Щоб ліки швидше надходили безпосередньо до аптек та лікарень
Кабінет Міністрів ухвалив зміни, які спрощують окремі процедури державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну. Рішення спрямоване на прискорення постачання ліків, зменшення ризиків їх втрати внаслідок російських атак та запобігання можливому дефіциту препаратів.
Необхідність таких змін зумовлена постійними російськими атаками на складську та логістичну інфраструктуру. Через чинні процедури перевірки великі партії імпортованих ліків могли тривалий залишатися на складах, що підвищувало ризик їх втрати внаслідок ворожих ударів. Саме тому МОЗ постійно працює з бізнесом і продовжує пошук шляхів спрощення логістичних процедур, щоб мінімізувати ці ризики та забезпечити стабільне постачання лікарських засобів до аптек і медичних закладів.
Як зазначив Прем’єрміністр Сергій Корецький, завдання — зробити так, щоб ліки не затримувалися на складах, а швидко розходилися по точках кінцевого продажу. Він пояснив, що відтепер уповноважена особа компаніїімпортера може сама перевірити відповідність вантажу супровідним документам і провести візуальний контроль упаковки з обов’язковою фотофіксацією. Підсумки надсилають до Держлікслужби, яка видає висновок про якість. Якщо в Україну повторно ввозять ту саму серію ліків, контроль скорочується до одного робочого дня.
«Важливо, що державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються. Це частина системної роботи уряду, щоб зробити постачання ліків гнучкішим і стійкішим», — наголосив Прем’єрміністр.
«росія посилила атаки на складську та логістичну інфраструктуру, зокрема об’єкти фармацевтичного сектору. Уряд разом з фармацевтичним бізнесом напрацьовує рішення, щоб підтримувати стабільне постачання ліків і зробити логістику гнучкішою та стійкішою. Частину таких рішень уже ухвалили — зокрема дали компаніям більше можливостей для розподілу запасів і використання складських потужностей. Уряд спростив окремі процедури для імпортованих ліків. Це скоротить час їх проходження і дасть змогу швидше організовувати подальше постачання препаратів без послаблення вимог до їх якості та безпеки», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Ухвалені зміни спрощують процедуру огляду імпортованих ліків. Зокрема, уповноважена особа компаніїімпортера отримала право самостійно перевіряти відповідність вантажу супровідним документам, проводити візуальний контроль групової тари, зовнішньої та внутрішньої упаковок з обов’язковою фотофіксацією. Підсумки перевірки разом з фотоматеріалами подаватимуть до Держлікслужби для отримання висновку про якість ввезених лікарських засобів.
Крім того, запроваджено спрощену процедуру для повторного ввезення тієї самої серії лікарського засобу. Тож компанії зможуть швидше проходити необхідні процедури та організовувати подальше постачання препаратів, уникаючи тривалого накопичення великих партій ліків на складах. Державний контроль якості зберігається, спрощення стосується лише окремих етапів перевірки вантажів, а вимоги до якості та безпеки лікарських засобів залишаються незмінними.
Важливо, що це рішення — частина системної роботи, спрямованої на спрощення логістики лікарських засобів та забезпечення їх стабільного постачання в умовах війни.
Нагадаємо, раніше уряд уже спростив умови зберігання лікарських засобів під час воєнного стану. Зокрема, фармацевтичні компанії отримали можливість залучати додаткові складські приміщення, користуватися складами інших ліцензованих компаній та відвантажувати з них препарати. Це дає змогу розподіляти запаси ліків між різними складами та зменшувати ризик їх одночасної втрати внаслідок ворожих атак.
Крім того, імпортерам було дозволено зберігати ввезені лікарські засоби на складах у різних регіонах України, зокрема під час проходження державного контролю якості. Це дає змогу обирати безпечніші місця для зберігання препаратів.
Кабінет Міністрів переглянув положення Політики державної власності, яка визначає роль держави в управлінні держкомпаніями. Так, запроваджено систему оцінювання ефективності реалізації Політики державної власності, оновлено правила звітності держкомпаній тощо.
«Політика власності — один з головних інструментів державного управління, який відповідно до національного законодавства і міжнародних зобов’язань вперше переглядають через два роки після його затвердження. Оновлені положення документа посилюють вимоги до корпоративного управління держкомпаній, запроваджують чіткі критерії їхньої ефективності, а також визначають фінальний розподіл підприємств за категоріями, які доцільно залишити у державній власності», — зазначив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко.
Перегляд документа здійснювали з урахуванням принципів і рекомендацій ОЕСР. Встановлено строк завершення розподілу державних підприємств за категоріями, передбаченими Політикою державної власності, — до 31 грудня 2026 року.
На засіданні Кабінет Міністрів схвалив Стратегію розвитку сфери публічних закупівель на 2027—2030 роки та затвердив операційний план її реалізації у 2027—2030 роках.
«Схвалення Стратегії розвитку сфери публічних закупівель — важливий євроінтеграційний крок та одне з головних рішень для системної трансформації усієї сфери. Документ визначає п’ять стратегічних цілей розвитку публічних закупівель, які спрямовані на ефективне управління публічними коштами, розвиток електронних договорів, забезпечення найкращого співвідношення ціни та якості, посилення прозорості й контролю», — зазначив Олександр Кравченко.
Стратегія визначає цілі та завдання державної політики у сфері публічних закупівель на найближчі чотири роки. Зокрема, виконання стратегії передбачає гармонізацію національного законодавства із правом ЄС та забезпечення стабільного функціонування нової законодавчої моделі з 2027 року. Документ передбачає перехід від орієнтації на найнижчу ціну до критерію «найкращого співвідношення ціни та якості», створення умов для добросовісної конкуренції на всіх етапах закупівель та вдосконалення вимог щодо локалізації виробництва.