Екологія

  • Роман КИРЕЙ

    Самшитове диво у серці Холодного Яру

    Буваючи в Кам’янському районі на Черкащині, обов’язково завертаю до Грушківського лісництва. Його господар лісничий Сергій Могила завжди радо приймає гостей, неодмінно ділиться новинками. І не тільки. Часом у його розповідях про буденні справи вчувається не тільки професійна зацікавленість, а й біль від того, що не все вдається.

  • Володимир ЗАЇКА

    Дніпро… Він вже не реве, він стогне!

    За спостереженнями екологів, Дніпро дедалі більше цвіте й міліє. Причину вбачають у незаконних забудовах берегової лінії та видобутку піску, а також каскаді водосховищ, що уповільнюють течію. Щоб врятувати Дніпро від екологічної катастрофи, необхідна комплексна програма.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    На Полтавщині прижились унікальні дерева

    З мезозойської ери до наших днів зберігся лише один вид колись обширної групи рослин — гінкгових. У часи мезозою ця рослина займала величезні території, й за її будовою тепер судять про рослинний світ тієї епохи. Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) — одне з найстаріших дерев на нашій планеті. Це єдиний нині живий представник перехідної ланки між папоротями й хвойними.

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Чи стане наш південь Сахарою?

    Загроза перетворення південних регіонів України на пустелю існує. У цьому пересвідчилися аграрії деяких областей — вони через посуху втратили майже весь урожай. І це повторюватиметься дедалі частіше через кліматичні зміни, застерігають науковці. 

  • Василь БЕДЗІР

    Як побороти сміттєвий колапс на Закарпатті?

    Щороку сміття на Закарпатті, що під час повеней пливе річками й потоками з верхів’їв у долину, стає предметом дискусій і критичних висловлювань на адресу влади і громадян. Чи лише велика вода винна у сміттєвому засиллі? Чому за всі ці роки не вдалося побороти проблему з довжелезною бородою і що можна й треба зробити нині — ці питання порушує «Урядовий кур'єр» з участю експертів. 

  • Олена ІВАШКО

    Бейкуш: друге дихання чи перекриття кисню?

    Чорноморське узбережжя Миколаївщини поцятковано лиманами: Бузький, Березанський, Тузловський, Тилігульський, Дніпровський. Один із найменших — Бейкуський. Відомо, що лимани утворюються в затоках річок і в місцях їхнього впадіння в море. Територія, на якій розташований лиман, зазвичай захищена від руйнівного впливу морських хвиль скелями або піщаними обмілинами. Бейкуський також захищений від моря Чорноморською (Лагерною) косою й розташований на вході в Березанський лиман. Щоправда, недавно місцеві керівники вирішили перекроїти природу та відокремити Бейкуш від Березанського лиману греблею. І вже очевидно, що наслідки такого втручання у природний процес будуть непередбачуваними. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Як захистити Тису від сміття?

    Купи сміття і пластикових пляшок, які суцільним шаром вкрили поверхню Тиси. Цієї зими ці кадри облетіли всі українські та європейські ЗМІ. У лютому паводкові води річки Тиси принесли тонни сміття, яке припливло до Угорщини із Закарпаття. Місцеві комунальні служби та волонтери цілодобово виловлювали його з води. Як повідомило угорське видання Haromhatar, поблизу угорського міста Вашарошнамень, що на кордоні з Україною, лише за день було виловлено понад 60 тонн пластикових пляшок та інших відходів. Та сама картина повторилася й у червні цього року, коли після сильних злив на Закарпатті потік сміття Тисою знову добрався до Угорщини. 

  • Сергій ЛУЦЕНКО: «Цьогоріч працівники нашого підприємства посадили рекордну за останнє десятиріччя кількість дерев і кущів»

    «Цьогоріч працівники нашого підприємства посадили рекордну за останнє десятиріччя кількість дерев і кущів»

    Про те, чому в Полтаві живих квітів більше, ніж, приміром, у Харкові, про унікальний досвід боротьби з амброзією і як раціонально й ефективно використовувати комунальну землю, розповів «Урядовому кур’єрові» директор КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради Сергій ЛУЦЕНКО. 

  • Василь СМАГА

    Артерії струмкової форелі

    Край за Карпатами, де майже 9,5 тисячі річок і потічків загальною довжиною близько 20 тисяч кілометрів, — найбагатший за водними ресурсами регіон країни. Ставитися до таких природних багатств, звісно, слід з особливою увагою: дбати про них і примножувати. Тож слід оберігати іхтіофауну, яка водиться у водних артеріях області.

  • Роман КИРЕЙ

    Урятувати Суху Згар

    Чи не кожен з нас ще зі свого дитинства зберігає незабутні враження про невеличкий потічок, річечку чи утворений на них ставок власної малої батьківщини. Сюди босоніж бігали купатися у спеку, ловити рибу або ковзатися взимку. Дослідники ж ставляться до таких річечок менш романтично, класифікуючи малу річку як природний водотік, що безперервно тече протягом усього року (або переривчастий на короткий час). Річечки живляться атмосферними опадами і підземними водами, поверхня водозбору (басейну) малої рівнинної річки не дуже велика, як і її довжина.