Територія слова

  • Павло ВЛАСЮК

    Де поставити кому?

     У своїй книжці юрист Віктор Мойсеєнко чи не вперше в новітній історії нашої держави зробив грунтовну спробу дослідити непростий шлях становлення в Україні доволі специфічного інституту - служби помилування. Хоч би як традиційно сприймалася назва видання - "Помилувати не можна стратити" - саме вона, безумовно, заінтригує і професійний цех правників, і широкий читацький загал. Як влучно завважив у передньому слові до книжки Левко Лук'яненко, "без коми назва твору - загадка, а позаяк на кону не якась дрібничка, а життя людини, то загадка постає перед читачем як напружена психологічна інтрига: стратять чи не стратять?"

  • "Я можу оцінювати реальну масштабність можливих подій майбутнього"

    Після двадцятирічної перерви письменник Юрій Щербак прийшов до читача з романом, який уже назвали пророцтвом, "жорстокою притчею гіпотетичної української прийдешності" і "страшною картиною світу після великої Темряви". Що ж насправді побачив на горизонті наступного століття автор книги "Час смертохристів. Міражі 2077 року"? В будь-якому разі дипломатичний і політичний досвід Надзвичайного і Повноважного Посла України, екс-посла України у США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі проявився оригінальним і по-своєму переконливим текстом - застереженням від благодушності і пасивності, за словами Івана Дзюби, "смертельно небезпечних у цьому безжалісному світі, сповненому геополітичних пасток і підступів".

  • Микола ШОТ

    Шанувальників книжок зібрав "Джура-фест"

     На три травневих дні "Джура-фест" зібрав у Тернополі видавців, літераторів, читачів. Таке свято книги в місті над Серетом зорганізували вже вдруге. Нині в краї видавничою діяльністю займаються 60 суб'єктів підприємництва. Торік в області видали понад 1 млн примірників книжок - від художньої, науково-популярної, дитячої літератури до підручників і посібників.

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    "За стародрук нам запропонували 70 тисяч гривень"

    Торік на Буковині книгою року стало видання "З Української старовини". Ідея перевидання цього стародруку 1900 року належить генерал-майорові Петрові Житарю. А втілило в життя його задум чернівецьке видавництво "Букрек". 

  • "Мій Богун не вписується у вигадки про козака-гультяя"

    18 березня, рівно 360 років тому відбулася одна з найгероїчніших та успішних битв періоду національно-визвольної війни українців - війська Івана Богуна розгромили польську каральну експедицію.

  • "Відрізняємося історією, професійними кадрами, вмінням виживати у кризових ситуаціях"

    Днями Державному видавництву "Таврія", одному з найстаріших в Україні, виповнилося 90 років. Про те, чим жило підприємство всі ці роки та яким чином зараз намагається не лише вийти з кризи, а й розвиватися, розповідає його директор Андрій Щекун.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Українська кров візьме гору

    Цього року за рішенням Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка звання лауреатів і винагороду у розмірі 260 тисяч гривень отримають: Роман Горак і Микола-Ярослав Гнатів за книгу "Іван Франко" (у категорії "Літературознавство і мистецтвознавство). У театральному мистецтві - диригент-постановник Микола Дядюра, режисер-постановник Анатолій Солов'яненко, виконавці партій Оровезо - Сергій Магера і Норми - Оксана Крамарева - за постановку опери "Норма" в Національній опері України.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Щоб ми були безсмертні, бо щасливі

    Природа Поезії стала багатшою й гарнішою ще на одну річку, а ми в Україні - на зворушливі ознаки часу: ноосфери душі в сьогоденні.

  • Поезія сама себе живить, бо вона - свавільна і вільна

    Видання, за задумом упорядника, мало об'єднати Україну - тут є поезії авторів із Харкова, Києва та Львова. Ідея укласти таку збірку виникла у Сергія Жадана під час представлення антології сучасної української прози "Декамерон. 10 українських прозаїків останніх 10 років".

  • Віктор ШПАК

    Гладка жонка - поліщуку до шмиги

    Досить хоч раз побувати у віддалених поліських селах, щоб назавжди закохатись у неповторний місцевий діалект, в якому нарівні з давньоруськими "комонями" ("кіньми") донині вживаються в розмовній мові фактично забуті на інших територіях слова - книш, схаби, жлухто, кучма, вивірка. На жаль, після чорнобильської аварії, яка спричинила масове переселення жителів десятків населених пунктів, ці безцінні мовні скарби опинились перед загрозою зникнення. Отож слід подякувати автору словника, доценту кафедри української мови Житомирського держуніверситету ім. І. Франка Галині Доброльожі за її титанічний труд. Адже завдяки виданню книги понад 7 тисяч фразеологічних одиниць тепер надійно збережено для нинішніх і прийдешніх шанувальників рідного слова.