Наука

  • Борис ГРИНЬОВ

    Молоді науковці в пошуках ліків від старіння

    Останні десятиріччя у науковому світі минають під знаком дедалі більшого інтересу до використання нанотехнологій і тих можливостей, що вони відкривають в галузях науки, інженерії та біомедицини. Нанокристали мають унікальні фізичні властивості порівняно з об’ємними аналогами, а також завдяки їх малим розмірам (від 1 до 100 нанометрів, нанометр — це мільярдна частина метра) можуть без перешкод потрапляти всередину живих клітин і навіть в окремі клітинні органели. Це дає змогу успішно використовувати нанокристали як носії для лікарських засобів, що значно полегшує їх напрямлену доставку в окремі клітини та має великі перспективи, зокрема при хіміотерапії онкологічних новоутворень. Ще цікавіші нанокристали, які можуть не лише бути пасивними агентами для таргетної доставки ліків, а й брати активну участь у біологічних процесах всередині живої клітини. Такі нанокристали активно розробляють і досліджують в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України у відділі наноструктурних матеріалів ім. Ю.В. Малюкіна, названого на честь його засновника, видатного науковця в галузі фізики наноматеріалів, члена-кореспондента НАН України Юрія Малюкіна. На жаль, професор Малюкін передчасно пішов із життя торік, але його ідеї розвивають учні та послідовники.

  • Микола КУЛЬБІДА, Лідія ПЕТРЕНКО

    Гідрологічні прогнози зменшують збитки від водної стихії

    Ефективність використання водних ресурсів, обґрунтована і безпечна діяльність багатьох галузей економіки, своєчасність вжиття запобіжних заходів у разі загрози виникнення та розвитку небезпечних гідрологічних явищ значною мірою залежить від рівня розвитку та функціонування служби гідрологічних прогнозів, адже гідрологічні прогнози — один з аспектів використання результатів гідрологічних спостережень. 

  • Анатолій ЗАГОРОДНІЙ: «Академія має величезний потенціал, і національний інтерес України в тому, щоб його реалізувати»

    Про можливості і показники інноваційної діяльності НАН України, фінансову складову, залучення талановитої молоді та реформування мережі наукових установ розповідає її очільник Анатолій Загородній.

  • Віктор КАБАНЕЦЬ: «Наукова складова у загальному зерновому короваї завжди вагома і рік у рік зростає»

    Нещодавно на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ в селі Сад поблизу Сум відбувся традиційний День поля. Про його підсумки, роботу науковців, співпрацю з аграріями краю кореспондентові «УК» розповідає директор інституту Віктор КАБАНЕЦЬ.

  • Володимир ЛУЩАК: «Завдяки біохімії маю змогу докопатися до самих основ життєвих процесів»

    Нещодавно один із провідних учених України біохімік, доктор біологічних наук, завідувач кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, професор Володимир Лущак увійшов до рейтингу 25 найбільш цитованих науковців світу. Сьогодні кафедра біохімії та біотехнології, яку заснував та очолює професор Лущак, добре відома серед міжнародної наукової спільноти. Найголовніше її досягнення, переконаний він, те, що на кафедрі навчають студентів творити науку світового ґатунку. Тут панують повага, творчість і праця. Усе те, що заклали самому Володимирові Лущаку ще в ранньому дитинстві.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Наявність рідинного ядра Землі встановили у Полтаві

    Створення перших астрономічних обсерваторій губиться у глибині тисячоліть. Найдавніші було збудовано в Асирії, Вавилоні, Мексиці, Перу, Єгипті, Німеччині. На початку 2000-х років американці із супутника сфотографували 13 найдавніших, розташованих у різних точках планети обсерваторій. З них найвідоміші: камбоджійська Ангкор-Ват, перуанська Мачу-Пікчу, британська Стоунхендж, мексиканська Чічен-Іца. Ще старішу сонячну розкопали на острові Пасхи.

  • Вивчаючи Антарктику, прогнозуватимуть світові кліматичні зміни

    26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ) вирушила на станцію «Академік Вернадський». Її учасники проведуть в Антарктиці майже 13 місяців. Команда знову наймолодша порівняно з усіма попередніми.

  • Ольга ОЛЕКСЮК

    Як запобігти обранню плацебо

    Слово «плацебо» в перекладі з латинської означає «я сподобаюся». У медицині плацебо — інертні таблетки, схожі з лікувальними препаратами кольором, смаком, запахом. У темі виборів членів Національної академії наук України 2021 року аналогія полягає в тому, що дехто із претендентів на академічне звання — плацебо. Ці персоналії схожі на видатних науковців у разі поверхового оцінювання. Але за суттю плацебо, яке, не маючи таланту, не має цінності для науки. Воно стримуватиме, гальмуватиме її розвиток, принесе побічні негативні ефекти в діяльність академії. Неприпустимо, щоб плацебо перемогли на виборах членів НАНУ.

  • Україномовні запити в SEO: «ігнорувати не можна реалізовувати»?

    Відтоді, як Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності, власники сайтів активно почали створювати україномовні версії інтернет-ресурсів, адже закон, зокрема, передбачає, що саме українська версія має бути основною та відкриватися за замовчуванням, а всі інші версії – це лише альтернативний варіант.
     

  • Борис ГРИНЬОВ

    Тераностика: медицина майбутнього, що створюється сьогодні

    Найперше завдання науки — сприяти поліпшенню життя людини у всіх аспектах. Передовсім це стосується здоров’я — подолання тяжких захворювань, подовження життя та підвищення його якості. Це непросте завдання, але дуже шляхетне.