Наука

  • Кристалічна планета

    Матінка-природа розпорядилася укласти кристали в різноманітні творіння. Серед них кристали солі у сталактитових печерах, льодяні — в сніжинках, окаменілі — в скелетах коралів, білкові — у сплетіннях павутини, а також рідкі кристали оболонок людських нервових клітин, навіть кожна піщинка на пляжі — також кристал. Робота науковців полягає у визначенні, поясненні та змозі відтворити те, що зробила природа, задля поліпшення людського життя. Так само, як скульптор ретельно відтворює певний образ, вкладаючи у статую частинку свого унікального творчого потенціалу для досягнення еталона краси і загального задоволення, так і матеріалознавці створюють за законами природи нові матеріали, що мають своєрідну красу у повсякденному житті, яку треба не тільки побачити, а й відтворити як дещо нове та корисне.

  • IT Creative стане фондом розвитку людського капіталу

    У найближчі десять років креативна індустрія України отримає чіткі й стабільні правила роботи й виховуватиме нових ІТ-фахівців. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час зустрічі уряду з представниками експортного напряму ІТ-індустрії.

  • Глобальне потепління та Україна

    Аномальна спека, що панувала в червні, помітно позначилася на самопочутті багатьох українців. Ще б пак — щонайменше тиждень температура в денний час перевищувала 30 °С. Найбільшу температуру зафіксовано у дні сонцестояння. Зокрема у Києві 22 червня вона сягнула 34,0 °С, що стало рекордним показником для цього дня за всю історію спостережень. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, загалом у червні в Києві побито 11 рекордів — нічної, денної та середньодобової температур. На багатьох метеостанціях України показники були ще вищими. Так, в Асканії-Нові температура сягнула 36,2 °С. 

  • Комітет з Державної премії України в галузі освіти повідомляє

    Для інформування громадськості про висунутих на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2018 року кандидатів (колективи), громадського обговорення видатних досягнень кандидатів (колективів) публікуємо список таких кандидатів (колективів) із зазначенням номінацій, видатних досягнень кандидатів (колективів) та суб’єктів їх висування

  • Віктор ШПАК

    Житомирський Музей космонавтики ровесник незалежності

    Якщо запитати у житомирців, яким музейним закладом вони найбільше пишаються, зазвичай пролунає однакова відповідь. Нічого дивного в цьому немає, бо чимало туристів навіть із далеких від України країн їдуть до Житомира із єдиною метою: побувати у будиночку, де народився Сергій Корольов, головний конструктор ракет, які вперше вивели на навколоземну орбіту штучний супутник і пілотований космічний корабель з Юрієм Гагаріним. 

  • Комітет з Державної премії України в галузі освіти повідомляє

    Для інформування громадськості про висунутих на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2018 року кандидатів (колективи), громадського обговорення видатних досягнень кандидатів (колективів) публікуємо список таких кандидатів (колективів) із зазначенням номінацій, видатних досягнень кандидатів (колективів) та суб’єктів їх висування. 

  • Черкащанин контролює озоновий шар в Антарктиді

    Професія в Олександра Полудня досить рідкісна. За освітою він полярник-метеоролог. Хоч полярником ставати й не мріяв. Вступивши до Одеського державного гідрометеорологічного інституту, мріяв опанувати агрометеорологію, повернутися в рідну Лисянку на Черкащині та вивчати вплив метеоумов на урожайність сільськогосподарських культур. Однак країні вкрай потрібні були полярники, тож вирішив дещо змінити науковий профіль. І не пошкодував. Уже тричі побував на українській полярній станції «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез. Уродженець Лисянки прожив на острові поблизу Південного полюсу з 2012-го по 2013-й, з 2014-го по 2015-й та з 2016-го по 2017 роки. Каже, що в Антарктиді почувається цілком комфортно. Нині готується до чергової антарктичної експедиції. 

  • Володимир ГАЛАУР

    Жодного шансу для виживання злоякісних пухлин

    Хоч би як парадоксально звучало, дуже часто в нашій дійсності революційні розробки вітчизняних учених, затребувані в провідних країнах та жадані в середовищі практиків, змушені проходити тернистий шлях визнання на рідній землі. Можливо, це дається взнаки інерція радянського менталітету, можливо, перепонами на цьому шляху постають наші нездолані корупція, протекціонізм, кумівство, а можливо, чи, мабуть, ми, засліплені блиском успішного інноваційного далекого зарубіжжя, не звикли і не навчилися розпізнавати пророків у своїй вітчизні. 

  • Михайло ШОВГЕНЮК: «Наша технологія надає значно правдивішу інформацію про колірну гаму навколишнього світу»

    Для багатьох людей залишається загадкою те, чим займаються працівники деяких академічних установ на зразок Інституту фізики конденсованих систем НАН України, що у Львові. Вони не мають величезних лабораторій чи спеціального обладнання. Проте з деякими їхніми розробками маємо змогу ознайомитися в побуті вже сьогодні та, є сподівання, ширше — в майбутньому. Приклад нової розробки — патенти та свідоцтва на комп’ютерні програми, видані на нову технологію кольорового друку докторові фізико-математичних наук професорові Михайлові ШОВГЕНЮКУ, який обіймає посаду провідного наукового співробітника. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Наука рухає державу вперед

    Цьогоріч X Всеукраїнський фестиваль науки об’єднав численну наукову спільноту — загалом у столиці та в різних куточках країни відбулося понад тисяча цікавих заходів.

    Серед їх організаторів – Національна академія наук України, міністерства освіти і  науки, молоді та спорту, Мала академія наук, галузеві академії, провідні університети, де впевнені: у суспільстві потрібно піднімати престиж вітчизняної науки, всіляко її популяризувати, особливо серед молоді, більше розповідати українцям про найважливіші досягнення наших учених. Важливо, що до численних заходів долучилися фахівці з Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).