Повноцінний експорт через порти Великої Одеси залишається головною умовою економічної стійкості України та глобальної продовольчої безпеки. Попри величезні втрати, аграрний сектор — головний експортер країни та забезпечує продовольством майже 400 мільйонів людей у світі. Захист логістичних маршрутів, відкриття нових ринків і підтримка українських аграріїв потребують консолідованих зусиль держави та дипломатичного корпусу. Про це міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, виступаючи на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.
«Сукупні втрати агросектору з 2022 року вже перевищили 90 мільярдів доларів, а площі ріллі скоротилися майже на чверть. Попри це, агросектор тримає економіку — у ньому працює 20% усіх зайнятих українців, галузь формує майже 56% експортної виручки країни. Наше найтерміновіше завдання сьогодні — відновлення безпечного судноплавства та повноцінного експорту з портів Великої Одеси. Альтернативи цьому шляху в середньостроковій перспективі немає. Закликаю кожного посла активно залучати міжнародну підтримку для захисту нашої логістики, адже це питання глобальної продовольчої безпеки», — наголосив Тарас Висоцький.
Також було окреслено пріоритети роботи Мінагрополітики як інституційного центру європейської інтеграції та економічної стійкості найбільшого експортного сектору економіки в умовах повномасштабної війни.
Робота Мінагрополітики вибудовується навколо трьох взаємопов’язаних пріоритетів:
— європейська інтеграція аграрного сектору та імплементація законодавства ЄС;
— підтримка агровиробників, насамперед у прифронтових територіях та зонах ризикованого землеробства;
— розвиток переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю.
Тарас Висоцький повідомив, що Мінагрополітики напрацьовує нові механізми державної підтримки аграріїв на 2027 рік. Зокрема йдеться про компенсацію за втрачені посіви обсягом 10 460 грн за гектар та компенсацію за землі, зайняті фортифікаційними спорудами, — 3900 грн за гектар.
Також серед пріоритетів — відкриття нових зовнішніх ринків, розвиток біоенергетики, меліорації та відновлення зрошення після руйнування Каховської ГЕС, розширення доступу аграріїв до пільгового кредитування за програмою «5—7—9%».
До 2030 року Україна планує збільшити частку продукції з доданою вартістю в аграрному експорті з нинішніх 57% до 70%.
За підсумками сесії Мінагрополітики та Міністерство закордонних справ узгодили подальші спільні кроки щодо дипломатичного супроводу українського агроекспорту, відкриття нових ринків і посилення міжнародної підтримки українського аграрного сектору.
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач на щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, що проходить цього року під гаслом «Відновлення миру і лідерство України», окреслив три головні напрями, на яких зосереджене міністерство.
Підготовка до опалювального сезону та реалізація планів стійкості — найважливіші завдання найближчих місяців. Наразі більш як половину потреб профінансовано, а потребу в резервному живленні забезпечено на 75%. Заплановано завершити будівництво ще понад 200 захисних споруд для критичних об’єктів. Однак лишається потреба в потужних генераторах та модульноблочних котельнях для громад.
Стійкість транспортної системи. Лише за липень зафіксовано десятки атак на українські порти та цивільні судна, за перше півріччя — понад тисячу атак на залізничну інфраструктуру, пошкоджено більш як 4 тисячі кілометрів автомобільних доріг. Саме тому важливо забезпечити стійкість та оперативне відновлення інфраструктури. Серед головних завдань: постачання локомотивів для Укрзалізниці, техніки для ремонтних робіт, понтонних мостів тощо. Особлива увага — новоствореному Фонду підтримки транспорту України та розширення мережі країнучасниць фонду.
Відновлення регіонів, соціальної інфраструктури та залучення міжнародної підтримки для проєктів відбудови. Ідеться як про залучення ресурсів для реалізації проєктів відбудови, так і про розширення мережі спеціальних уповноважених з питань відновлення.
Окремим акцентом розмови стали атаки на порти і цивільне судноплавство як загроза продовольчій безпеці десятків країн, залежних від українського експорту зернових, насамперед країн Глобального Півдня.
Сергій Деркач закликав учасників зустрічі підтримувати рівень активного інформування серед влади та бізнесспільнот своїх країн про росію як причину зриву постачання української продукції та блокування портів. Це окремий пріоритет співпраці з посольствами, особливо у країнах Глобального Півдня. Україна послідовно працює разом з партнерами над тим, щоб забезпечити свободу судноплавства та убезпечити цивільну портову інфраструктуру.
Перший заступник міністра поінформував учасників про пріоритет України у використанні формату публічноприватного партнерства для об’єктів, які потребують відбудови.
«Ми хочемо, щоб міжнародний бізнес дивився на Україну не просто як на країну, якій потрібна допомога, а як на країнупартнера, в яку вже сьогодні можна інвестувати. Ми сформували портфель проєктів у транспортній інфраструктурі, портах та логістиці. Для України це можливість залучити інвестиції у відбудову на зрозумілих та рівних умовах для інвесторів», — підкреслив Сергій Деркач.
Ми в Google+