Кабінет Міністрів за поданням Міністерства енергетики вніс зміни до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами. Рішення ухвалено для гармонізації чинного порядку із законом України №4777IX щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, розвитку конкуренції в галузі виробництва електроенергії з відновлюваних джерел та посилення енергетичної стійкості.
Як повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко, виробники електроенергії на об’єктах розподіленої генерації можуть добровільно продавати електроенергію за двосторонніми договорами через електронні аукціони.
«Так підвищуємо прозорість і конкуренцію на ринку продажу електроенергії та підтримуємо розвиток децентралізованої генерації. В умовах постійних російських атак на енергетику маємо забезпечити стабільну роботу критичної інфраструктури», — наголосила Прем’єрміністр.
Ухвалені зміни сприятимуть можливості укладення прямих двосторонніх договорів між споживачами і такими виробниками без обов’язкового проведення електронних аукціонів. Це дасть змогу сторонам безпосередньо погоджувати умови постачання електричної енергії на взаємовигідних умовах.
За словами першого віцепрем’єрміністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, це один з підсумків діалогу Міненерго із представниками бізнесу в галузі газової генерації.
«Це також важливий крок до поширення практики так званих РРАконтрактів — довгострокових договорів купівліпродажу електроенергії між генеруючим підприємством та корпоративним споживачем», — зазначив Денис Шмигаль.
Такі договори дають змогу розташувати генерацію поряд із підприємством, яке споживає електроенергію. Це гарантує безперервне електропостачання навіть в умовах безпекових ризиків, а бізнес отримує прогнозовану ціну на електроенергію та стабільність роботи з одночасним зменшенням навантаження на енергосистему. Рішення усуває регуляторні обмеження для розвитку розподіленої генерації, спрощує взаємодію між виробниками та споживачами і створює додаткові стимули для інвестицій у нові генеруючі потужності.
«Завдяки заохоченню приватних інвестицій у сектор децентралізованої газової генерації швидше буде формуватися нова енергетична архітектура України з високим рівнем автономності регіонів, громад та підприємств», — додав Денис Шмигаль.
Це рішення — один з послідовних кроків уряду та Міністерства енергетики, спрямованих на створення сприятливих регуляторних умов для розвитку розподіленої генерації та підвищення ефективності роботи ринку електричної енергії.
Також за пропозицією Міністерства енергетики Кабінет Міністрів України вніс зміни до переліку секторів критичної інфраструктури, що дає змогу зарахувати об’єкти систем накопичення електричної енергії (акумуляторні станції) до критичної інфраструктури. Рішення сприятиме посиленню захисту об’єктів і дасть змогу підвищити стійкість енергосистеми загалом.
В Україні вже встановлено системи накопичення електричної енергії загальною потужністю понад 500 МВт та видано технічні умови на встановлення ще понад 1000 МВт.
«Великі акумуляторні станції допомагають енергосистемі працювати стабільніше, швидше реагувати на навантаження та зменшувати ризик аварійних відімкнень. Тому наша мета — максимально захистити такі об’єкти», — наголосив перший віцепрем’єрміністр.
За неякісні послуги — перерахунок
Уряд уточнив механізм перерахунку вартості тепла та гарячої води в разі надзвичайних ситуацій. Ідеться насамперед про ситуації, коли через удари по енергетичній або комунальній інфраструктурі люди залишалися без тепла чи гарячої води або отримували послуги неналежної якості. Про це повідомила Прем’єрміністр.
«Люди не повинні платити повну вартість за тепло чи гарячу воду, якщо через російські атаки послуги надавали з перебоями або неякісно», — наголосила очільниця уряду.
Рішення дасть змогу збільшити розмір перерахунку для споживачів та чітко враховувати фактичний обсяг і якість наданих послуг. Перерахунок стане обов’язковим для всіх постачальників тепла та гарячої води незалежно від регіону.
За словами Прем’єрміністра, органи місцевого самоврядування отримають змогу компенсувати частину витрат комунальних підприємств із резервних фондів місцевих бюджетів — для відновлення пошкодженої інфраструктури.
Охорона культурної спадщини
На засіданні Кабінету Міністрів ухвалено важливі рішення щодо охорони культурної спадщини в умовах повномасштабної війни. Про це повідомила Прем’єрміністр. Зокрема, уряд затвердив порядок встановлення меж і режимів використання зон охорони пам’яток культурної спадщини.
«Тепер можна визначати індивідуальні режими використання територій навколо пам’яток — зокрема щодо висотності та умов забудови. Нова постанова дає змогу визначати розміри зон охорони, які найбільш сприятимуть захисту пам’яток і водночас дозволять реконструкцію і нове будівництво без шкоди для культурної спадщини», — зазначила Юлія Свириденко.
Також Кабінет Міністрів удосконалив механізм реалізації програми «єВідновлення» для пошкоджених і знищених об’єктів культурної спадщини. За словами Прем’єрміністра, для пам’яток діятиме єдиний порядок обстеження та спрощений пакет документів для проведення робіт. Також запроваджено механізм визнання пам’ятки знищеною внаслідок війни, щоб мешканці таких будинків могли отримати житловий сертифікат у межах програми «єВідновлення».
«росія цілеспрямовано знищує пам’ятки, музеї та культурні інституції, намагаючись стерти історичну пам’ять і зв’язок поколінь. Тому захист культурної спадщини та підтримка культури стратегічно важливі для України під час війни», — наголосила очільниця уряду.
Ми в Google+