Президент України Володимир Зеленський разом з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі взяли участь у відкритті нової постійної експозиції Національного музею «Чорнобиль» «Чорнобиль: люди і сенси». 

Символізм зустрічі в музеї

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів главі держави, які роботи з ліквідації наслідків російського удару по конфайнменту ЧАЕС у ніч на 14 лютого 2025 року вже проведено. Він поінформував про подальші кроки та важливість підтримки від міжнародних партнерів.

«Ми об’єднували наших партнерів — тих, хто допомагав. Велика кількість країн будувала саркофаг. І ми залучали партнерів відбудовувати якомога швидше. Партнери долучалися, але досі ризики існують, тому що війна не закінчилася», — наголосив Президент.

Володимир Зеленський і Рафаель Гроссі обговорили, які зусилля та ресурси потрібні для повноцінного відновлення конфайнмента. Саме цьому, а також окупації ЧАЕС під час повномасштабного російського вторгнення в Україну присвячена одна з частин експозиції.

Генеральний директор музею Віталіна Мартиновська розповіла, що загалом експозиція складається з майже 23 тис. предметів, пов’язаних з будівництвом та експлуатацією Чорнобильської АЕС, аварією на станції, ліквідацією техногенної катастрофи, створенням зони відчуження, зведенням об’єкта «Укриття», життям у місті Прип’яті та особистими речами ліквідаторів.

У музеї «Чорнобиль» Президент провів зустріч з Рафаелем Гроссі. Глава держави подякував генеральному директорові МАГАТЕ та його команді за візит у нашу країну в сорокові роковини Чорнобильської катастрофи. Він зауважив, що зустріч у музеї, присвяченому Чорнобильській катастрофі, дуже символічна й нагадує про справжню ціну руйнівних наслідків ядерної аварії. Володимир Зеленський зазначив, що Україні відомо про зусилля росії з формалізації та легалізації свого перебування на Запорізькій атомній електростанції. За словами Президента, це неприйнятно, і для безпечної експлуатації станція має повернутися під керівництво ліцензованого оператора та ядерного регулятора України.

Обговорили також тимчасові відімкнення від електропостачання блоків АЕС, зниження їхньої потужності та можливі наслідки цих злочинних дій.

Володимир Зеленський та Рафаель Гроссі домовилися продовжувати місії МАГАТЕ для забезпечення постійного моніторингу стану станції.

Президент України і Президент Молдови Мая Санду вшанували пам’ять ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Глави держав установили лампадки до пам’ятника Героям Чорнобиля поблизу енергоблока, де 1986 року стався вибух. У церемонії взяли участь Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, президент Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено­Бассо, урядовці, дипломати, працівники ЧАЕС і ліквідатори, представники іноземних делегацій — учасники Міжнародної чорнобильської конференції з питань відновлення та ядерної безпеки. Присутні вшанували пам’ять ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС хвилиною мовчання. 

Світ зробив висновки, агресор — ні

Глава держави на конференції наголосив, що світ зробив безпекові, політичні та моральні висновки з Чорнобильської катастрофи. Але ніхто не міг очікувати, що через десятки років після аварії хтось захоче перетворити Чорнобиль і саму зону відчуження на територію війни.

«Найстрашніше: коли росіяни в Чорнобиль прийшли, виявилось, що вони абсолютно не розуміють, куди вони прийшли й що тут було. Це важливо усвідомлювати про сьогоднішню росію — про цю державу, про те, що в них залишилось від культури, і про те, як вони ставляться до людей, як вони ставляться в цілому до життя», — зазначив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що росіяни намагалися наступати на Київ через Чорнобильську зону, копали в закритих лісах військові позиції, їздили зараженою землею важкою технікою, вели звідти вогонь, руйнували обладнання і знущалися з українців, які працюють на Чорнобильській АЕС та інших пов’язаних підприємствах.

«Деякі українські хлопці, зокрема з Національної гвардії, які охороняли Чорнобильську атомну станцію, досі, на жаль, у полоні в росії. Багатьох ми вже змогли повернути, але, на жаль, деякі ще там, у російському полоні, і ми пам’ятаємо про них і обов’язково їх повернемо», — акцентував глава держави. Він наголосив, що росіяни перетворили Запорізьку атомну електростанцію — найбільшу в Європі — на об’єкт своєї війни.

«Ведуть звідти обстріли наших міст і сіл, зберігають на ЗАЕС зброю, снаряди й військову техніку, замінували периметр станції, тримають місто Енергодар фактично в заручниках. Запорізька атомна електростанція уже чотирнадцять разів проходила через повне знеструмлення», — зазначив Президент. За словами глави держави, кожен, хто має справу з росією, має усвідомлювати, що це абсолютно безвідповідальна й багато в чому дурна сила, яку необхідно обмежити заради безпеки світу.

«Саме тому санкції світу потрібні сильні, протидія злу має бути сильна, підтримка тих, хто захищає життя, теж має бути достатньо сильна.

Один тільки оцей факт, що росіяни примудрились ударити дроном навіть по конфайнменту, що закриває рештки четвертого блока, свідчить, що росія не може бути учасником цивілізованих міжнародних відносин», — наголосив Володимир Зеленський. Він подякував усім партнерам, які допомагають Україні та об’єднують зусилля заради захисту життя.

Працювали в особливо важких умовах

Президент України відзначив державними нагородами ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та наслідків торішнього удару російського дрона по конфайнменту, а також працівників станції, які забезпечували її роботу в умовах окупації 2022 року. Він вручив орден «За заслуги» І ступеня керівникові проєктів та програм інженерного центру ЧАЕС Олександрові Новікову, який брав участь у стабілізації конструкцій об’єкта «Укриття» для зменшення викиду в навколишнє середовище радіоактивних матеріалів. Роботи проводили в особливо важких умовах.

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримали: інженер цеху ЧАЕС Олександр Бєлобров, який під час російської окупації станції 2022 року очолював роботу ремонтної бригади з ліквідації несправностей обладнання та проводив перевірки об’єкта «Укриття» над четвертим енергоблоком; заступник начальника цеху експлуатації ОУ та НБК ЧАЕС Руслан Гнатчук, який брав участь у ліквідації наслідків влучання російського дрона в конфайнмент в лютому 2025 року та організовував безпечне підведення води для рятувальників і роботу систем водовідведення у важких погодних умовах; начальник зміни цеху поводження з радіоактивними відходами ЧАЕС Сергій Гончаров — під час російської окупації станції 2022­го організовував безпечну роботу систем водоочищення i сховищ, а працівники цеху налагодили безперебійний процес поводження з радіоактивними відходами у складних умовах; директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Анатолій Чумак, який перші два тижні після катастрофи очолював медичну службу в 30­кілометровій зоні, а пізніше брав участь в евакуації та лікуванні постраждалих.

Орден «За мужність» ІІ ступеня отримав електрослюсар цеху теплової автоматики та вимірювань ЧАЕС Василь Сидоренко. 26 квітня 1986 року брав участь у стабілізації четвертого енергоблока і розробляв схему живлення насосів. Ремонтував та обслуговував котли й газотурбінні установки для їх запуску після вимушеної зупинки внаслідок аварії.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджені: полковник внутрішньої служби у відставці Михайло Алєксєєнко — 1986 року ліквідовував займання в кабельних тунелях АЕС, яке загрожувало поширенням на третій енергоблок; начальник відділення аварійно­рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України Хмельниччини Олександр Колеснік — учасник ліквідації російського удару дроном в арку конфайнмента, виконував аварійно­рятувальні роботи в умовах підвищеного радіаційного фону в складну погоду; командир відділення 11­го державного пожежно­рятувального загону ГУ ДСНС України Київщини Олександр Комаренко — 2025 року на висоті 80 метрів ліквідовував наслідки удару російського дрона, і саме завдяки його діям вдалося запобігти поширенню вогню на кабельні шахти вглибині АЕС.

Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня нагороджено працівницю відділу Державного спецпідприємства «Чорнобильська АЕС» Наталію Дячук, співробітницю їдальні, яка забезпечувала харчуванням український персонал, що його росіяни тримали в заручниках під час окупації в березні­квітні 2022 року. Завдяки їй в умовах обмеженого забезпечення й тиску окупантів понад 200 працівників змогли продовжити роботи в зоні відчуження.

За попередніми оцінками, для повного відновлення функціональності конфайнмента необхідно понад 500 млн євро. Уже затверджено початкову програму підтримки, а ЄБРР та партнери почали мобілізацію необхідних ресурсів.

Спільне переосмислення трагедії

Говорити про Чорнобиль варто в різних вимірах — не лише мовою цифр і документів, а й через мистецтво, пам’ять і людські історії. Це зазначила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко, відвідуючи виставку «Чорнобиль. Об’єкт «Укриття» в Українському домі. Досвід спільної травми переосмислено в народному мистецтві, роботах художників­ліквідаторів, творах Марії Примаченко, Віктора Зарецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової, документальних фотографіях і сучасних мистецьких проєктах. Це величезний пласт культури, який став спільним переосмисленням трагедії.

«Вражає розказана на виставці історія Полісся — мого рідного регіону, що найбільше постраждав від катастрофи та радіаційного забруднення. Ми втратили цілі міста і культурні середовища через безвідповідальність радянської системи, але цей досвід формує наше розуміння безпеки сьогодні», — поділилася враженнями Прем’єр­міністр.

Окремий акцент — на об’єкті «Укриття» та зміні підходів до безпеки: від перших рішень після аварії до створення нового безпечного конфайнмента.

За словами Юлії Свириденко, росія повернула ядерну загрозу в Європу атаками на енергетичну інфраструктуру та використанням ядерної безпеки як інструменту шантажу. Тому говорити про Чорнобиль потрібно ще й мовою культури — щоб пам’ятати і не допустити повторення.

100 мільйонів євро для посилення підготовки до зими

26 квітня в Києві відбулося третє міністерське засідання у форматі «Енергетичного Рамштайну». 

«Символічно, що ми зустрічаємося в день 40­х роковин Чорнобильської катастрофи. Вона вплинула на життя поколінь і світові підходи до енергетичної безпеки. Водночас росія продовжує радянські тоталітарні практики і підриває ці принципи: цілеспрямовано нищить енергетичну інфраструктуру України, створює реальні загрози для Чорнобильської та Запорізької АЕС, намагається перетворити зиму на зброю проти цивільного населення. Україна враховує досвід важкої зими і готується до наступного опалювального сезону вже зараз», — наголосила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

Вона подякувала учасникам «Енергетичного Рамштайну» за рішення надати Україні 100 млн євро для посилення підготовки до зими через Фонд підтримки енергетики. За її словами, це істотна підтримка для забезпечення ремонтів і сталої роботи енергосистеми. Першочергова потреба на затверджені та пріоритетні проєкти Фонду підтримки енергетики сягає понад 800 млн євро (майже 1 млрд доларів).

«У межах виконання планів енергетичної стійкості регіонів роботи з будівництва фізичного захисту розпочато на 80% ключових енергооб’єктів. Перебудовуємо енергосистему, щоб зробити її стійкою, децентралізованою та інтегрованою з європейським ринком», — повідомила Прем’єр­міністр.

Паралельно уряд працює над зміцненням ядерного сектору, який забезпечує майже 60% електроенергії, диверсифікуємо джерела постачання палива. Для України критично важливе збереження постійної місії МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема на окупованій Запорізькій АЕС.

Уряд разом з Верховною Радою працює над інтеграцією України з енергетичним ринком ЄС. Ухвалено важливий законопроєкт про створення правових засад для об’єднання ринків.

Окремо триває перезавантаження наглядових рад у державних енергетичних компаніях. Уже є результати в НАЕК «Енергоатом» та НАК «Нафтогаз».

«Дякую всім партнерам, які підтримують Україну через механізми фінансової допомоги та оперативно надають необхідне обладнання. Разом ми зміцнюємо спільну енергетичну безпеку», — зазначила Юлія Свириденко.