Ще перед початком нового навчального року Харківський міський голова Ігор Терехов анонсував проєкт з облаштування в Харківському метрополітені навчальних кабінетів, у яких зможуть навчатися учні молодших класів. Тоді багато хто не вірив, що цей задум вдасться реалізувати, адже раніше нічого подібного не було в містах світу, де функціонує метрополітен. Але війна та періодичні обстріли Харкова ракетами С-300 змусили владу кардинально переглянути призначення цього об’єкта і частково пристосувати його під освітянські потреби. ДСНС забракувала ті укриття, які перед початком навчального року міська влада готувала у вцілілих школах міста. Їх визнали такими, що не відповідають будівельним нормам і вимогами безпеки.

Рятівне і затребуване

Із початком повномасштабної війни комунальне підприємство «Харківський метрополітен» стало одним із затребуваних об’єктів. Певний час воно перестало перевозити пасажирів і кілька місяців працювало як укриття. У певні дні на станціях підземки знаходили безпечний прихисток майже 25 тисяч жителів міста, які втратили житло або ховалися від ворожих обстрілів і авіанальотів. У ті дні метрополітен став для них другою домівкою.

Торік у листопаді Харківський метрополітен повністю відновив перевезення пасажирів на всіх трьох гілках, але одночасно виконував функцію укриття та безпечного громадського простору. Звичними стали художні виставки й інші заходи, які проходили на станціях метрополітену, а на одній з них за підтримки ЮНІСЕФ та фонду «Професійний розвиток Харкова» було відкрито дитячий простір «Спільно». Тут з дітьми почали працювати професійні педагоги, аніматори та психологи, які проводили майстер-класи, ігрові й розвивальні заходи тощо. У такий спосіб ЮНІСЕФ забезпечив дітям доступ до освітніх заходів та корисного дозвілля під час війни. Напевне, цей приклад і надихнув очільників Харкова на те, щоб відкрити в харківській підземці метрошколу, в якій тепер навчається понад тисяча дітей.

Усе найкраще — дітям

1 вересня харківську метрошколу презентували для журналістів та батьків, які вимагали від влади поновити навчання офлайн, а 4 вересня в підземних класах уже офіційно розпочали навчальний процес. Нині він проходить у комбінованому, тобто змішаному форматі.

На п’яти станціях метрополітену облаштували 17 кабінетів кожен площею 40 квадратних метрів, забезпечили їх одинарними партами, інтерактивними дошками та іншим обладнанням. Класи розташовані між станціями метрополітену в підземних переходах, які частково перекрили для руху пасажирів. Найбільше їх на станціях «Університет» та «Перемога».

Кожен клас розрахований на 20 дітей, які навчаються у дві зміни: з 9:00 до 12:00 і з 13:00 до 16:00. Щоденно у маленьких школярів заплановано уроки: читання, математика, письмо та «Я досліджую світ».

У метро діти навчаються по два — три дні на тиждень, а інші дні — вдома онлайн. Для учнів 1 і 2 класів уроки тривають по 30 хвилин, для 3—4 — 40 і 45 хвилин починаючи із 5 класів. Також є учні 5—8 класів і навіть один клас випускників.

Частина батьків самостійно підвозить дітей до станцій метро, де їх зустрічають педагоги, а решту з різних районів міста доставляють шкільними автобусами, які курсують на 34 маршрутах. Для безпечного та комфортного навчання учнів у підземних класах обладнали системи рекуперації повітря, спеціальне освітлення та звукоізоляцію. Представники міської влади наголошують, що ДСНС надало всі дозволи на використання цих приміщень і вони повністю відповідають вимогам безпеки.

Щоправда, є ще санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який ніхто не скасував. Але, здається, всі розуміють, що в умовах підземки виконати його вимоги просто неможливо.

Однак більшість батьків, які погодилися навчати дітей у метрошколі, цілком задоволені умовами. Принаймні в харківських пабліках я не знайшов серйозних нарікань від них на умови навчання — лише подяки. За рахунок міського бюджету маленьких школяриків забезпечують харчуванням, з ними працюють психологи і медики, які готові оперативно надати дітям необхідну допомогу. А головне, що школярі можуть спілкуватися і між собою, і з педагогами та їхніми помічниками, яких називають тьюторами. Здається, тут дітей ні на хвилину не залишають без уваги: розважають на перервах, супроводжують за потребою у вбиральню, а по завершенні навчання виводять до автобусів, якими доправлять до опорних шкіл і передають батькам.

У Харкові будуть підземні класи

Ігор Терехов каже, що перший тиждень комбінованого навчання в метрополітені пройшов успішно, і кількість охочих займатися саме в такому форматі збільшується.

«Спочатку було 60 класів, тепер набрали вже 62. І така робота триває, бо ми маємо попит на комбіноване навчання. І надалі створюватимемо умови для безпечного навчання в метро», — зазначив міський голова.

Він повідомив, що найближчим часом в Індустріальному районі міста буде розпочато будівництво першого бомбосховища, обладнаного згідно з чинним законодавством для проведення занять. Фактично це буде повноцінна підземна школа, розрахована на перебування в ній до 450 учнів. За його словами, це буде перше укриття, яке відповідатиме оновленим державним будівельним нормам, і для його будівництва вже розробили проєктно-кошторисну документацію. За попередніми підрахунками, реалізація такого проєкту коштуватиме 56 мільйонів гривень.

«Це значні фінансові ресурси, але ми підемо на це, оскільки розуміємо, що дітям треба вчитися. Дуже хочу, щоб ми почали вже цього року, бо є запит на очне навчання. Наші будівельники запевняють, що зможуть це зробити за три місяці, але існують ще тендерні процедури», — сказав міський голова. Він зазначив, що згодом такі підземні школи з’являться в усіх районах Харкова.

Через війну знизилась якість навчання

Досвід Харківської міської ради з організації навчання в умовах воєнного стану, безперечно, заслуговує на увагу, хоч не розв’язує всіх проблем освітянської галузі. А вони стосуються не лише відбудови зруйнованих та пошкоджених закладів освіти чи будівництва надійних бомбосховищ, а й відновлення повноцінного навчального процесу. Тут усе набагато складніше.

 За інформацією директорки департаменту освіти Харківської міської ради Ольги Деменко, на серпень 2023 року до Харкова повернулося лише 40 відсотків учнів шкіл і 68 відсотків вчителів, які виїхали на початку війни. На жаль, більшість із них змушені навчати і навчатися в онлайн-режимі, який має багато недоліків. Але доки триває війна, із цим доводиться миритися. Директор департаменту повідомила, що навчальна мережа Харкова налічує 184 школи. Якщо до війни в них навчалося 125 тисяч дітей, то нині онлайн- та офлайн-освітою охоплено на 15 тисяч учнів менше.

Багато хто розуміє, що через онлайн-навчання істотно знизилась якість освіти. На цьому наголошують представники приміром ЮНІСЕФ. Регіональний директор цієї організації у країнах Європи та Центральної Азії Реджина де Домінічіс каже, що діти у всій Україні демонструють відставання в навчанні. Зокрема погіршились їхні результати з української мови, читання та математики. Такі наслідки спричинила війна і два роки пандемії COVID-19, через які вже четвертий рік поспіль учні миряться з перервами в освітньому процесі.

«В Україні тривають атаки на школи, внаслідок чого діти перебувають у глибокому стресі й не мають безпечного простору для навчання. Тому українські діти не лише не можуть досягти прогресу в навчанні — вони стикаються із труднощами у збереженні знань, які здобули тоді, коли їхні школи повноцінно функціонували», — сказала Реджина де Домінічіс.

ЮНІСЕФ тісно співпрацює з урядом та партнерами, щоб розширити доступ до високоякісної освіти. Нині йдеться про зарахування дітей до національних освітніх систем та надання різноманітних можливостей для навчання учнів, які не відвідують навчальних закладів. Заходи з реагування передбачають навчання вчителів і шкільного персоналу навичок, необхідних для інтеграції вразливих дітей у класах, організацію мовних курсів, надання психосоціальної підтримки тощо. ЮНІСЕФ співпрацює з урядом України, щоб пришвидшити відновлення навчання та узгодити його з регіональними стандартами, усунувши бар’єри на шляху до високоякісної освіти.