Прошу слова

  • Михайло ШПАКОВИЧ

    Ліси потребують професіоналів, а не балакунів

    Уже не один рік у державі точаться дискусії про реформування лісового та мисливського господарства, в яких, до речі, професійні лісівники-практики беруть участь епізодично. Здебільшого присуди виносять так звані аматори-балакуни, які про галузь і її проблеми знають не з власного досвіду, а розповідей, спостережень, ба навіть публікацій у ЗМІ і телепередач. Проведено десятки дискусій на найрізноманітніших рівнях і майданчиках, зламано і зігнуто сотні списів… Але… Все лишається на місці. Утім, погляньмо на лісову ситуацію з іншої точки зору: чи й справді там усе так погано, як це намагаються подати?Для мене як людини, котра понад 30 років працює в лісовому господарстві і має змогу порівнювати і аналізувати конкретну статистику, відповідь однозначна — ні! 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Як довести, що ти не верблюд?

    «Без води ані туди, ані сюди», — весело співав характерний персонаж однієї з радянських комедій 30-х років минулого століття, хазяйновито сидячи на діжці зі своїм товаром. Та нині він заспівав би іншої — скажімо, щось на кшталт: без обліку води — ані туди, ані сюди. І це, здавалося б, чудово. Адже нам з усіх усюд доводять, що сплачувати слід лише за спожиті послуги. І на це спрямовано всю державну політику з енергоефективності та ощадливого використання ресурсів. Ось де, за задумом комунальників, мають звучати фанфари й оплески вдячних абонентів.    

  • Інна КОСЯНЧУК

    «Треба їхати»?

    «Народна мудрість каже: добре там, де нас нема. Але ж ми всюди», — цими словами чи то починається, чи закінчується одне телешоу. І справді — наших співвітчизників можна знайти чи не в будь-якій країні світу. І не лише туристів. А й тих, хто хоче прижитися в зарубіжжі. І, власне, багатьом це вдається. Безвіз, здається, тільки пришвидшить цей процес — недарма за біометричними паспортами такий ажіотаж! 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Чужа… мати

    Шокувало і, як кажуть, просто-таки прибило до землі повідомлення: у Володимирецькому районі на Рівненщині у шкільному вуличному туалеті хлопчаки знайшли… немовля. Прямісінько на дні стічної ями! Бачили б ви ту яму — жах! 

  • Павло КУЩ

    Донецькі прапороЗносці

    Навесні 2014 року державні прапори України в Донецьку знімали, точніше, зривали під захоплене ревіння натовпу, що тоді більше нагадував, даруйте, стадо наших далеких-далеких печерних пращурів. Адже в цьому зібранні не зовсім домашніх представників роду людського нітрохи не бракувало охочих потоптатися брудними шкарбанами по синьо-жовтому полотнищу чи розірвати його руками на клапті. 

  • Віктор ШПАК

    Транспортне ноу-хау по-житомирськи

    У Житомирі представили нову концепцію міських пасажирських перевезень, розроблену виконавчою владою. Нововведення зводяться до вже звичної для багатьох міст-мільйонників схеми, коли громадський транспорт на радіальних лініях руху підвозить пасажирів до кільця в центрі, яке поєднує в єдине ціле весь пасажиропотік. 

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    І пензель проти корупції?

    Нещодавно, готуючи матеріал до друку, зіткнулася з такою позицією держслужбовця. Чоловік цілком серйозно забороняв згадувати, що він майстер спорту: не пасує, мовляв, до статусу... Йшлося про його участь у футбольному турнірі. Невже те, чим раніше гордилися, тепер треба приховувати? Бо я наївно вважала, що чим більше здібних і високоосвічених чиновників, тим вищий рівень взаємовідносин у державі, тим надійніше щеплення від корупції, хамства і формування непереступних граней у людській душі під час виконання службових обов’язків. Найнадійніший контроль, може, надійніший, ніж покарання. 

  • Олег ГРОМОВ

    Важкі будні легпрому

    Згідно з офіційною статистикою, цього року відбувається поступове зростання обсягів виробництва вітчизняних товарів легкої промисловості — одягу й взуття. Це неабияк тішить, адже наш легпром тривалий час не міг здолати велике падіння. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Чуже горе не можна демонструвати

    «У Франківську застрелився з рушниці співвласник будівельної компанії. У Херсоні чоловіка порізали під час бійки між двома компаніями. У Чернігові у гідрокар’єрі потонув 58-річний чоловік. На Волині троє дівчат отруїлися алкоголем. Вінничанин налагодив бізнес зі збуту «важких» наркотиків. У Кривому Розі троє чоловіків з автоматами пограбували ювелірний магазин. Заступника головного лікаря однієї з лікарень у Сумській області затримали на хабарі. Аварія на Волині: авто на смерть переїхало пішохода. Підозрюваного у вбивстві випускниці з Тернопільщини направили до психлікарні. У центрі Хмельницького напали на чоловіка. Запоріжці масово труяться літніми продуктами…» 

  • Павло КУЩ

    Своїх неонацистів не здають

    Звичний мітинг посеред Донецька кипів проросійськими здравицями, пінився антиукраїнською люттю і ненавистю та шкірився триколірними прапорами й нашвидкуруч написаними гаслами. Мою увагу найдужче привернули плакати: «Путін ввіді войска!» та «Фашизм нє пройдьот!» Адже знавіснілі носії недолугих закликів іноді так стояли у натовпі, що оті слова читалися у скороченому і ще потворнішому варіанті: «Путін ввіді… фашизм». Ця ситуативна моторошна гра слів уже тоді, навесні 2014 року, на відміну від вигаданої тиражованої загрози донеччанам від «українських фашистів», стала жахливою реальністю для жителів Донецька. Бо ця й інші території краю потрапили під окупацію режиму, що справді має всі ознаки фашизму, один із сучасних проявів якого навіть спонукав до виникнення неологізму рашизм.