Суботні зустрічі

  • Володимир ГАЛАУР, «Урядовий кур’

    Ілля ГЕЛЬФГАТ: «Нам потрібна своя українська школа, яку треба напрацьовувати крок за кроком»

    Звання Герой України Іллі Гельфгату, який очолює кафедру вчителів фізики Харківського фізико-математичного ліцею № 27, присвоїли до 30-річчя Незалежності України. Президент України Володимир Зеленський вручив йому нагороду у святковий день під час урочистих подій на Майдані в Києві. Високе звання вчителю фізики було присвоєно за видатні особисті заслуги перед державою в розвитку національної освіти, впровадження інноваційних методів навчання, багаторічну плідну педагогічну діяльність.

  • Богдан ЧЕРНЯВСЬКИЙ: «Іноземці їхали на Сорочинський ярмарок, наче на Венеційський фестиваль»

    Кажуть, що Микола Гоголь — фігура містична. Нещодавно мені й самому довелося у цьому переконатися. У складі колективу Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя готувався вирушити на відкриття Сорочинського ярмарку. Доки працівники театру заносили в автобус реквізит, сидів і подумки готувався до майбутнього фоторепортажу, уявляв головних персонажів дійства. Щойно уявив Миколу Гоголя в чорному костюмі з пером у руці, біля мене хтось зупинився: «Тут можна сісти?» Я повернувся на голос і здригнувся: переді мною стояв той, про кого я думав, тільки одягнений у білу вишиванку й без перуки. Це був актор, який багато років поспіль виступав на ярмарку в образі письменника, заслужений артист України Богдан Чернявський.

  • Петро ВОЛОВНИК: «Феномен Харкова — в його людях»

    Цей вислів професора Харківської національної академії міського господарства Петра Воловника став не лише втіленням наймасштабнішого проєкту його життя, а й повно характеризує автора — унікальну особистість, людину з багатющим життєвим досвідом, глибокими знаннями, вагомими досягненнями і духовним світом. На рахунку Петра Воловника десятки реалізованих ідей колись всесоюзного, а потім всеукраїнського рівня, що досі служать людям та надихають молоде покоління на розбудову вільної європейської України.

  • Доктор історичних наук Костянтин РАХНО: «Українці — дуже старовинний народ, і гончарство доводить нашу неповторність»

    У журналістській роботі часто доводиться користуватися запозиченими з усної народної творчості крилатими словами і влучними висловлюваннями. З певними сподіваннями ніс додому й ошатно видану монографію полтавця Костянтина Рахна «Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців», яку мені дали почитати на кілька днів.

  • Ростислав ВАЛІХНОВСЬКИЙ: «Реконструктивна хірургія покликана рятувати життя, а не перекроювати тіло за примхами моди

    За роки своєї медичної кар’єри відомий український пластичний і реконструктивний хірург Ростислав ВАЛІХНОВСЬКИЙ зробив майже 15 тисяч операцій, що докорінно змінили не лише зовнішність, а й життя людей. Він — засновник та керівник Інституту хірургії Valikhnovski Surgery Institute в Києві з 1998 року. За результатами роботи та відгуками пацієнтів його визнали одним із кращих хірургів Східної Європи. Майже рік пан Ростислав не лише лікар, а й священник.

  • Микола БУЛДА: «Відновлюючи історію, треба дбати про розвиток туризму, показувати людям, ким і чим ми багаті»

    Давно підмічено: юні прагнуть якнайшвидше вилетіти з батьківського гнізда в далекі краї. Більшість із них у зрілому віці мріє повернутися на батьківщину. Мовляв, стали мудрішими. Якщо так, то Микола Іванович Булда був мудрим із малих літ, бо з прабатьківським краєм не пориває від народження і весь час захоплюється ним, відкриваючи його неповторність іншим. Як говориться, де народився, там і згодився.

  • Наталія-Марія ФАРИНА: «Пісня — мій життєвий мотиватор, моя молитва, мій смуток і моя радість»

    Народну артистку України співачку Наталію-Марію Фарину, яка багато років живе й працює в Рівному, знаю давно. А вона не змінюється: так само щиро усміхається під час зустрічі й неодмінно запрошує на концерт. Цього разу наша зустріч була особливою: незабаром 35 років, як вона дарує свій солов’їний спів людям. Її творчий вечір, до якого активно готується, так і називатиметься: «Два імені — одна любов».

  • Георгій СЕРБІН: «Творчість продовжує життя»

    Така творча удача, та ще й напередодні професійного свята, випадає нечасто. Цього року мені поталанило на приємну зустріч із патріархом рівненської та української журналістики довічним творчим стипендіатом Президента заслуженим журналістом України Георгієм Сербіним, якому незабаром виповниться 90. А він у чудовій творчій формі.

  • Галина САДОВСЬКА

    Роман БРОВКО: «Без патріотичного кіно нація не ствердиться»

    Коли фільм «Заборонений» про життя, боротьбу з тоталітарним режимом і любов поета-шістдесятника Василя Стуса вийшов на телеекрани, залюбки подивилася його ще раз. І хоч демонстрували його пізньої пори, подумалося: тепер його побачили мільйони українців і зрозуміли, ким був насправді Василь Стус та якою жертовною була його любов до України. Мала змогу зустрітися з режисером фільму Романом БРОВКОМ і взяти в нього інтерв’ю. Була здивована його молодістю, ерудованістю, серйозністю, з якою підійшов він до зйомок свого першого художнього фільму.

  • Богдан МЕЛЬНИЧУК: «Руки німіють, але не зважаю, працюю, інакше не може бути»

    Тернопільщина стала для Богдана Мельничука і колискою, і місцем проживання, і наснагою його творчості. Його, як сказав один із рецензентів, вежами життя є журналістика, письменництво, краєзнавство. Вражає палка любов Богдана Івановича до українського слова та велика працездатність. Він написав, видав понад сто художніх творів — поетичних, прозових, драматичних. Є автором текстів майже 120 пісень. Чимало зусиль доклав до втілення свого задуму — випуску в чотирьох томах «Тернопільського Енциклопедичного Словника», а також реалізації проєкту «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (три томи).