ПРИЧИНИ

Авіакомпанія подолала б кризу, якби всі акціонери дотримувалися  спільної позиції,
а не грали в свої «ігри»

Постійне зростання цін на пальне, оновлення парку літаків, обміління пасажиропотоків через зростання цін на авіаквитки довели останніми роками світову авіаційну індустрію до величезних втрат. Так, лише в Європі сукупні збитки авіакомпаній 2012 року становили понад 1 мільярд євро! Як наслідок, торік в ЄС оголосили про своє банкрутство й призупинили діяльність з десяток доволі потужних авіаперевізників: «Cirrus Airlines» (Німеччина), «Wind Jet» (Італія), «Spainair» (Іспанія), «Malev Hungarian Airlines» (Угорщина) й інші.

Тенденції —  світові, нюанси — українські

Збанкрутілих авіаперевізників у Європі могло би бути й більше, якби вони не запроваджували антикризових програм. Крім того, на Заході «хворим» авіакомпаніям влада знижувала податки, брала участь у страхуванні їх ризиків, надавала держгарантії тощо. Після цього їхні акції зростали. В Україні влада ніякої допомоги в подібній ситуації авіакомпаніям не надавала. Як наслідок, наприкінці 2012-го заявили про своє банкрутство компанії «АероСвіт» і «Донбасаеро». Хоча українські авіаперевізники неодноразово просили Державну авіаційну службу (ДАС) ініціювати законодавче зняття податкових і регуляторних обмежень, які ускладнюють оновлення парку літаків. Цього досі не зроблено, тому вітчизняним компаніям купити новий літак обходиться в 1,5 раза дорожче, ніж їх колегам у більшості країн Європи.   Погіршує фінансове становище вітчизняних авіакомпаній і ПДВ на завезення літаків та запчастин.

Крім того, в Україні й досі немає законів та регуляторних актів, які б забезпечили контроль безпеки польотів бодай у мінімальній відповідності до міжнародних стандартів. А тим часом, через пасивність Державіа?служби російські й європейські конкуренти наполегливо та успішно продовжували і продовжують захоплювати український ринок пасажирських авіаперевезень.

Свою негативну роль відіграє і монополізація внутрішнього ринку авіаційного та наземного обслуговування. Наслідком цього стала низька якість послуг аеропортів та високі ціни на них. Усе це в кінцевому результаті позначилось на ціні авіаквитків, які весь час дорожчали, але аж ніяк не з вини авіаперевізників.                   

Активні спроби запобігти банкрутству, навіть розвиватися (незважаючи на кризу), робив і «АероСвіт». У 2009—2011 роках компанія нарощувала мережу маршрутів, відкривала нові рейси, поповнювала парк літаків тощо. Так, пасажири отримали можливість літаками «АероСвіту» діставатися до Дюссельдорфа, Копенгагена, Стокгольма, Бухареста, Астани, Стамбула (з Києва, Дніпропетровська, Одеси й Сімферополя), Каїра, Хошиміна, Коломбо. Стали частішими рейси до Афін, Софії, Санкт-Петербурга, Тбілісі, Баку, Єревана, Ростова-на Дону, Єкатеринбурга, Калінінграда, Сочі. Відновилися польоти до Салонік, Штутгарта, Новосибірська, Нижнєвартовська й Краснодара. А зростання витрат на пальне частково компенсувалося появою у середньомагістральному флоті «АероСвіту» двох нових, більш економічних літаків «Boeing Next-Generation-737-800».

Можливо, в наших аеропортах знову побільшає літаків з емблемою «АероСвіту». Фото з сайту forum.awd.ru

Приватні  інтереси  зашкодили загальним

Але головною причиною банкрутства «АероСвіту», безумовно, є корпоративний конфлікт, що виник внаслідок деструктивної позиції двох найбільших акціонерів компанії — відомого в Україні бізнесмена, який через ТОВ «Генавіаінвест» і компанію «Hurst Overseas limited» володіє 27,4% акцій, та Фонду держмайна (22,39%).

— Їхні представники не з’явилися на жодні збори, яких скликали десятки, —каже голова наглядової ради компанії «АероСвіт» Григорій Гуртовий.

Загалом з листопада 2009 року по 2012-й через брак кворуму не відбулося в 55 випадках із 56  призначених загальних зборів акціонерів.

З цієї причини «АероСвіт» кілька років не міг призначити генерального директора, затвердити нову редакцію статуту підприємства, змінити модель роботи, провести реструктуризацію, прийняти рішення про покриття раніше отриманих збитків тощо. Через це банки-кредитори й лізингодавці згортали співробітництво з компанією. А внаслідок того, що на зірваних зборах не затвердили програму скорочення витрат, утворилося їх трикратне перевищення над прибутками (за станом на 31 грудня 2012 року).

Інші акціонери «АероСвіту» припускають, що бізнесмена з Дніпропетровська, який став одним з найбагатших в країні  завдяки родинним зв’язкам з одним із колишніх глав держави, цікавило не саме авіапідприємство, а земельна ділянка в Криму. На їх думку,  схема її захоплення була такою: влітку 2008 року «АероСвіт» мав узяти в банку, який підконтрольний бізнесмену, кредит в 10 мільйонів доларів під заставу тієї ділянки. Потім підпорядкований (на той час) йому менеджмент «АероСвіту» кредит не повернув би, і земля ставала власністю банку, тобто бізнесмена. Договір же був складений так, що інші акціонери компанії  могли  й не знати, що втратили частку своєї власності — 36,8 гектара землі у селищі Форос, яка за ринковою ціною коштувала на той час не менше ніж 82 мільйони доларів. На щастя,  завдяки пильності інших акціонерів  афера провалилася.

Пригадують в «АероСвіті» й іншу неприємну історію — як майже 10,5 тисячі простих іменних акцій іншого акціонера авіакомпанії (ТОВ «Бюро») раптом опинилися на балансі компанії, підконтрольної вже згадуваному бізнесмену. А в 2009-му Фонд держмайна раптом оголосив про продаж держпакета акцій «АероСвіту» (22,394%) за сміхотворною ціною — 17 мільйонів гривень. Керівництво авіакомпанії планувало продати ці акції згаданому бізнесмену.

На думку Григорія Гуртового, кризу вдасться подолати тоді, коли всі акціонери дотримуватимуться спільної позиції, а не тягнутимуть «ковдру» лише на себе, внаслідок чого у програші опиняться всі, й передусім авіакомпанія.