Сільський фельдшер
Андрій ПАВЛЮК

Не секрет, що в село випускники прибувають не за власним бажанням, а за направленням. І для того, щоб через три роки, які вони відпрацьовують державі за бюджетне навчання, молодь залишалася тут, Бахчисарайська центральна районна лікарня  спільно з сільськими радами докладає максимум зусиль. Як працюється молодому фахівцю в сучасних умовах — наша розмова з сільським фельдшером Андрієм Павлюком.

— Андрію, скажіть, чи мали ви можливість вибирати місце роботи після закінчення навчання в медичному коледжі?

— У нас багато хто на курсі вчився за державний кошт, і нам всім дали можливість обирати майбутнє місце роботи. На жаль, великого вибору не було, тому краще скористатися направленням. Зазвичай без направлення важко влаштуватися. Особливо в містах, бо кому потрібен фахівець без досвіду роботи, його ще доведеться вчити. Ті однокурсники, хто прагнув залишитися в місті, не витримали. Адже реалії такі, що всі кошти йдуть на оплату орендованого житла. Лікарня дає тобі місце роботи, забезпечує медикаментами, але не розв’язує житлові проблеми.

— Як саме ви потрапили на роботу в сільський ФАП?

— Ми з дружиною (вона теж закінчила медичний коледж) потрапили сюди ніби й за направленням, але вибирали місце роботи самі. Працювати фельдшером у селі — це дуже непросто. Адже ти залишаєшся один на один з хворим, і відповідальність за своє рішення  не можна перекласти на когось. Потрібно бути універсалом, бо лікувати доводиться всіх: і малих, і старих. Робочий день у нас ненормований, бо люди по допомогу приходять додому і вночі.  Проте я  нічого не втратив, приїхавши працювати сюди. Навіть попри те, що мені в холоди щодня доводиться рубати дрова, бо на ФАПі пічне опалення.

— Чи були у вашій невеликій практиці неординарні ситуації? Не розгубилися?

— Було кілька невідкладних випадків, але жодного разу не розгубився. Якщо є знання, то на практиці все зробити правильно не викликає сумнівів. До того ж, у  сусідньому селі є лікар-терапевт, є мобільні телефони, можна завжди отримати консультацію. Якщо вже самотужки не справляюсь, то викликаю «швидку». Влітку машина доїжджає хвилин за п’ятнадцять, а от взимку по засніженій гірській дорозі — і за всі 30.

— Скільки років ви вже відпрацювали за бюджетне навчання? Чи маєте бажання змінити місце роботи?

— Державі я вже все відпрацював, бо зараз іде четвертий рік мого перебування на посаді фельдшера. Їхати звідси  не хочу. Село — це добре місце для молодого фахівця набути  практику. Мені дуже подобається тут.  Робота в селі не заважає вчитися далі, вдосконалюватися. Найголовніше — треба знати, чого хочеш. Навіщо їхати туди, де без тебе вже давно все придумано і налагоджено? А в селі є можливість для творчості.

— У вас все добре склалося. Але ж село все ще залишається незатребуваним у молоді. В чому проблема?

— Основна проблема — це відсутність житла і маленька зарплата. Я не можу використати відпустку за призначенням — влаштовуюся працювати в дитячий табір. Там більший заробіток.

Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій ПАВЛЮК. Приїхав з Миколаївської області до Криму в 2004 році. Закінчив Кримський медичний коледж. Отримав направлення до с. Соколине Бахчисарайського району. Минулого року односельці обрали його депутатом сільської ради.