Вітчизняний ринок авіаперевезень «штормить». Його обсяги впали на майже 40%. Крім того, про  закриття діяльності в Україні заявив на минулому тижні лоу-костер «Віззейр». Перевізник заявив, що з 20 квітня виконуватиме лише вісім рейсів з (та в) України через угорську Wizz Air Hungary, а саме: у Будапешт, Лондон, Кельн, Дортмунд, Гамбург, Катовіце, Ларнаку і Мюнхен. Пасажири мають перебронювати через материнську компанію придбані у «дочки» квитки на рейси у цих напрямках з вищезазначеної дати. Крім того,  закриваються маршрути «Віззейра» у Барселону, Валенсію, Кутаїсі, Москву, Мілан, Неаполь, Венецію. Пасажирам повернуть повну вартість квитків, куплених на ці рейси.

 Чому іноземні лоу-кости йдуть з українського ринку та коли авіаперевезення стануть доступними для українців за ціною, з’ясовували на засіданні парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції учасники ринку разом із депутатами, представниками Мінінфраструктури та Державіаслужби (ДАС).

Конфліктні правила

Асоціація авіаперевізників звинуватила у всіх гріхах Державіаслужбу, яка мала б відповідати лише за безпеку польотів, а не за зміну правил гри на авіаринку та підігравання компанії Міжнародні авіалінії України (МАУ). Регулювання ринку — це прерогатива Мінінфраструктури, стверджує голова асоціації Микола Марченко.

Продовжив критику ДАС гендиректор авіакомпанії «Атласджет Україна» Сергій Підгородецький: «Державіаслужба виписала правила під одного учасника — компанію МАУ і тим дискримінувала інших учасників та порушила двосторонні домовленості з інвесторами. Ідеться не про пряму корупцію, а про лобіювання інтересів одного гравця ринку», — пояснив він.

Наслідком такої політики стало те, що «Віззейр» пішов із ринку, переконаний гендиректор авіакомпанії «Атласджет Україна». За його словами, для цієї компанії — лоу-коста важливо було отримати частоти на здійснення польотів у Будапешт і Бухарест, де розташовані їхні повітряні бази.

«Ситуація з їхнім розподілом в Україні дивна. Так, у  МАУ є вільні частоти в Польщі, яких компанія не використовує, але доступ до них не надають іншим гравцям ринку. «Віззейр» пішла з ринку, бо їй не дали змоги реалізувати плани в Україні», — зазначає Сергій Підгородецький.

Голова ДАС Денис Антонюк своєї провини не визнає і списує все на економіку: «Не відповідаю за економічний стан компанії «Віззейр». Жодних бар’єрів служба не створювала. Компанія отримала ті напрямки, за якими хотіла літати».  Голова ДАС також нагадав про чинність горизонтальної угоди з ЄС, за якою будь-який лоу-кост, який захоче зайти в Україну, має змогу це зробити. До речі, угорська компанія «Віззейр» з офісом у Будапешті,  здійснюючи рейси з Лондона, Будапешта та інших міст, працювала саме за такою схемою.

Звинувачення у лобіюванні МАУ, де він певний час працював, Денис Антонюк також не поділяє. Каже, що зміна правил потрібна для лібералізації ринку, його розширення та узгодження цих правил із євронормами. Адже Україна парафувала угоду і проголосила про вступ у Європу в авіачастині. Завдяки цьому українські перевізники отримали змогу літати на цікаві ринки, чого не могли робити раніше, — у Барселону чи Ларнаку.

На думку чиновника, аналогічну роботу треба провести у східному напрямку. «Але це декому не подобається, наприклад «Атласджет Україна», яка хотіла, щоб ми залишили за компанією Іран та Йорданію. А це вже конфлікт інтересів компанії та всіх інших українських суб’єктів», — упевнений керівник ДАС.

Денис Антонюк зазначив, що було відкрито і реалізовано положення щодо Ірану. Як наслідок,  за неповних півроку аеропорт  «Бориспіль» отримав замість одного рейсу п’ять і додатково понад 10 тисяч пасажирів.  А Держказначейство  — понад  півмільйона гривень збору на  забезпечення  авіадіяльності.

У тому, що компанія «Віззейр» пішла з ринку саме через економічні проблеми, переконаний і голова наглядової ради і співвласник МАУ Арон Майберг.

«Мабуть, компанія прийняла рішення піти з ринку через  його слабкість. Торік він обвалився на 40%. В Україну стало літати менше іноземців, насамперед  через воєнні дії на сході та зниження ділової активності. Щоб МАУ була на плаву, нам доводиться щомісяця вкладати 10 мільйонів доларів», — резюмував він, додавши, що від виходу з ринку «Віззейру» найбільше постраждає аеропорт «Жуляни».

Арон Майберг розкритикував проведення засідання парламентського комітету з розгляду питання монополізації ринку, зазначивши, що проведення такого засідання — це корупція. І ось чому. По-перше, на його думку, на захід не запросили представників компанії МАУ, яку звинувачують у монопольному становищі, його хотіли провести кулуарно. По-друге, як додає бізнесмен, ініціатор розгляду справи — Асоціація авіаперевізників — представляє інтереси менше 7% ринку. По-третє, в Україні  є Антимонопольний комітет, який має сказати, чи є на цьому ринку монополія, чи немає.

Підводні камені

«Деякі компанії намагаються перетиснути ринок, зайти у невеликі ніші  МАУ, за рахунок яких національний перевізник утримується на ринку, замість того, щоб узяти нові напрямки й рейси», — констатує народний депутат, колишній міністр транспорту Віктор Бондар. Це на руку двом світовим гравцям — Turkish airlines та російському «Аерофлоту», додав він, попросивши СБУ з’ясувати, хто стоїть за компанією «Атласджет Україна», яка постійно піднімає інформаційний  галас, щоб «убити» МАУ.

За словами Віктора Бондаря, пішовши на поводі чотирьох компаній, які представляють 7% ринку і не хочуть брати нові рейси та соцнавантаження у вигляді внутрішніх рейсів, як у Сполучених Штатах та Євросоюзі, можемо втратити унікальну компанію — національного перевізника і зруйнувати ринок зовсім.

Головне завдання Мінінфраструктури нині — поїхати і «дотиснути» Британію та Іспанію, щоб вони підписали з Україною договір про відкрите небо, переконаний екс-нардеп. Тоді з’явиться конкуренція в Україні, і сюди прийдуть великі авіагравці, такі, як «Люфтганза», «Британські авіалінії».

За його словами, в такому разі відбудеться збільшення рейсів, зокрема внутрішніх, і зниження ціни.

Доки ж учасники ринку сваряться, шукають винних в його обвалі, крапку в цій історії має поставити спеціальна робоча група при Кабміні, яка почне вивчати справу вже цього тижня. Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.

Серед можливих шляхів виходу із ситуації, що склалася, учасники запропонували змішані перевезення, внесення  змін до оподаткування палива для літаків, розроблення систем знижок аеропортів для авіаперевізників тощо. Позитивно гравці ринку оцінили й ініціативу міністерства відкрити небо для авіакомпаній деяких країн ЄС в межах місцевих аеропортів, доки країна очікує підписання угоди про спільний авіапростір.