Генеральний директор 
ДП МА «Бориспіль» 
Антон ВОЛОВ

Якщо театр починається з вішалки, то подорож — із вокзалу. І немає значення, буде це авто- чи аеровокзал. Головне, щоб обслужили по-людськи: не створили зайвих проблем, не змусили витрачати час і нерви. Про те, наскільки комфортно почуваються авіапасажири в головній повітряній гавані України і який їм пропонують там сервіс, наш кореспондент розпитала у генерального директора ДП МА «Бориспіль» Антона ВОЛОВА. 

—  Аеропорт «Бориспіль» у всіх на слуху, але далеко не кожен знає, що нині собою являє міжнародний аеропорт.

— Це головні повітряні ворота країни, які  утримують лідерські позиції на вітчизняному ринку, забезпечуючи 65% пасажирських авіаперевезень України. Протягом минулого року вперше за всю історію існування  аеропорту ми обслужили 8,5 мільйона пасажирів. І свої позиції не збираємося здавати. Стратегія розвитку передбачає хабову модель діяльності (великий вузловий аеропорт. — Авт), для втілення якої працюємо над розбудовою  інфраструктури, спроможної обслуговувати трансферні пасажиропотоки.

—  Зі скількома країнами маєте авіасполучення і чи розшириться воно найближчим часом?

— З аеропорту «Бориспіль» більш як 50 національних та зарубіжних авіакомпаній здійснюють перевезення пасажирів та вантажів за  понад 100 регулярними маршрутами. А ми не лише створюємо для них всі необхідні умови для перевезення пасажирів у будь-яку точку світу комфортно, швидко і безпечно, а й постійно відкриваємо нові регулярні рейси. Приміром, уже в цю  літню навігацію  розширимо авіасполучення і з країнами СНД, і з Європою, Азією,  Південною Африкою. З «Борисполя» можна буде дістатися прямими регулярними рейсами до Сочі, Тюмені, Неаполя, Ніцци, Триполі,  Тегерана,  Дамаска та інших міст. 

—  Мабуть, залучатимете нових авіаперевізників?

— Це не простий процес. Адже авіакомпанія оцінює насамперед комерційну привабливість майбутнього рейсу, наявність якого залежить від затребуваності пасажирів. Однак попри всі складнощі, вже на літню навігацію  плануємо залучити нові авіакомпанії, серед яких Fly Georgia, Meridiana SpA, Air Astana, Air Malta, Jamahiriya Libyan Arab Airlines.

—  Поділіться секретом: маєте якісь механізми впливу на майбутніх партнерів? 

— Справді, нещодавно розробили унікальну для України систему мотивації для авіаперевізників. Ця система дасть змогу на недискримінаційній основі активно залучати нових авіаперевізників (у тому числі лоукост-компанії), розширити мережу авіаційних маршрутів до аеропорту, а також сприятиме збільшенню пасажиропотоку. 

—  Завдяки чому це станеться?

— Не вдаючись у подробиці, назву основні складові системи мотивації авіаперевізників. Передусім це те, що авіакомпанії, які відкриватимуть нові регулярні міжнародні маршрути, зможуть отримати знижку на тариф за зліт/посадку повітряного судна. Матимуть знижку й  щодо збору за зліт/посадку для широкофюзеляжних літаків, які виконують далекомагістральні рейси. Ця знижка діятиме на постійній основі (за максимальну злітну масу, що перевищує 100 тонн). Не менш важливим для залучення нових авіаперевізників та підвищення частоти рейсів на міжнародних повітряних лініях стане застосування знижувального коефіцієнта до збору за зліт/посадку повітряного судна при збільшенні авіакомпанією кількості авіаперевезень у розрахунку максимальної злітної маси (МЗМ) відповідно до аналогічного періоду. 

—  Які напрямки авіасполучення найзатребуваніші?

— Найбільший пасажиропотік — до Москви, Тель-Авіва, Лондона, Амстердама та ще деяких європейських столиць. У літньому розкладі вже запланували збільшити кількість рейсів на цих напрямках: до Москви — із 77 до 96, до Санкт-Петербурга  з 23 до 28. З початку квітня легше стало дістатися до Тель-Авіва: кількість рейсів на тиждень тут зросла з 28 до 49.  Доступнішим буде Лондон — 41 рейс на тиждень, а також  Амстердам, Париж, Прага, Варшава. 

—  Як вплинуло на роботу найбільшого вітчизняного летовища банкрутство компанії «АероCвіт»? 

— У складному і неприємному становищі опинилися й аеропорт, і пасажири. Звісно, ми шкодуємо, що втратили свого найбільшого авіаперевізника, який сприяв розвиткові «Борисполя» як хабового аеропорту. Однак для нас це досвід роботи в кризовій ситуації і наука на майбутнє, аби не допустити того, щоб перевізник диктував умови, порушував угоди і ставив під загрозу діяльність порту.

 

—  Через банкрутство базових перевізників пройшло багато аеропортів Європи, і кожен шукав свій вихід із ситуації. Який зі шляхів обрали ви? 

— Ситуація з банкрутствами великих авіакомпаній для світової авіації не нова. Взяти хоча б банкрутство MALEV у 2012 році. Аеропорт Будапешта втратив 36% пасажиропотоку тільки в перший місяць.

  На  відміну від Будапешта, в нас залишилася базова національна авіакомпанія — «МАУ», яка може підхопити втрачений пасажиропотік. Саме від обраної «МАУ» стратегії залежить можливість розвитку «Борисполя» як хаба. Якщо вона почне привозити сюди трансферних пасажирів, якщо розвиватиме далекомагістральні рейси, це буде вигідно як для неї, так і для пасажирів та аеропорту.

—  Наскільки зменшився пасажиропотік в аеропорту і які прогнози щодо його відновлення? 

— Звісно, криза авіакомпанії «АероСвіт» призвела до істотного падіння пасажиропотоку. Однак ми розраховуємо, що інші авіаперевізники підхоплять ці напрямки. Прогнозуємо стабілізацію пасажиропотоку вже цього року завдяки підвищенню ефективності нашої роботи, спрямованої на поліпшення обслуговування клієнтів. 

—  Яка нині завантаженість портових об’єктів? Приміром, термінала «D». 

— Від початку літньої навігації, а вона починається із сезонного переведення годинника, у терміналі «D» обслуговуються усі міжнародні авіакомпанії, серед яких Lufthansa, Austrian Airlines, British Airways, KLM, Air France, Turkish Airlines, S7 Airlines. Деякі з них почали там обслуговуватися ще з серпня минулого року. З весни 2013-го до них приєдналися російський «Аерофлот», ізраїльська авіакомпанія EL AL, національний перевізник  Windrose. До кінця травня переведемо сюди рейси «МАУ», Ukraine Mediterrian Airlines. Плануємо, що до 2016 року термінал «D» буде завантажений на 100%. 

—  Далеко не всі наші читачі мають уявлення про цей термінал. Опишіть його для ваших потенційних пасажирів.

— Це найбільший і найпотужніший термінал в Україні. Його площа становить 107 000 квадратних метрів, пропускна спроможність — 10 мільйонів пасажирів на рік.  Він оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування, які дають змогу приймати 6 великих (класу «Боїнг 747») і 5 невеликих (класу «Боїнг 737») літаків. Обслуговування і паркування повітряних суден здійснюється на новому пероні, який може приймати до 25 повітряних суден. Перон оснащений системою централізованої заправки літаків прямо на стоянці.

—  Тут створені всі умови для обслуговування людей з обмеженими фізичними можливостями. Однак пересічні пасажири скаржаться на брак магазинів і пунктів харчування. 

— Про брак магазинів, аптек, барів, кафе нам відомо. Однак згідно з чинним законодавством договори оренди на комерційні площі аеропорту укладає Фонд держмайна через проведення відкри?того конкурсу. Уважно вивчивши кращий досвід аеропортів Західної Європи, ми підготували детальні побажання до кваліфікаційних умов щодо кожного виду діяльності. Йдеться про магазини безмитної торгівлі, аптечні кіоски, ресторани, автомати з фреш-соками та продовольчими товарами, кафе-бари, магазини елітної гастрономії, модного одягу, галантереї… Передбачаємо розміщення пунктів прокату авто та офісів туристичних агенцій.

—  Скільки терміналів працює в аеропорту «Бориспіль» і яке їхнє призначення?

 — Загалом їх п’ять, але для обслуговування пасажирів нині відкрито три.  Про найбільший і найсучасніший ми вже говорили. Щодо інших, то, приміром, термінал «F» спочатку був запланований для обслуговування лоукост-компаній, де для пасажирів не потрібні додаткові сервіси (бізнес-зали, телетрапи до борту тощо), і  для чартерних рейсів. Збираємося запропонувати програму для бюджетних авіакомпаній, вже прийняли рішення про підготовку термінала до роботи з лоукост-компаніями та ведемо з ними переговори про співпрацю. Стосовно термінала «В», то з 1 квітня він орієнтований на обслуговування лише внутрішніх рейсів.

—  Пасажири очікують на здешевлення квитків і ширшу доступність до авіаподорожей. Маєте якісь плани щодо можливого перегляду тарифів?

— Ми як аеропорт зацікавлені в цьому. Адже що дешевшими будуть квитки, то більше пасажирів зможуть скористатися нашими послугами. Проте ціну на квиток формує авіакомпанія. Що стосується нас, то аеропортові збори ми не змінювали вже понад 10 років. У 2008 році збільшили на 4 долари пасажирський збір, проте ця складова в загальній вартості квитка залишається дуже незначною.

—  Ви самі користуєтеся послугами аеропорту «Бориспіль»?

— Звісно, мені доводиться досить часто літати і по Україні, і за кордон. Щоб оцінити якість послуг, літаю  як звичайний пасажир, проходжу через всі процедури. Скажу відверто: нам є ще над чим працювати. Але з початком роботи термінала «D» вже зроблено великий крок до комфорту та зручності пасажирів. У подальшому хотілося б, щоб у нас були всі ті сервіси, які доступні в європейських аеропортах.

—  Який аеропорт вважаєте зразковим? 

— Мені подобаються однооб’ємні термінали з дуже простою логістикою, де пасажир йде завжди в одному напрямку і не змінює рівня. Таким є термінал 5 аеропорту «Хітроу», де зручно і пасажирам, і персоналу. До того ж за такої системи значно більше  можливостей для розвитку торгівлі — неавіаційного прибутку, за яким майбутнє аеропортів. Я переконаний, що настане час, коли саме порти платитимуть авіакомпаніям, а не навпаки. Щоправда, для цього вони мають стати великими, ефективними і цікавими шопінг-молами. 

—  Майбутнє «Борисполя» на цьому шляху? 

— Коли йдеться про перспективу, слід говорити про 15—20 років, адже саме так планується розвиток аеропортів. Як головні повітряні ворота України ми бачимо «Бориспіль» сильним хабом, аеропортом, який обслуговуватиме відомі авіакомпанії і надаватиме європейський рівень комфорту як для пасажирів, так і для авіакомпаній. Хочемо посісти гідне місце серед потужних аеропортів Східної Європи. Для цього маємо необхідний потенціал, який прагнемо використати сповна.     

Тетяна КИРИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Антон ВОЛОВ. Народився 1979 року. Має вищу економічну освіту, закінчив із відзнакою Донецький державний університет економіки і торгівлі. В авіацію прийшов у 2004 році фінансовим директором комунального підприємства «Авіакомпанія «Донбасаеро». Брав безпосередню участь у залученні перших літаків Airbus на ринок України, керував проектами бізнес-авіації, працював заступником голови Нацагентства з питань підготовки і проведення ЄВРО-2012. З 12 квітня 2011 року — генеральний директор ДП МА «Бориспіль».