку 1990-х, коли укладали договір про співпрацю між Сумською обласною письменницькою організацією та видавництвом «Мрія» насамперед на видання альманаху «Слобожанщина», ні очільник сумських майстрів пера Олексій Столбін (світлої пам’яті), ні директор поліграфічного підприємства Володимир Лобов, який і нині очолює працелюбний колектив, навряд чи могли передбачити подальшу долю такої співпраці. Адже майже за три десятиріччя прошуміли грози, які могли перекреслити всі надії й сподівання. Але маю величезне задоволення і письменницьку втіху, що із 25 випусків причетний до останніх 20 як упорядник та член редколегії. Та й у перших його числах надруковано мої рядки, тож альманах став творчою долею.

  • Павло КУЩ

    Хто врятує українську пресу?

    «А я в попа обідала, — сирітка сказала». Кому як, шановні читачі, а мені саме цей рядок із вірша Тараса Шевченка «На Великдень на соломі» здається дуже вдалою і влучною характеристикою нинішнього стану українських ЗМІ і на території прифронтових Донецької та Луганської, й інших областей України. Ключове і дуже болюче слово тут нинішній. Тобто на сьомому році гібридної війни, якій передувала величезна проросійська інформаційна агресія. На сьомому році окупації проросійськими незаконними збройними формуваннями частини українських територій.

  • Іван ЮЩУК

    Мова і держава

    Мова — незамінний інструмент мислення й інтелектуального розвитку кожної людини і всього суспільства, яке користується цією мовою. Слова й вислови, повторювані раз по раз, набувають у спілкуванні точного, вивіреного смислового й емоційного значення і тому дають змогу забезпечити взаєморозуміння між членами спільноти. Завдяки спільній мові суспільство в процесі свого існування стає злагодженим суперорганізмом. Спільна мова в суспільстві послаблює егоїзм і посилює почуття ліктя.

  • Іван ЮЩУК

    «Ну що б, здавалося, слова…»

    Нема кращих і гірших мов. Кожна мова варта свого творця — народу. Народ, протягом століть творячи власну мову, враховує свої потреби, свої обставини й своє бачення світу. Тому для кожної нормальної людини найкращою є рідна мова — мова свого роду й народу. І не тільки найкращою, а й найкориснішою.

  • Павло КУЩ

    Його творчість знають і знову відкривають

    «Коли я приїхав у Сталіно (нині Донецьк. — П.К.), ішла конференція молоді, на якій виступав секретар Сталінського обкому КСМУ. Він говорив про «Любіть Україну!», про те, що під цим віршем підписалися б Петлюра і Бандера. Закінчивши промову, він сказав: «А тєпєрь слово імєєт таварищ Сосюра!» І мене зустріла електрична буря аплодисментів».

  • Павло КУЩ

    Крізь терни до читача

    Чи є світлий промінчик у напівтемній вітчизняній галузі культури? Ще й який! Зверніть увагу: останніми роками істотно побільшало охочих згадати й повторити відому фразу прем’єрміністра Великої Британії Вінстона Черчилля про роль і значення культури. Коли в роки Другої світової війни хтось із підлеглих запропонував заради оборони зменшити витрати на культуру, глава уряду запитав: «А за що ми тоді воюємо?»

  • Тетяна ФРОЛОВА: «Працюємо не тільки в ногу з часом, а й намагаємося випереджати його»

    Ця архітектурна споруда в центрі Сум неповторна зовні і всередині: духовною аурою, естетичною насиченістю, концентрацією мудрості, інтелекту. Так і має бути, адже це обласна універсальна наукова бібліотека, статус якої передбачає винятковість, піднесеність, урочистість.