Прошу слова

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Меценатство добровільне і з примусу

    Нещодавно випало побувати в селищі Чупахівка Охтирського району на Сумщині, де хлібороби місцевих агрофірм «Піонер» і «Десна» урочисто відзначали професійне свято — День працівників сільського господарства. Поїхав на особисте запрошення керівника цих аграрних підрозділів Олександра Кужеля, з яким познайомився кілька років тому за досить незвичних обставин, а саме під час відкритого уроку «Література рідного краю» в тамтешній школі, яка спеціалізується на вивченні української мови і літератури. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Потрібно кіно про наших корифеїв

    Комплекс меншовартості прищеплювався нам століттями. Тому ще довго обиватель оглядатиметься на Москву, попри анексію «старшим братом» Криму і розпочату ним війну на Донбасі. Ще довго дивитиметься російські серіали з бандюками, матюками та істеричними москвичками. Де все переливається із пустого в порожнє, де не йдеться ні про честь, ні про совість — лише про  «понятія». Але обиватель усе одно не відриватиметься від екрана, бо «інтересно ж, у нас такого немає». 

  • Павло КУЩ

    Не метіть своє сміття під нашу хату!

    Тролейбус із пасажирами, що рипів, кректав, стогнав, гудів, цокотів і ривками рухався вулицею, більше нагадував, даруйте, сміттєвоз. Адже більшість пасажирів стали втіленням давнього вислову: «Все своє ношу з собою». Точніше, у цьому разі вони не тільки везли те «своє», а й щедро ділилися ним з навколишніми. Щоб знали! 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Кадри вирішують усе. Тим паче керівні

    Мабуть, немає дня, щоб з-поміж нинішніх проблем не називали дефіциту кадрів, насамперед керівних. Що вже казати про брак фахівців робітничих та інших спеціальностей, якщо знайти досвідченого менеджера-управлінця стає дедалі більшою проблемою. 

  • Віктор ШПАК

    Достойна армія достойної держави

    На день народження прийнято говорити іменинникові лише приємне. Тим більше, що армія України цього заслужила, довівши в боях, що її вояки вміють захищати країну не лише на показових навчаннях і військових маневрах, де ворог умовний, а сценарій дій ретельно розписаний до найменших деталей. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Чому побили водія?

    Вочевидь, водії й пішоходи — люди з абсолютно різних реальностей, кожна з яких вважає себе чи не панівним видом відносно іншої. Водії не дуже люблять пішоходів, особливо коли ті перебігають дорогу в неналежному місці та ще й мало не кидаючись під колеса. А водій ще має встигнути загальмувати, бо якщо зіб’є представника панівного пішохідного виду, то ще й винен буде. Тут кермувальників можна зрозуміти. 

  • Олег ГРОМОВ

    Патріотизм, народжений інтелігентністю

    Нещодавно зі своїми близькими переглянув чудову виставу в театрі імені Івана Франка «Самотня леді». За сюжетом у старій квартирі мешкає відома в минулому актриса, народна артистка СРСР Леся Богданівна. Не так через матеріальні проблеми, як від самотності героїня бере квартиранта. Таким чином в її домі з’являється Савва. Він приїхав підкорювати столицю з Полтавщини і прийшов за оголошенням головної героїні зняти у неї кімнату. Стара леді й Савва у перший же день його появи у квартирі Лесі Богданівни спілкуються, пізнають одне одного. Літня жінка розмовляє з хлопцем вишуканою українською мовою, у неї прекрасні манери, вона вихована у найкращих традиціях і безперечно уособлює приклад великої української інтелігентки, яка любить свою Батьківщину. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Робота шукає… рабів

    Останнім часом складається враження, що наша країна — це мікс суцільних антипрофесійних пропозицій. Якщо раніше сумлінному героєві, котрий хотів лише заручитися стабільним конкурентним доходом, потенційні роботодавці пропонували віддалений спосіб співпраці, то нині це здебільшого подачки. 

  • Роман КИРЕЙ

    Граната під подушкою

    Граната була справжньою, бойовою. «Ф-1», або лимонка, яку черкащанин тримав просто під подушкою, вибухнула, щойно господарі квартири полягали спати. Перед тим було застілля зі спиртним. Один чоловік загинув, ще одного і жінку поранено. 

  • Віктор ШПАК

    «Калашем з крильцями» — по честі й закону?

    Загибель кожного з наших захисників — непоправна трагедія для його рідних і близьких, яку допомагає пережити моральна підтримка всіх оточуючих і кожного з нас. А тепер уявіть, що із зони АТО привозять убитого, про якого кажуть, що він не герой, бо, мовляв, застрелився.