Разом з Володимиром Зеленським у саміті взяли участь Президент Литви Гітанас Наусєда, Президент Фінляндії Александр Стубб, Прем’єр­міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр­міністр Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр­міністр Латвії Андріс Кулбергс, Прем’єр­міністр Норвегії Йонас Гар Стере. В онлайн­режимі долучилися Прем’єр­міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір і Прем’єр­міністр Швеції Ульф Крістерссон.

Глава Української держави подякував країнам NB8 за те, що вони були з нами впродовж усіх цих років повномасштабної російської агресії. Він наголосив, що всі розуміють плани росії на цю осінь та зиму. І головною загрозою залишаються балістичні ракети. Україна вдячна всім партнерам, які вже працюють у межах антибалістичної програми FREYJA. Важливо, щоб був постійний прогрес на цьому шляху.

«Хочу подякувати тим із вас, хто допомагає нам із ракетами для ППО. Це наш перший пріоритет в умовах постійних російських атак. Кожна ракета — це врятовані життя. Будь ласка, продовжуйте цю роботу. Я вдячний усім країнам, які представляють ці великі нації тут, за програму PURL», — сказав Володимир Зеленський.

За словами Президента, важливо продовжувати санкційний тиск на росію. Зокрема, проти всіх російських компаній та осіб, залучених до виробництва балістичних ракет, а також схем по всьому світі, які допомагають виробляти ці ракети.

Одне з головних завдань — підтримка енергетичної галузі України, забезпечення газом на цю зиму та необхідний резерв обладнання. Ще один виклик — російські удари по українських портах, що впливає на постачання продовольства на світовий ринок.

Дуже актуальна й фінансова підтримка стійкості України. Через особливості формування бюджету Міністерство оборони вже використало кошти, які було заплановано на кінець року, на закупівлю більшої кількості дронів і покриття інших нагальних оборонних потреб. Цей загальний дефіцит обсягом 27 мільярдів доларів можна покрити, перенісши на цей рік частину європейського кредитного фінансування, запланованого на 2027­й. Зокрема, майже 10 мільярдів євро потрібно, щоб забезпечити наших воїнів у січні — лютому зброєю, яку вже виробляють зокрема у Європі. Важливо ухвалити необхідні рішення на європейському рівні.

Окрему увагу приділили відкриттю решти чотирьох переговорних кластерів про вступ України в Євросоюз.

Прем’єр­міністр Естонії зазначив, що Україна бореться за свободу всієї Європи та всіх у вільному світі й тому ніхто не має права втомитися від підтримки України. Крістен Міхал закликав посилювати тиск на російський тіньовий флот і працювати над замороженими активами.

Прем’єр­міністр Норвегії наголосив, що найбільш пріоритетні питання — протиповітряна оборона, зокрема реалізація антибалістичного проєкту FREYJA, енергетичні спроможності України перед осінньо­зимовим періодом, а також інвестиції.

Президент Фінляндії зауважив, що країни Північної Європи та Балтії працюють над координацією кроків, щоб найбільш ефективно підтримувати Україну та розвивати різні напрями співпраці. Фінляндія готує наступний пакет оборонної підтримки, енергетичну допомогу перед зимою. Фінські оборонні компанії вже розвивають тісну співпрацю з українськими колегами.

Президент Литви відзначив єдність усіх учасників саміту під час обговорення питань щодо військової підтримки України, посилення санкцій проти рф і щодо перспективи членства України в Євросоюзі. Гітанас Наусєда наголосив, що євроінтеграція — надзвичайно важливий складник безпекових гарантій для України. Литва готова сприяти цьому зокрема під час свого головування в Раді Євросоюзу в першому півріччі 2027 року.

Прем’єр­міністр Латвії зазначив: необхідно підвищувати рівень виробництва дронів в Україні й інших країнах. Крім того, важливо, що перед зимою разом з Європейською комісією вдалося знайти кошти, щоб підтримати Україну необхідним обладнанням для енергосистеми.

Прем’єр­міністр Данії наголосила, що всі учасники саміту підтримують вступ України в Європейський Союз та НАТО. За словами Метте Фредеріксен, для російського очільника ця війна не лише проти України, а й через бажання приймати рішення про майбутнє Європи та кордони її країн.

Це другий саміт Україна — країни Північної Європи та Балтії. Перший у такому форматі відбувся теж у Києві 24 лютого 2026 року, у четверті роковини повномасштабного вторгнення росії.

Угода «Єлизавета» про стратегічне партнерство

У Києві Володимир Зеленський провів двосторонні зустрічі із главами держав та урядів країн — учасниць саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії: президентами Литви та Фінляндії, прем’єр­міністрами Данії, Естонії, Латвії та Норвегії. Глава Української держави подякував їм за незмінну підтримку нашої країни під час повномасштабної російської агресії. Головним питанням обговорення на всіх зустрічах було посилення протиповітряної оборони й робота над антибалістикою, зокрема над проєктом FREYJA. Важливе також посилення стійкості напередодні зимою, насамперед в енергетиці. Президент подякував партнерам за вже ухвалені рішення й ті, які готують.

Ще один важливий напрям — посилення співпраці в оборонному виробництві. Реалізація вже укладених угод у форматі Drone Deal і підготовка таких документів з партнерами, з якими ще триває робота.

Серед пріоритетів — євроінтеграція. Країни Північної Європи та Балтії незмінно підтримують Україну на цьому шляху.

Окрему увагу було відведено фінансовій стійкості України. Наша держава розраховує на підтримку партнерів у допомозі з дефіцитом в оборонному бюджеті, що виник через витрати на нагальні потреби.

На зустрічі Президента України з Прем’єр­міністром Норвегії лідери підписали два важливі документи. Це угода про оборонне співробітництво у форматі Drone Deal і спільна декларація про стратегічне партнерство (угода «Єлизавета»). Документ названо на честь доньки князя Ярослава Мудрого Єлизавети, яка вийшла заміж за короля Гаральда Суворого й стала королевою Норвегії. На основі років продуктивної співпраці між двома країнами цією декларацією лідери встановили стратегічне партнерство та домовилися про ще ширший довгостроковий розвиток. Декларація закріплює співпрацю в галузях оборони та безпеки, енергетики, стійкості обох народів. Норвегія й надалі зміцнюватиме обороноздатність України, зокрема в межах Програми підтримки імені Нансена. Співпраця охоплює морську, сухопутну й повітряну сфери, а також дрони, автономні технології, забезпечення та логістику.

Президент подякував Прем’єр­міністрові Норвегії за всю надану підтримку. Йонас Гар Стере оголосив, що його країна 2027 року надасть Україні за Програмою Нансена такий обсяг допомоги, як і цього, — приблизно 9 мільярдів доларів.

Нові можливості розвитку оборонних технологій

Під час зустрічі Прем’єр­міністра Сергія Корецького із Прем’єр­міністром Норвегії йшлося про посилення протиповітряної оборони України, підготовку до зими та фінансову стійкість нашої держави. Очільник українського уряду подякував Норвегії за рішення зберегти 2027 року підтримку України в межах Програми Нансена на рівні 9 мільярдів доларів США.

Україна та Норвегія підписали дронову угоду, яка посилює співпрацю наших оборонних секторів і відкриває нові можливості для спільного виробництва та розвитку оборонних технологій.

Прем’єр­міністр подякував Норвегії за послідовну вагому підтримку України.

«Норвегія — один з провідних партнерів України. Її внесок у нашу безпеку та стійкість неможливо переоцінити», — наголосив Сергій Корецький.

Очільник уряду також зустрівся в Києві із Прем’єр­міністром Данії. На зустрічі сторони обговорили військову співпрацю та безпекові питання, зокрема посилення протиповітряної оборони України. Окрему увагу приділили питанням продовольчої безпеки у світі через агресію росії в Чорноморському басейні. Ішлося також про ідею щодо страхування воєнних ризиків.

Сергій Корецький подякував Данії за послідовну підтримку та допомогу.

«Україна — це не лише отримувач допомоги, а й партнер, який може запропонувати світу рішення в галузях оборонного виробництва, диджиталізації, захисту критичної інфраструктури та швидкої відбудови», — наголосив Прем’єр­міністр.

Керівник уряду зазначив, що Україна високо цінує стратегічне партнерство з Данією, солідарність і практичну допомогу.

У День Державного Прапора України Прем’єр­міністр зустрівся в Києві із Прем’єр­міністром Естонії. Він подякував Естонії за принципову та послідовну підтримку України від перших днів повномасштабної війни.К

«Естонія вже надала 2,8 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України», — зазначив очільник уряду.

На зустрічі сторони обговорили посилення співпраці у галузях оборони, енергетики та логістики. Окрему увагу приділили ідеї щодо страхування воєнних ризиків.

Прем’єр­міністр також подякував Естонії за підтримку відбудови соціальних та інфраструктурних проєктів на Житомирщині, а також за лідерство в ІТ­коаліції.