На запитання «УК», чи виграє агросектор України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, більшість експертів відповіли ствердно, зауваживши, що «більше виграє, ніж програє». Адже з її підписанням для більшого асортименту та обсягу вітчизняної сільгосппродукції будуть відкритті кордони на євроринок, а це 500–600 мільйонів платоспроможних споживачів. При цьому перший рік ми експортуватимемо більшість своєї продукції без мит, або за зниженими митами 0,5%. Наразі ще тривають переговори за деякими позиціями. Щоправда, доступ на цей ринок матимуть лише якісні та безпечні продукти, які відповідатимуть євростандартам.
Зерновики мають потенціал
«Початковий ефект від скасування мит з боку Євросоюзу, за оцінками експертів, забезпечить додаткові надходження від експорту сільгосппродукції розміром понад чотири мільярди гривень. Зокрема від торгівлі зерном Україна зможе додатково отримати понад два мільярди гривень», — зазначив під час нещодавнього зернового конгресу міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, додавши, що за січень—липень цього року ми експортували в ЄС продукції на 2,6 мільярда доларів (при зовнішньоторговельному обігу між Україною і країнами ЄС 4,6 мільярда доларів), або на 16,3% більше, порівняно з відповідним періодом торік. При цьому найбільшою популярністю у європейців користувалися наші олія, зернові та олійні культури.
Те, що хороші перспективи на ринку ЄС мають наші зерновики, підтвердив і начальник відділу АПК ДП «Укрзовнішінформ» Олександр Одосій. «За якістю зерна можемо конкурувати не лише з європейцями, а й з американцями та бразильцями. При високих стандартах якості зерна в Європі Україна готова експортувати туди і пшеницю, і кукурудзу. Наприклад, якісна українська кукурудза найдешевша у світі, тому експорт її лише зростатиме», — зауважив він, додавши, що експортні перспективи матиме не лише зернова галузь, а й переробка збіжжя (це і корми для тварин, і борошно), де маємо хорошу квоту.
Як відомо, останнім часом зернова галузь демонструє швидке зростання, та її потенціал виробництва та експорту значно вищий і його можна істотно збільшити, переконані експерти. За словами директора департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Мінагропроду Вадима Трюхана, угода якраз сприятиме цьому, адже з її підписанням Україна може розраховувати на прихід ще більших інвестицій у галузь, розвиток сучасних агротехнологій, розбудову інфраструктури, логістики, розширення ринків збуту, а отже, й на збільшення виробництва.
Птахівники перші і поза конкуренцією
Найбільш підготовленими до експорту в Європу своєї продукції виявилися птахівники. Так, за словами директора консалтингової компанії «ПроАгро» Миколи Верницького, на цьому ринку працює два потужні і сучасні гравці з модернізованим виробництвом, яким буде легко підлаштуватися під євронорми. До того ж у нас перевиробництво курятини, і потужності птахофабрик дають змогу експортувати її на євроринок.
Про готовність почати постачання курятини у країни ЄС уже в листопаді заявив голова ради директорів «Союзу птахівників України» Олександр Бакуменко. Здійснюватимуть їх три підприємства агрохолдингу «МХП», які у липні отримали дозвіл на це: Миронівська птахофабрика (охолоджена і заморожена курятина), Снятинська птахофабрика (гусяче м’ясо, фуа-гра) і Миронівський м’ясопереробний завод «Легко» (готові м’ясні продукти). Очікується, що у перспективі холдинг щорічно експортуватиме на євроринок 30–50 тисяч тонн курятини.
Цікаво, що вже зараз польські ЗМІ, зокрема польська газета «Puls Biznesu» написала з посиланням на експертну думку, що навряд чи польська курятина витримає конкуренцію українській (після відкриття зони вільної торгівлі ЄС з Україною) та американській (після створення трансатлантичної зони вільної торгівлі між США і ЄС до кінця 2014 року). «У ціновій конкуренції у нас практично немає шансів через дешеві корми в Україні», — роблять висновки польські експерти.
«Молочка» з хорошими шансами
Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк зауважив, що нині нам треба грати на випередження і налагодити увесь ланцюжок: від виробництва до постачання у торгівельні мережі за стандартами якості, прийнятими у Європі. Тоді у нас буде шанс. Бо якщо прийдуть європейські ветеринари та контрольні органи, щоб дізнатись, як у нас побудований процес, чи готова наша продукція виходити на ринки ЄС, можуть виникати проблеми. Адже в Україні лише 20% молока виробляють підприємства, інші 80% — у приватному секторі. Аби лишатись на ринку молока та м’яса, селянам треба об’єднуватися у кооперативи. Іншого шляху просто немає, але поки що цей процес досить млявий.
А за прогнозами гендиректора Центру підвищення ефективності в тваринництві Миколи Бабенка, якщо в Україні не змінюватимуть агротехнології у тваринництві на сучасні та ефективні, то в зоні вільної торгівлі з Європою у 2/3 наших тваринників перспектив немає. Адже ціни на українську свинину та молочну продукцію вже зараз у півтора–два рази вищі, ніж у ЄС.
Ще один плюс в євроінтеграції для «молочки» знайшов перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Іван Бісюк. «При відкритті ринку ЄС важливі не стільки обсяги постачання української продукції, скільки можливість українських компаній диверсифікувати їх за рахунок країн-членів ЄС», — сказав він, м’яко натякнувши, що 80% нашої «молочки» йде на російський ринок, де останнім часом не завжди нам раді.
Харчі стануть дешевшими, а гривня стабільнішою
Після підписання угоди ціни на продукти харчування в Україні не зростуть, а навпаки знизяться, впевнений директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. Адже на український ринок зайде багато якісної і дешевшої європейської продукції і нашим виробникам нічого не залишиться, як підвищувати свою конкурентоспроможність, модернізуючи виробництва, та знижуючи ціни виробництва й продукції, або йти з ринку. Тож від цього однозначно виграють звичайні українці-споживачі харчів. Щоправда, деякі експерти зауважують, що це станеться не миттєво, а протягом 5–6 років.
Посол США в Україні Джеффрі Пайєт теж переконаний, що з підписанням Угоди українським виробникам українська продукція подешевшає щонайменше на 15%. Через те, що українським виробникам не доведеться більше проходити окрему сертифікацію в країнах Європи. Це позитивно позначиться на популярності українських товарів у Європі та збільшенні обсягів їх експорту.
«Ще більше ми виграємо від зниження митних зборів на українську продукцію, а також від збільшення квот на поставки до Європи. За більшістю напрямів митні збори знизять до нуля. Це також позитивно відіб’ється на ціні. А також позитивно позначиться на українській економіці. З одного боку, збільшиться виробництво всередині країни. З іншого — зросте приплив іноземної валюти, що дасть змогу зробити гривню ще стабільнішою», — переконаний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
ТОЧКА ЗОРУ
У зоні ризику — винороби
Володимир ЛАПА,
гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу:
— Переговорний процес показав, що не лише Україна боїться конкуренції з боку певних видів європродукції, зокрема молока та м’яса. ЄС теж чітко розуміє: Україна може бути серйозним конкурентом, зокрема, що стосується курятини, зернових та олії. Компроміс було знайдено і підготовлено доволі збалансовану угоду. З одного боку, ринки відкриваються, з іншого, не повністю, аби за деякими критичними позиціями забезпечити захист внутрішнього ринку. Передбачено надання тарифних квот, коли за нульовими або зниженими ставками можна ввозити лише обмежений обсяг продукції. В ЄС нині більше обмежень, аніж в України. Передбачено також перехідний період для кожного виду продукції. Тому формат зони вільної торгівлі з натяжкою можна назвати вільною, але вона достатньо збалансована і може посилити сильні сторони ЄС та України й мінімізувати слабкі.
Якщо говорити про зону ризику, то в ній опиняться винороби та молочники з окремими видами продукції. Йдеться про неможливість використання географічних найменувань, які зареєстровано в Євросоюзі. Зокрема такі: коньяк, шампанське, портвейн, мадера, сир фетта, пармезан, камамбер тощо. Після перехідного періоду ми не зможемо їх виробляти. Це була принципова позиція ЄС, не погодившись з якою, угода не відбулася б. Інші види сирів ми зможемо експортувати в ЄС без мит, у необмеженій кількості і навіть без перехідного періоду, якщо отримаємо дозвіл від Єврокомісії з охорони здоров’я і захисту прав споживачів ЄС (SANCO).
Щодо інших видів продукції, то основний ризик Україна взяла на себе, ще коли вступала у СОТ. Тоді щодо більшості агропродукції ставки ввізного мита були знижені до 5–10%. Тому якщо зараз вони знизяться з п’яти до нуля, це не буде критичним.
Є можливості для росту
Андрій ДИКУН,
президент Асоціації виробників молока:
— Однією з ключових переваг України на ринку ЄС є те, що ми маємо можливості для росту. У Європі такого потенціалу немає. По-перше, через брак землі. За їхніми законами на утримання однієї корови треба мати один гектар землі, й тому навіть якщо вони захочуть тримати більше худоби, то не зможуть. У середньому європейські фермери можуть собі дозволити утримувати до 35 корів, тоді як в Україні в цьому плані значно більші можливості. По-друге, молочну галузь ЄС добре дотують і підтримують фінансово з бюджету, на відміну від того, що є в Україні. Але до 2015 року таку підтримку мають звести до нуля, і без підтримки ззовні європейські молочники навряд чи будуть такими ефективними. По-третє, нам є куди рости в плані ефективнішого використання тварин, бо є ферми, де отримують від корови 10 тонн на рік, а є — де 4 тонни. Звісно, оптимальним було б, якби держава знайшла можливості підтримати молочну галузь, як свого часу зробила з птахівництвом.
Експорт олії може зрости на 40%
Ігор ОСТАПЧУК,
експерт аграрних ринків УКАБ:
— Після підписання угоди завдяки скасуванню митних зборів Україна зможе збільшити поставки соняшникової олії на європейський ринок до 832 400 000 тонн, що на 40% більше, ніж країна поставила торік, а також стати п’ятою за обсягами поставок олії в ЄС. Крім того, скасування Україною мита на ввезення устаткування і техніки дасть змогу здешевити модернізацію та технічне переоснащення галузі.
МОВОЮ ЦИФР
За попередніми домовленостями з ЄС Україна зможе постачати в Європу до мільйона тонн пшениці з нульовою митною ставкою, 40 тисяч тонн свинини, 12 тисяч тонн телятини, 36–40 тисяч тонн м’яса птиці.
Ми в Google+