Люди, які постраждали від війни, не втратять своїх прав
Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж без трудової книжки або відповідних записів у ній. Про це повідомив Прем’єрміністр Сергій Корецький. Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію.
«Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено», — зазначив очільник уряду.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
«Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищено внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів», — наголосив Сергій Корецький.
Уряд спростив доступ до майна державних компаній для розміщення датацентрів та інфраструктури операторів зв’язку. Про це повідомив Прем’єрміністр. Відповідно до ухваленого рішення, датацентри та оператори зв’язку зможуть орендувати майно господарських товариств, у яких частка держави перевищує 50%, без проведення електронного аукціону. Спрощений механізм буде чинним протягом воєнного стану та шести місяців після його завершення.
«Це рішення має допомогти підприємствам оперативніше релокувати й розгортати ІТінфраструктуру в умовах російських ударів», — зазначив очільник уряду.
Доступ до державних портфельних гарантій
Кабінет Міністрів удосконалив доступ суб’єктів господарювання агропромислового комплексу та підприємств харчової переробки до кредитування під державні гарантії на портфельній основі. Також урегульовано механізм передачі прав вимоги за кредитними зобов’язаннями сільськогосподарських товаровиробників. Зміни щодо пом’якшення вимог будуть чинними в період воєнного стану, але не довше ніж до 1 вересня 2027 року. Вони мають усунути надмірні формальні обмеження для позичальників та забезпечити безперервний доступ аграрного сектору до кредитних ресурсів, зокрема під час посівної та збиральної кампаній.
«В умовах війни аграрії працюють у надзвичайно складних умовах — через обстріли, пошкодження інфраструктури, перебої з електроенергією та логістикою. Тому навіть короткострокове технічне прострочення платежу не повинно ставати причиною втрати доступу до державної підтримки. Ми прибираємо такі бар’єри та робимо механізм портфельних гарантій більш адаптованим до реальних умов роботи аграрного бізнесу. Це допоможе аграріям своєчасно проводити посівну, збирати врожай і зберігати виробничий потенціал підприємств», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Серед основних нововведень такі.
Послаблення вимог щодо платіжної дисципліни. Допускається прострочення заборгованості тривалістю до 60 календарних днів протягом останніх 120 днів до дати укладення кредитного договору або збільшення обсягу гарантії. При цьому на дату надання державної гарантії, збільшення її обсягу або укладення нового кредитного договору така заборгованість має бути повністю погашена. Це дасть змогу не позбавляти підприємства доступу до державних гарантій через короткострокові технічні або зумовлені бойовими діями затримки платежів.
Врегулювання механізму передачі прав вимоги за кредитними зобов’язаннями сільськогосподарських товаровиробників. Якщо за кредитом, який має державну гарантію, виникає прострочена заборгованість, гарант зможе передати право вимоги банку, який надав цей кредит. Це дасть банку змогу безпосередньо врегульовувати питання погашення заборгованості. Це забезпечить більш ефективне врегулювання простроченої заборгованості та реалізацію прав за кредитними договорами і договорами забезпечення.
Ці зміни усунуть правові та практичні бар’єри для кредитування аграріїв, зменшать ризики перебоїв у проведенні сезонних польових робіт та сприятимуть збереженню фінансової стійкості українського АПК. Вони дадуть змогу ефективніше врегульовувати заборгованість сільгоспвиробників з урахуванням специфіки їхньої діяльності та необхідності збереження виробничого потенціалу.
Аграріям — підтримка, ворогам — заслін
Україна зробила черговий важливий крок до повноцінної інтеграції в аграрну політику Європейського Союзу. Уряд ухвалив фінальний пакет підзаконних актів, необхідних для роботи Виплатної агенції та створення системи її координації, моніторингу й незалежного аудиту відповідно до стандартів ЄС.
Виплатна агенція — спеціалізований державний орган, який адмініструватиме та контролюватиме виплати державної підтримки сільському господарству. Її створення — одна з обов’язкових умов для країнкандидатів на вступ до Європейського Союзу.
«Створення прозорої інституційної рамки для агросубсидій — це не просто формальне виконання європейських вимог, а запорука довіри міжнародних партнерів і прозорого розподілу ресурсів для українських аграріїв», — наголосив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Цей крок завершує формування в Україні нормативної та інституційної основи для управління державною підтримкою агросектору відповідно до стандартів ЄС. Робота триває в межах Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості» Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС.
В Україні прискорюють зведення захисних рубежів та інженерних загороджень на прикордонних територіях. Відтепер сили оборони зможуть оперативно створювати природні бар’єри та просіки без затримок на бюрократичні узгодження.
«В умовах зміни оперативної обстановки Сили оборони мають отримувати можливість максимально швидко облаштовувати необхідні оборонні рубежі та інженерні споруди. Тому наше завдання — прибрати зайві процедурні затримки там, де це стосується безпеки та оборони держави, створивши чіткі правила для проведення таких робіт», — наголосив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Зокрема, передбачено скорочення терміну розгляду документів для видачі лісорубного квитка на проведення рубок у прикордонній смузі. Якщо роботи необхідні для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, просік та відповідних комунікацій, рішення щодо видачі лісорубного квитка ухвалюватимуть протягом двох робочих днів з дня отримання заяви.
Також врегульовано проведення невідкладних рубок у разі зміни оперативної обстановки. Підрозділи Сил оборони зможуть вирубувати та вивозити дерева і чагарники для створення оборонних рубежів, природних бар’єрів і перешкод для пересування ворога без оформлення лісорубного квитка і за потреби — без попередніх обстежень комісіями на територіях активних бойових дій і територіях, визначених рішенням ради оборони області вздовж лінії державного кордону України з російською федерацією і республікою білорусь.