Пам'ять

  • Визволення із вдячністю і сльозами на очах

    Напередодні визволення у лисичанському музеї відкривається спеціальна виставка. На ній представлено багато документів, серед яких і твори дітей — спогади про те, як страшно і несподівано приходить війна.

  • Павло КУЩ

    П’ятий день липня п’ять років тому

    Навіть не змовляючись, жителі Слов’янська тепер часто повторюють одне й те саме: на початку липня 2014-го вони готувалися до штурму і вуличних боїв у місті, окупованому проросійськими бойовиками, проте подальший розвиток подій їх приємно здивував. «Кілька останніх днів ми жили у підвалах, бо тоді стріляли з усіх видів зброї. Звісно, боялися, але хотіли, аби визволили нас якнайшвидше. А ось про те, що бойовики на чолі з росіянином Гіркіним-Стрєлковим самі підуть звідси, навіть не мріяли. Тобто ми готувалися до найгіршого, але вийшло якраз навпаки. Тому спершу навіть не дуже повірили в таке щастя!» — згадує місцевий житель.

  • Володимир ГАЛАУР

    Завжди поривався на передову

    Спальний район Харкова Салтівка для Володимира Усенка символізував і малу батьківщину, й усю Україну. Адже тут живуть найрідніші люди, його родина. Так говорять друзі й  додають, що для Володимира добробут його рідних і близьких завжди був на першому плані. А ще батьки чи планети-покровителі надміру наділили Володимира прагненням до справедливості в усьому, незламними вольовими якостями, благородством і справедливістю.

  • Той, хто захищає свою землю, завжди перемагає

    8–9 травня в багатьох країнах згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, під час якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. День пам’яті та примирення й День Перемоги символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Гурбам — 75

    Днями виповнилося 75 років, як відбулася найбільша в історії УПА битва з військами НКВС в урочищі Гурби на межі нинішніх Рівненської та Тернопільської областей. У Гурби не запрошують — сюди їдуть за покликом душі. Тому ні дощ, ні холод не завадили людям з’їхатися на святе для українців місце. Тут у нерівному бою поклали голови наші діди й батьки. 5 тисяч вояків Української Повстанської Армії груп «Північ» і «Південь» протистояли 30-тисячному з’єднанню частин НКВС та регулярної радянської армії за підтримки танків і бронепоїзда, а для розвідки вони використовували літаки.

  • 33-ті роковини Чорнобиля: біль, який не вщухає

    Учора, у річницю ядерної аварії, керівники держави вшанували ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, які проявили неймовірну мужність і героїзм, намагаючись зменшити руйнівні наслідки цього техногенного лиха ціною власного здоров’я та життя.

  • Пам’ять про Світличних виходить із сірої зони

    «Можемо пишатися, що Луганщина дала п’ять видатних представників руху шістдесятників і дисидентів. До речі, в Україні в жодній області не було такої кількості людей, які виступали за поширення і доведення до населення змісту Гельсінської декларації, щоб ознайомити всіх громадян з Декларацією прав людини», — підкреслює заступник директора з наукової роботи Луганського обласного краєзнавчого музею Тетяна Коваленко

  • Добровольці — це всі, кому Україна дорожча за життя

    Уже зібрано матеріали про дев’ятьох жителів Луганщини, які добровільно пішли на фронт захищати українську Луганщину і загинули. Пошук відомостей триває, адже встановлено імена лише половини бійців, які спочивають на цвинтарі у Старобільську під табличкою «Невідомий». Колись про долі учасників антитерористичної операції напишуть книжки

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    П’ять років від курорту до військової бази

    20 лютого 2014 року Верховна Рада визначила офіційним початком російської агресії проти України, яка й розпочалася втратою контролю над Кримом. Парламентська постанова від 21 квітня 2015 року називає речі їхніми іменами: «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків»

  • Реформи мають демонструвати, що жертви Небесної Сотні не марні

    Українці надихають нас, європейців. Коли необхідно, вони герої. Коли необхідно, вони прагматики, які тверезо оцінюють реальність. Це Президент Європейської Ради Дональд Туск написав у Twitter після участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Революції гідності. Під час церемонії він і Президент України Петро Порошенко пройшли до Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні та встановили лампадки біля пам’ятної стели з іменами тих, хто заплатив найвищу ціну за нове європейське майбутнє українців. Відтак, ознайомилися з проектом «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності», будівництво якого заплановано на місці загибелі Героїв