Для потреб пацієнтів та Сил оборони

Кабінет Міністрів затвердив операційний план розвитку добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів на 2027—2028 роки. Реалізація такого плану спрямована на забезпечення доступності донорства для людей завдяки організації виїзних донацій, створення комфортних умов для здійснення донації, залучення молоді та доступне інформування про донорство крові. Мета — зробити здавання крові зручнішим і залучити більше людей до регулярних донацій, щоб забезпечувати потреби пацієнтів та Сил оборони.

Документ продовжує реалізацію Стратегії розвитку добровільного безоплатного донорства, яку уряд схвалив у березні 2024 року. Попередній план на 2024—2026 роки передбачав створення підрозділів із залучення донорів, інформаційні кампанії, організацію виїздів мобільних бригад і поліпшення умов донації. 

У плані на наступні два роки ці напрями отримають конкретні показники результативності. Це дасть змогу оцінювати, наскільки проведені заходи допомагають залучати донорів, підтримувати їхню готовність до повторних донацій і робити здавання крові зручнішим. 

Ближче до місця проживання, роботи та навчання

Для розширення доступності донорства центри крові розвиватимуть співпрацю з підприємствами, установами, організаціями та закладами вищої освіти. Роботу мобільних бригад плануватимуть за щомісячними графіками із зазначенням дати, часу та місця донацій. Це дасть людям більше можливостей здати кров поблизу місця роботи або навчання. Виїзною заготівлею цільної крові мають охопити всі територіальні громади — щонайменше раз на рік у кожній. Виняток становитимуть громади на територіях, внесених до затвердженого Мінрозвитку переліку територій, на яких тривають або відбувалися бойові дії чи які тимчасово окуповані.

План передбачає збільшення частки донацій цільної крові у виїзних умовах: 2027 року вона має становити щонайменше 50% загальної кількості таких донацій, а 2028­го — щонайменше 60%.

Розширення можливостей для донацій супроводжуватиметься роботою над комфортом донорів. План передбачає зрозумілу навігацію в приміщеннях центрів крові, облаштування зон очікування й відпочинку та розміщення доступних інформаційних матеріалів.

Щоб оцінювати умови здавання крові та визначати, що потрібно поліпшити, заклади щороку проводитимуть анкетування. Воно має охоплювати щонайменше 10% донорів, які здійснили донацію протягом року. За результатами опитувань заклади мають усувати виявлені недоліки. Цільовий рівень задоволеності умовами донації — не нижче ніж 85%.

Окремий напрям — співпраця із закладами освіти. У школах, закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти проводитимуть інформаційні заходи про важливість донорства. Вони допоможуть молоді більше дізнатися про здавання крові та усвідомлено долучитися до донорства після досягнення відповідного віку.

План передбачає щонайменше 20 таких заходів на рік для одного центру — не менш ніж два на місяць протягом навчального року. Очікуваний результат — зростання кількості донорів віком до 25 років, які вперше здають кров або її компоненти, щонайменше на 10% щороку порівняно з попереднім роком.

Центри крові працюватимуть за комунікаційними планами, розвиватимуть власні вебсайти та офіційні сторінки в соціальних мережах. Кожному закладу потрібно забезпечити роботу сайту та сторінки щонайменше в одній соціальній мережі. Інформаційні матеріали про донорство на кожному з цих ресурсів мають виходити не рідше ніж раз на тиждень 2027 року та два рази на тиждень — 2028­го.

Така комунікація має зробити інформацію про донорство доступнішою, допомогти людям знайти відповіді на свої запитання та дізнатися, де і як можна здати кров. План також передбачає загальнонаціональну інформаційно­просвітницьку кампанію та заходи у громадах — усе це має сприяти формуванню культури донорства в суспільстві. 

Центри крові підтримуватимуть зв’язок із донорами й після донації: надсилатимуть подяки, інформаційні повідомлення та нагадування про можливість наступного здавання крові через SMS та електронну пошту. Це сприятиме тому, щоб більше людей ставали регулярними донорами.

Реалізація плану має розширити коло добровільних безоплатних донорів і сприяти стабільному забезпеченню пацієнтів та Сил оборони необхідними компонентами крові. Це особливо важливо в умовах повномасштабної війни, коли своєчасна допомога пораненим військовим і цивільним залежить, зокрема, від наявності достатніх запасів крові та її компонентів.

Повноцінний запуск «е­акцизу» відтерміновано

Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка відтерміновує запровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Це потрібно для узгодження актів уряду з нормами Закону України № 5013­IX.

Рішення забезпечує бізнесу та державі додатковий час для плавного переходу на нові цифрові інструменти адміністрування.

Нова дата старту: обов’язкове використання електронної системи та електронних акцизних марок перенесено з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року.

Тестовий режим: період тестування програмного забезпечення системи продовжено до 30 червня 2027 року включно.

Паперові марки: з 1 листопада 2026 року до моменту повноцінного запуску системи бізнес зможе продовжувати замовлення та використання паперових марок акцизного податку. Це гарантує безперервність виробництва й торгівлі.

Повернення старих марок: граничний термін повернення паперових марок продавцеві перенесено на 1 січня 2028 року.

Зміни дадуть змогу завершити технічне налаштування системи, забезпечити сталі надходження акцизного податку та виконати вимоги законодавства без створення операційних ризиків для легального бізнесу.

Постанова уряду набирає чинності 1 листопада 2026 року.

Уповноважений — заступник міністра

Кабінет Міністрів затвердив Положення про Урядового уповноваженого з питань державної промислової політики, передбачивши цю посаду у складі Мінекономіки. Відповідно до ухваленої на засіданні 28 жовтня постанови, Урядовий уповноважений є заступником міністра економіки та довкілля.

«Розвиток української промисловості — один із пріоритетів економічної політики уряду. Наше завдання полягає у створенні умов для залучення інвестицій, збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю та посилення конкурентоспроможності українських підприємств. Запровадження посади Урядового уповноваженого дасть змогу посилити координацію промислової політики, забезпечити системний моніторинг ефективності державних інструментів підтримки та враховувати інтереси промисловості під час ухвалення урядових рішень. Це важливий крок для подальшої реалізації політики «Зроблено в Україні» та розвитку вітчизняного виробництва», — зазначив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.

Рішення посилить інституційні спроможності уряду і Міністерства економіки та довкілля України у формуванні й реалізації державної промислової політики, розвитку вітчизняного виробництва, підвищенні конкурентоспроможності української промисловості та залученні інвестицій у промисловість.

До головних завдань Урядового уповноваженого належать: 

• формування пропозицій щодо реалізації державної промислової політики, спрямованої на залучення інвестицій у промисловий сектор, збільшення обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю та створення високопродуктивних робочих місць; 
• координація взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань промислового розвитку;
• моніторинг ефективності інструментів державної підтримки промисловості, розвитку індустріальних парків і промислових кластерів, стимулювання виробництва та експорту; 
• забезпечення адаптації державної промислової політики до законодавства Європейського Союзу та координація підготовки переговорної позиції України за розділом 20 «Підприємництво та промислова політика»; 
• розвиток локалізації виробництва, залучення інвестицій у промисловий сектор та підтримка постійного діалогу з бізнесом, галузевими асоціаціями і науковими установами.

Крім того, уряд вніс зміни до Регламенту Кабінету Міністрів України. Відтепер під час погодження проєктів нормативно­правових актів Мінекономіки оцінюватиме їхній вплив не лише на економічний і соціальний розвиток, а й на показники промислового розвитку.

Це дасть змогу враховувати можливі наслідки урядових рішень для промислових підприємств, виробничих процесів, конкурентоспроможності продукції та розвитку промислового сектору загалом.