Екологія

  • Олег ЧЕБАН

    Корисна таємниця білого амура

    Ставлення українців до найбільшої річки, яка бере початок і впадає у нашій країні, тривалий час було подібним до відомої байки. Якщо, скажімо, умовно віз із добром — Південний Буг, то в діях персонажів (Лебідь, Рак і Щука) помітні вади людей. Однак днями у Вінниці, вийшовши на берег, побачив розумний пейзаж листопада. Дерева задля власної безпеки скинули листя, щоб сніг не ламав гілок. Вода стала темною й чистою: саме час мальку риби-меліоратора, кілька тонн якого викинули в річку, бачити своє завдання. А неподалік на плесі працював земснаряд. Звісно, настане літо, і вкотре все зазеленіє, зокрема і вода в річці. Багато років треба, щоб повернути їй жвавість і чистоту роси. Та оновлення триває.

  • Олена ІВАШКО

    Люди, птахи, вітряки

    За ініціативи регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» і підтримки Українського товариства птахів та Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи в Коблевому, що на Миколаївщині, відбулася 28-ма конференція «Дослідження та охорона птахів». У ній взяли участь відомі українські вчені, науковці-практики, орнітологи, екологи. Учасники висловили думку про те, що Тилігульський лиман — невичерпне джерело практичної роботи для студентів-біологів України і зарубіжжя.

  • Олена ІВАШКО

    Чи потрібно укріплювати берег

    Майже 30 років тому в Миколаєві з’явився новий мікрорайон Намив. Територію під забудову майбутніх багатоповерхівок намивали піском безпосередньо в акваторії Бузького лиману за допомогою спеціальних пульпопроводів. Намивали і майже одразу будували. Швидко і багато, як і потребували умови того часу. Нині на Намиві проживає понад 40 тисяч миколаївців, житлове будівництво на комерційних умовах ще триває, забудовують вільні ділянки. Натомість місцеві жителі схвильовані тим, що вода прибуває, звузилася пляжна зона — недалеко й до багатоповерхівок так званої першої лінії. Чи насправді проблема настільки загострилася і як міська влада планує її вирішувати, дізнавався «УК».

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Відходи, про які забули

    Як відомо, Кабінет Міністрів підтримав на урядовому засіданні рамковий проєкт закону «Про управління відходами», розроблений Мінприроди за участі іноземних експертів та консультантів. Його зареєстровано у Верховній Раді з номером 10411, він перебуває на розгляді профільного комітету, але ухвалюватиме його вже новий склад парламенту.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Арка-укриття зробить довкілля безпечнішим

    На урочисту церемонію символічної передачі ключів від арки над четвертим реактором Чорнобильської АЕС прибули Президент Володимир Зеленський, працівники Державного агентства з управління зоною відчуження, представники країн і організацій, котрі стали донорами у цьому проєкті. Будівництво нового безпечного конфайменту (НБК) фінансували з Чорнобильського фонду «Укриття», створеного 1997 року за допомогою внесків 45 країн-вкладників і донорів. Загальна вартість НБК становить 1,5 мільярда євро, з яких 1,41 мільярда євро — міжнародна допомога, 105,9 мільйона євро — внесок України.

  • Віктор ШПАК

    Смарагдове царство заказників

    Багато хто вважає, що за часів СРСР у країні масово створювали заповідники, а нині екологічними і природоохоронними проблемами переймаються лише активісти, мало не силою змушуючи неповороткі і байдужі державні служби хоч якось турбуватися про захист довкілля. Однак приклад Житомирщини засвідчує, що це далеко не так.

  • Роман КИРЕЙ

    Уроки і ризики грандіозних проектів

    Кременчуцьке водосховище одне із шести великих у каскаді на Дніпрі, як відомо, заповнене у 1959—1961 роках. Займаючи чималу територію в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях, штучно створена водойма дуже змінила географію всього краю, було затоплено плавні з численними давніми островами у місці злиття Сули з Дніпром (нині озерна частина водосховища). Серед зниклих — відомі в історії острови Богун, Королевець, Корчуватий. Проте з’явилося багато нових, часто безіменних або з новими локальними і маловідомими назвами, утворених із підтоплених ділянок заплави і борової тераси, колишніх дюн. Особливо багато таких у підтопленому Нижньому Посуллі (нині Сулинська затока водосховища) та лівобережній частині заплави між гирлом річки Супій та селом Кедина Гора.

  • Роман КИРЕЙ

    Викиди в атмосферу: яка оцінка ризику?

    На підприємствах Черкащини, яка давно потерпає від токсичних викидів, впроваджують заходи для зменшення забруднення повітря. Приміром, торік на кількох виробництвах провели реконструкцію і встановили нове устаткування, що дало змогу зменшити обсяги викидів у повітря на 2,6 тонни. На ці заходи суб’єкти господарювання спрямували чималі кошти. Проте, як повідомили в обласному управлінні екології та природних ресурсів, забруднення атмосфери залишається значним. Лише торік їхні обсяги становили в області понад 57 862 тонни, а викиди парникових газів стаціонарними та пересувними джерелами перевищили 3 мільйони тонн.

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Як врятувати бджіл?

    Середина квітня ознаменувалася новими протестами бджолярів, адже з наближенням нового аграрного сезону знову постає загроза масових отруєнь бджіл з вини аграріїв, як це сталося торік («УК» № 129 від 13 липня 2018). Тому учасники мітингів вимагали, щоб парламент ухвалив закон про захист бджільництва і запровадив більш жорсткий контроль за використанням пестицидів й інших хімікатів, які використовують в обробітку сільгоспугідь.

  • Олена ІВАШКО

    Органічна перспектива

    Серед наших співгромадян дедалі більшає прихильників  здорового способу життя, в який входить здорове та корисне харчування. Тому нині в цивілізованих країнах набувають популярності органічні продукти, а органічний ринок — єдиний, який демонструє постійне стабільне зростання. За прогнозами фахівців, органічні продукти обов’язково матимуть попит, який зростатиме найближчими роками. Перспективи розвитку галузі обговорили понад 400 гравців цього нішевого ринку на міжнародному конгресі в Одесі «Органічна Україна-2019»