Уряд продовжує реалізацію Стратегії безбар’єрності і Плану заходів на 2025—2026 роки. Безбар’єрність має стати стандартом в охороні здоров’я, освіті, транспорті, працевлаштуванні, державних послугах і комунікації. На цьому наголосила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко. За словами очільниці уряду, особливу увагу приділили безбар’єрному мовленню:

«Ми визначили 2026­й Роком безбар’єрної мови. У його межах уже проходять навчання для публічних посадовців, викладачів, студентів і професійних спільнот з питань безбар’єрної комунікації. Продовжуємо розвивати спільноту амбасадорів безбар’єрності на національному та місцевому рівнях».

Юлія Свириденко нагадала, що в березні в Україні презентували перший державний стандарт «Термінологія безбар’єрності», створений на продовження ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів». Він формує єдині підходи до коректної та недискримінаційної комунікації в державі, освіті та медіа.

«Людину не можуть визначати її травми, діагнози чи статуси. Людина — передусім особистість. Навколо цього принципу будується державна комунікація», — підкреслила Прем’єр­міністр.

Юлія Свириденко подякувала міністерствам, які вже системно впроваджують принципи безбар’єрної комунікації. Серед лідерів — Мінветеранів, Мінсоцполітики, Мінкультури, Мінмолодьспорту та Мінрозвитку.

Перша леді Олена Зеленська, яка взяла участь у засіданні Національної ради безбар’єрності разом з Юлією Свириденко, представниками центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій, міжнародних партнерів та експертного середовища, наголосила: «На жаль, болючі штампи на кшталт «інвалід», «даун», «безхатько» досі живуть у заголовках, текстах, сюжетах, а значить, і мовленні читачів та слухачів. Це не означає, що суспільство не хоче змінюватися. Знання вказують напрямок, але саме звичка веде нас щодня. Тому зміни стаються тоді, коли нові дії стають звичними. А для цього за словами треба побачити людину».

Через мистецтво та публічний простір

Коректній комунікації було присвячено лекцію письменниці й засновниці ГО «Видимі» Олени Пшеничної.

Візуальне відображення безбар’єрного мовлення презентував мистецький проєкт «Безбар’єрність — це коли можеш за словами бачити людину», створений спільно з ЮНІСЕФ, ГО «Безбар’єрність», Міністерством культури та радницею — уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт через мистецтво та публічний простір привертає увагу до важливості безбар’єрної мови та демонструє необхідність бачити передусім людину, а не її діагноз, статус чи життєві обставини.

«Серія цих виставок розгортатиметься одразу по всій країні через мережу амбасадорів безбар’єрності. І це важливо: не одна подія у столиці, а сталий діалог у громадах. Саме так змінюється культура — не зверху вниз, а всюди водночас», — зазначила перша леді.

Згідно з підсумками опитування ЮНІСЕФ, 63% українців стверджують, що побачили приклади безбар’єрних рішень у своїх громадах. Наприклад, уже 25% людей правильно визначають інформаційну безбар’єрність, 26% побачили економічний вимір безбар’єрності, 28% правильно розуміють освітню безбар’єрність.

Освітні й оздоровчі програми

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко поінформував учасників Ради безбар’єрності про освітні програми для працівників охорони здоров’я та надавачів медичних послуг. За його словами, формування безбар’єрної системи охорони здоров’я відбувається як комплексна трансформація — через освіту, професійний розвиток та інституційні зміни, що закладають нову культуру взаємодії з пацієнтом. За перший квартал 2026 року освітніми заходами на тему безбар’єрності в галузі охорони здоров’я було охоплено понад 30 тисяч осіб.

«Медична система, як і система медичної освіти, є частиною процесу формування безбар’єрної держави. Це невід’ємна складова сучасної якості медичної допомоги та професійної культури. Принципи безбар’єрності вже інтегровані в усі рівні медичної освіти: додипломну підготовку за ключовими медичними спеціальностями, інтернатуру, лікарську резидентуру та програми спеціалізації, а також у систему безперервного професійного розвитку. Ці підходи закріплюються і на рівні нових стандартів освіти, де безбар’єрність має стати обов’язковою професійною компетентністю для всіх спеціальностей у галузі охорони здоров’я», — наголосив Віктор Ляшко.

Навчання реалізується через мережу медичних університетів, Центр громадського здоров’я, Академію НСЗУ, провайдерів безперервного професійного розвитку в партнерстві з національними та міжнародними інституціями, зокрема ПРООН, НАДС та Вищою школою публічного управління. Уже зараз воно охоплює широку аудиторію: студентів, інтернів, викладачів, керівників закладів охорони здоров’я та державних службовців у галузі охорони здоров’я. Так формується єдиний професійний підхід до людиноцентричної, етичної та недискримінаційної комунікації.

Окремий фокус — на підготовці лікарів у найбільш чутливих напрямах: психіатрії, психотерапії, сімейній медицині, реабілітації, медичній психології та організації охорони здоров’я. У ці програми інтегровано питання людиноцентричної комунікації, психосоціальної підтримки, етичної взаємодії та травмочутливого підходу. Особливу увагу приділено роботі з ветеранами, людьми з інвалідністю та пацієнтами, постраждалими внаслідок війни.

«Наше завдання — рівне ставлення, доступність і повага до гідності людини як щоденна практика, особливо в соціальній сфері», — наголосив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

У першому кварталі 2026 року проведено тренінги з формування життєстійкості, навчання з питань безбар’єрності, гендерної рівності та запобігання домашньому насильству. Відбулися вебінари щодо взаємодії з дітьми та молоддю без бар’єрів і підготовлено відеоролики про права людей з інвалідністю за участі амбасадора безбар’єрності.

Серед наступних етапів програми — онлайн­серіал «Життєстійкість для фахівців і громад» на платформі «Дія.Освіта», створення Національної цифрової платформи професійного розвитку працівників соціальної сфери, а також нові освітні програми й тренінги для фахівців центрів життєстійкості.