Протягом двох днів у Львові відбувалася конференція «Угода мерів в Україні: працюємо разом над зеленим відновленням», на яку приїхали представники майже 200 українських муніципалітетів. Її тема засвідчила,  що йдеться про реалізацію в нашій країні європейської ініціативи за скорочення викидів парникових газів і впровадження стандартів зеленої енергетики. Це дає змогу вповільнити темпи зміни клімату, пом’якшити його наслідки, адаптуватися до них. «Урядовий кур’єр» розповідає про підсумки форуму.

Учасники Угоди мерів у Львові під час обговорення на панельній дискусії. Фото з сайту city-adm.lviv.ua

Львів був першим

Майже 300 громад України приєдналися до євроініціативи, а 103 з них впровадили плани дій сталого розвитку щодо клімату та енергії (SEACAP). Про це розповіла національний експерт проєкту ЄС «Угода мерів — Схід» Оксана Кисіль. Усе це завдяки підтримці Європейського Союзу, який надає технічну й методологічну допомогу. У 198 українських містах зобов’язуються до середини століття досягти кліматичної нейтральності, що стане кроком до збереження клімату та боротьби з енергетичною бідністю.

Упроваджуючи стандарти поновлюваної енергетики, українські громади — підписанти Угоди мерів узялися скоротити викиди CO2 на понад 25 мільйонів тонн на рік. Цей  обсяг прирівнюють до висаджування понад трильйона дерев.

Львів одним з перших серед міст «Східного партнерства» підтримав ініціативу і добровільно взяв на себе зобов’язання сприяти зменшенню викидів CO2 на місцевому рівні. Місто досягло скорочення на 20,3% викидів CO2 ще 2020 року. До кінця цього десятиріччя тут ставлять завдання довести скорочення шкідливих викидів до 30%.

У конференції взяла участь заступник міністра розвитку інфраструктури України Олександра Азархіна. Вона розповіла про зусилля держави щодо зеленого відновлення, імплементації євроінтеграційних законів «Про енергоефективність» та «Про енергетичну ефективність будівель». У цьому руслі ухвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року.  Підготовлено проєкт стратегії термомодернізації будівель до 2050 року, заплановано фонд декарбонізації.

Україна поділяє амбітні завдання Енергетичного співтовариства щодо зменшення викидів до 2030 року. Заплановано підвищити частку поновлюваної енергії до 31% і скоротити споживання первинної енергії, що обмежить викиди парникових газів на 60,9%.

Наголосивши на необхідності керуватися принципами зеленого переходу, Олександра Азархіна зазначила, що орієнтована на людей реконструкція можлива лише за умови чіткого планування та визначення пріоритетів.

Упроваджують нові програми

Енергоефективність — одна з важливих складових реконструкції, яку започаткував уряд. Про важливість кроків у цьому напрямі, до яких вдаються громади, говорила голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва. За підтримки ЄС упроваджують програму «ВідновиДІМ». Громади беруть участь у конкурсному доборі до програми Європейського інвестиційного банку «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

«Ми вважаємо, що варто зводити об’єкти з урахуванням усіх найпрогресивніших технологій, зокрема енергоефективних, — наголосила Ганна Замазєєва. — На енергоефективність треба дивитися широко, як на драйвер модернізації економіки. Це інструмент, який дасть імпульс для відновлення та розвитку регіональних економік. За короткий термін спільно з депутатами і командою Мінінфраструктури на чолі з Олександром Кубраковим ми створили державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації».

Цей фонд наповнюватиметься податками на викиди СО2. Із нього фінансуватимуть громади, які втілюватимуть у життя програми з енергоефективності. Уже розроблено порядок використання коштів фонду, інструменти стимулювання громад. Вони, зазначила Ганна Замазєєва, допоможуть отримати доступ до енергоефективних рішень і впроваджувати міжнародний досвід.

Післявоєнне відновлення

На форумі пройшли кілька тематичних дискусій, у яких взяли участь керівники і провідні фахівці державних органів влади, народні депутати, представники муніципалітетів, громадські активісти. Висловилися міські голови та їхні заступники: з Миколаєва — Олександр Сєнкевич, із Житомира — Сергій Сухомлин, з Вінниці — Сергій Матусяк, із Кривого Рогу — Євген Удод та інші. Ділилися історіями успіху з упровадження зеленого переходу, висловлювалися щодо бар’єрів, які перешкоджають розвитку громад. Обговорювали нові виклики під час війни, висловлювали власне бачення повоєнного відновлення.

У межах форуму відбулося засідання координаційної платформи з розвитку, покликаної сприяти діалогу громад та органів державної влади в питаннях клімату. Учасники конференції відвідали об’єкти, на яких упроваджують сучасні технології щодо клімату й енергії. Побували на будівельному майданчику зі спорудження механіко-біологічного комплексу з переробки та перевантаження твердих побутових відходів. Ознайомилися з реконструкцією Грибовицького сміттєзвалища, яке поступово перетворюється на безпечний для довкілля об’єкт.

Конференція продемонструвала, що Україна — активний учасник світової спільноти в боротьбі за збереження довкілля, сприятливих життєвих умов для нинішнього й майбутніх поколінь.

ДОВІДКА «УК»

Угода мерів — один з наймасштабніших світових рухів зі збереження клімату та розвитку альтернативних джерел енергії. У 55 країнах до нього долучилися 11 тисяч місцевих і регіональних органів влади. Започаткований в Євросоюзі 2008 року, рух поширився на інші країни. Муніципалітети України, які входять до «Угоди мерів», підхопили ініціативу країн Євросоюзу, яка полягає в добровільному зобов’язанні сприяти зменшенню викидів вуглекислого газу, що дасть змогу адаптуватися до змін клімату та пом’якшити наслідки.