У Полтаві відбувся круглий стіл «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму у м. Полтаві та Полтавській області». Участь у заході взяли міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник міністра Тарас Шевченко, народні депутати, керівники області й міста, члени експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики України.

 У буремні часи української історії виростали постаті особливої криці: силою свого таланту й нерідко життям вони утверджували право на самостійне й соборне існування нашої держави, продовження її багатовікової історії. Доля цих діячів науки, літератури, мистецтва, культури складна і трагічна, але сяйво їхньої справи життя видніється на покоління, адже вони творили про Україну й задля України майбутнього.

 З усією повагою і пієтетом до різних жанрів мистецтва, все-таки скульптура посідає окремішнє місце, адже велич і таїна скульптурних зображень не може не захоплювати: від них віє чимось особливо піднесеним, одухотвореним, казково небесним. Це твердження поділяє директор Сумської дитячої художньої школи імені Михайла Лисенка, художник, заслужений працівник культури Олексій Кузьменко, наголошуючи: закладу багато років тому присвоєно ім’я видатного земляка-скульптора, народного художника України, академіка, професора, уродженця села Шпилівка поблизу обласного центру.

Рівне, в якому цими днями почастішали повітряні тривоги, не втомлюється дарувати людям культурні заходи. Для розради можна завітати в театр, бібліотеку, навіть у підземний перехід, щоб опинитися в імпровізованому мистецькому арсеналі. Поділюся враженнями лише від одного насиченого дня.

 Працівники культури й аматори роблять вагомий внесок  у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, проводять активну культурно просвітницьку діяльність в усіх куточках нашої країни. Саме повсякденна їхня праця створює умови для збереження традицій українського народу і національні духовні надбання. Про те, як відбувалося святкування в Холмківській сільській раді, що на Ужгородщині, розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

 Останніми роками на Тернопільщині старовинні двері стали для краян своєрідним вивіренням позиції щодо збереження культурної спадщини. Є, на жаль, ті, хто на власний розсуд може демонтувати двері, що витримали століття, а є, на щастя, ті, хто не лише збуджує громадську думку у відновленні предметів минулих епох, а робить усе можливе для збереження давнього вигляду міста.

Відомий в Україні й за її межами збирач і дослідник народної творчості Іван Хланта видав півтора десятка збірників з народних пісень, колядок, коломийок українців, які проживають не лише в Україні, а й за її межами: в Румунії, Сербії та інших країнах. На Закарпатті він записав 20 збірників казок.
Цього разу невтомний збирач фольклору презентував два збірники, до яких увійшли народні пісні українців, котрі проживають за межами нашої країни. 

135 років тому в Тернополі відбулася крайова етнографічна виставка, яка стала знаковою. Експозицію відвідав крон­принц Австро-Угорської імперії, до складу якої тоді входила Галичина, Рудольф Габсбург, а висвітлював її роботу Іван Франко. Цьому Тернопільський обласний краєзнавчий музей днями присвятив виставку «Етновідлуння крізь віки», на якій ознайомлює з найцікавішими етнографічними добірками.

Виставку, яку організував Національний музей народної архітектури та побуту України, присвячено  найважливішому та найколоритнішому обряду в нашій культурі.  Давні традиції, звичаї й атрибутика дійства збереглися до нашого часу і стали своєрідним містком, що поєднує минувшину й сьогодення.
Протягом століть структура весільного обрядодійства за канвою залишалася незмінною: із чітко визначеною послідовністю дій, кожна з яких була важливою для освячення шлюбу та утворення нової сім’ї. 

 Досвідчена Галина Ковальчук, начальник відділу управління культури та туризму Рівненської ОВА, давно виношувала ідею зібрати разом ляльок-мотанок з різних куточків області. Але, зізнається, навіть не сподівалася, що рукотворна маленька лялечка стане символом для об’єднання всіх 64 територіальних громад краю. Та що краю, всієї України!
У День Державного прапора на майдані Незалежності, в самісінькому центрі Рівного, 180 ляльок-мотанок сформували колоритну мапу області.