МВФ позитивно оцінює прогрес митної реформи

Про це свідчать дані останнього звіту Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду. У документі зазначено, що українська сторона демонструє активний прогрес у впровадженні реформ, спрямованих на адаптацію митної системи до стандартів Європейського Союзу та міжнародної практики, а темпи впровадження цих змін навіть випереджають затверджений графік. Ідеться передовсім про розроблення нормативно-правових актів, які заклали основу для складніших процесів, посилення контролю за дотриманням законодавства та впровадження сучасних технологій.

Оцінка МВФ фактично підтвердила висновки Єврокомісії, яка вже визнавала істотний прогрес України у реформуванні митної політики.

Експерти фонду зазначають, що цього вдалося досягти завдяки: інтеграції в європейську митну систему — пріоритетом лишається правова база, адже її відповідність законодавству ЄС є передумовою модернізації митних процесів, Україна вже ухвалила закон, що адаптує окремі положення Митного кодексу до європейських стандартів, триває розроблення проєкту нового Митного кодексу України, який повністю імплементуватиме митне законодавство ЄС;  цифровізації — затверджено Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C) — політику диджиталізації митниці спрямовано на логічну побудову цифрової інфраструктури, її інтеграцію з митними системами ЄС, модернізацію бізнес-процесів та консолідацію з іншими національними фіскальними органами; новим підходам до митного адміністрування — Україна використовує ризик-орієнтовний підхід до митного контролю — автоматизована система управління ризиками забезпечує оброблення 100% вантажів, що імпортують в Україну; антикорупційним запобіжникам — від запровадження прозорої процедури добору кадрів до використання натільних відеокамер у пунктах пропуску.

Фахівці МВФ виявили додаткові зони зростання для переходу на наступний етап, адже митна політика загалом багатокомпонентна: подальше розширення інституту авторизованих економічних операторів (АЕО) та укладання міжнародних угод про взаємне визнання; збільшення майданчиків для консультацій із бізнесом та громадськістю ще до початку ухвалення рішень, які безпосередньо впливатимуть на них; подальше впровадження штучного інтелекту, що дасть змогу оптимізувати аналіз, виявлення ризиків та підвищити ефективність митного контролю; збалансування антикорупційної політики. Упровадження ротації персоналу, відеофіксації митного контролю та ефективних механізмів відповідальності — лише частина заходів, спрямованих на мінімізацію корупційних ризиків. Урахування кар’єрних очікувань посадових осіб допоможе зберегти баланс під час упровадження комплексу антикорупційних заходів.

Окремо МВФ відзначив вагу людського ресурсу у впровадженні змін: попри диджиталізацію, саме професійна команда здатна забезпечити якісну реалізацію реформ.

Консультації Міністерства фінансів України та Держмитслужби з МВФ триватимуть, доки Україна не стане частиною європейського митного простору, зберігши свої локальні особливості.

Нагадаємо, Національна стратегія доходів, затверджена КМУ у грудні 2023 року, має конкретні часові рамки — 2024—2030 роки і закладає основи нової фіскальної політики України, визначаючи напрям реформи Державної митної служби України. Тож цей верхньорівневий документ — орієнтир та дорожня карта всіх процесів, які відбуваються на митниці. Так Україна покриває умови вступу до Євросоюзу та вимоги Міжнародного валютного фонду, інтерес якого — збалансувати та стабілізувати фіскальну політику України.

2024 року митні надходження зросли на 28,7%, хоч імпорт збільшився лише на 11%. Експерти Департаменту з бюджетних питань МВФ вважають це «результатом, який вражає», що став можливим завдяки поєднанню реформи митного адміністрування та управління комплаєнсом.  

Джерело: Міністерство фінансів