Територія слова

  • Метафора Оксани Танчук

    Ще давні греки помітили, шо у метафорі відбувається перенесення змісту з одного слова на інше, порівняння і пізнання одного через інше на основі спільних ознак. Метафоричне значення – це як спалах, що відкриває новий зміст, не лише зображуючи буття, а й створюючи його. Метафора своєю суттю випередила найсучасніші відкриття квантової фізики, теорії поля і квантових струн. Речі-слова, як і елементарні частинки нашого навколишнього світу, пов’язані невидимими зв’язками і перебувають у фундаментальній взаємодії.

    Сьогодні ми будемо говорити про поезію тонкого «квантового світу» в українській літературі. Якщо метафорою є не окреме слово чи вислів, а ціла книга – то найкраще, якщо своїми враженнями про поетичну збірку Оксани Танчук поділяться самі читачі: 

  • У Луцьку відбулася презентація вагомого дослідження львівського історика професора Богдана Гудя

    У межах започаткованого Волинською крайовою організацією Всеукраїнського товариства «Просвіта» проекту «Тільки правда нам важлива» автор представив книжку «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ — першій половині ХХ ст.». Вона щойно побачила світ у харківському видавництві «Акта». 

  • Елітна зброя і зброя для еліти в «Арсеналі»

    Книжковий фестиваль поєднав знакові заходи, що одночасно відбувалися наприкінці травня у столиці. В арт-просторі «Майстер-класу» в оточенні 15 живописних робіт Олександра Дубовика кінофестиваль «Молодість» презентував його книжку-альбом «Чорно-біле кіно». Галерея на четвертому поверсі перетворилася на храм сучасного мистецтва. До 15 червня глядач має змогу зчитати палімпсести його «Букетів» і «Діалогів». На графічному автопортреті 1962 року митець, якого мистецтвознавець Ольга Петрова вважає енциклопедистом, наче вдивляється в себе — тепер уже легенду сучасного українського живопису. Лауреат Шевченківської премії Тетяна Кара-Васильєва назвала його «інтелігентом кисті і філософом пера»

  • Павло КУЩ

    На передовій інформаційної війни

    Вихід книжки приурочили до сумної річниці: минув рік відтоді, як проросійські бойовики схопили й утримують журналіста в Донецьку на території колишнього підприємства та арт-платформи «Ізоляція», перетвореної на катівню. А позбавили волі його лише за те, що об’єктивно описував життя людей в окупованих та ізольованих від цивілізованого світу містах і селах Донбасу

  • Роман КИРЕЙ

    Свято друкованого слова

    На святі книжки, яке відбулося цими днями в Шевченковому краї, черкащани та гості міста ознайомилися з книжковими новинками, послухали цікаві лекції, взяли участь в оригінальних перформансах і просто цікаво провели дозвілля.

  • Великі поети завжди сучасники

    У Національному музеї літератури та в мережі книгарень «Є» відбулися презентації книжки «Мудрості від Максима Рильського», яку упорядкував онук світоча української культури Максим Георгійович Рильський. 

    Невелика за розміром книжечка насичена думками та філософськими роздумами визначного гуманітарія та гуманіста, які не втратили значення в сьогоденні.

  • Подорож крізь драму Чорнобиля

    Книжка французької письменниці доктора університету Сорбонна Галі Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» — це одна з небагатьох поки що підвалин нової — філософської — розмови про Чорнобиль як символ знищення і відродження життя в усіх його формах. Так написала у передмові до її українського видання літературознавець Оксана Пахльовська.

  • Павло КУЩ

    Свято українського слова у Слов’янську

    За підсумками конкурсу «Любіть Україну!» авторитетне журі назвало переможців у трьох номінаціях двох вікових груп. Однак пам’ятні дипломи отримали всі учасники творчого дійства у Слов’янську. Бо юні та старші жителі прифронтової Донеччини стали спів­авторами нашої спільної перемоги. Після п’ятирічної перерви, спричиненої гібридною війною, нарешті вдалося відродити конкурс, який у мирні дні відбувався у Дебальцевому. Втім, ця творча перемога має гіркуватий присмак гібридного миру: згадане місто — мала батьківщина Володимира Сосюри — досі тимчасово окуповане.

  • Андрій КОВАЛЕНКО

    Одкровення сонцепоклонника

    Будь-який новий міф розпочинається з розвінчання старого. Окрім хіба що первинного, трансцендентного, куди людині з її примітивним апаратом осягнення – зась. Причому, старе й нове почасти міняється місцями, а іноді виходить у непізнаваний, четвертий вимір часо-простору. І жоден Платон не проб’є стіну, за якою нібито спочиває «світ ідей». Та хіба нас не манить ще й досі – після тисячоліть поневірянь – спасенний і, водночас, недосяжний квіт папороті? 

  • Він знає, що життя — не сад утіх

    Це перша збірка Віктора Єганова. Хоч поезію й прозу він почав писати ще у шкільні роки, а згодом і друкуватися в періодичних виданнях рідної Миколаївщини, де народився 1963 року, Запоріжжя і Києва. Попри те що професія, яка дає хліб насущний і забирає основний життєвий час, як кажуть, не вельми наближена до поезії — за фахом Віктор лікар. Його твори ставали навіть лауреатами українських літературних конкурсів.