Протести, що тривають у Білорусі після президентських виборів, спричинили відплив фахівців ІТ-сфери з цієї країни. Ними активно цікавляться сусідні Польща, Литва, Латвія, Естонія, не є винятком і Україна. З метою залучення цих білоруських фахівців та для їхньої адаптації в нашій країні Володимир Зеленський 4 жовтня підписав Указ № 420/2020 «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь». Ще раніше, у середині серпня, український уряд розширив до п’яти тисяч осіб квоти для приймання висококваліфікованих ІТ-фахівців з-за кордону. Лібералізовано й вимоги щодо перебування таких спеціалістів в Україні. Проаналізуємо перспективи Закарпаття як одного з найбільш привабливих для білоруських програмістів регіону, його можливості стати ще одним центром вітчизняної ІТ-індустрії.

Насамперед скажемо про значення ІТ-індустрії для експортних можливостей та наповнення бюджету країни. Лише за офіційними даними Держстату, у 2019 році вітчизняні компанії експортували за кордон послуг цієї сфери на загальну суму 2,43 мільярда доларів, а за даними Асоціації «ІТ України» експорт цих послуг був ще більшим і становив 4,17 млрд. Обсяг податків, сплачених від IT-експорту, у 2019-му — 16,7 мільярда гривень.

Показово, що у 2019 році обсяг експорту українських комп’ютерних послуг зріс порівняно з попереднім на 15 %. Станом на квітень 2020-го частка цих послуг становила 16 % від експорту всіх послуг з України. При цьому, за інформацією Асоціації «ІТ України», обсяг податків, сплачених до державного бюджету України за перше півріччя 2019-го, порівняно з таким самим періодом 2018-го, зріс на 28,9% — до 6,1 мільярда гривень. Платежі єдиного соціального внеску (ЄСВ) збільшилися на 31,4% — до 1,89 мільярда гривень.

Ефект у Львові — мільярд

У Львові, де ІТ-галузь одна з найдинамічніших та найпрогресивніших у країні, економічний ефект від діяльності цих спеціалістів торік перевищив мільярд доларів! Упродовж 2019 року кількість компаній у місті Лева збільшилася одразу на 45 %, нині їх вже 461, і зростання триває.

Чи є в обласного центру та інших населених пунктів Закарпаття шанси, щоб як Львів стати ще одним центром вітчизняної ІТ-індустрії? Відповідь на запитання дає аналіз стану цієї галузі.

Є три факультети і школи

Нині в Ужгороді працюють близько 20 компаній, у яких зайнято від 800 до 1000 фахівців, котрі займаються розробленням програмних продуктів та інших технологічних рішень. Більшість компаній займається аутсорсингом, а деякі співпрацюють із брендами, відомими в усьому світі.

При цьому в місті є кілька навчальних закладів, що готують фахівців у цій сфері. Це три факультети Ужгородського національного університету — інформаційних технологій, інженерно-технічний і математичний. Також є кілька ІТ-шкіл, які займаються підготовкою фахівців із програмування. Ужгород може похизуватися і значною кількістю IT-спільнот, які є майданчиками для професійного спілкування.

Не можу не згадати StartUp Village — виставку-конкурс стартапів, на результати якої зважають і прислуховуються до них в Україні та за її межами. Члени журі — провідні фахівці та експерти ІТ-індустрії Закарпаття. Крім конкурсної програми, проводять чимало лекцій, майстер-класів із програмування та брендування, фінансової грамотності та інтелектуальної власності.

Програмісти, які в Ужгороді займаються переважно аутсорсингом, отримують зарплати в середньому від 150—600 доларів (Junior) до 600—1000 (Middle) та 1500 доларів і більше (Senior). Їхні податки до місцевого та державного бюджетів неспівмірні з тими обсягами, які характерні для Львова. Але це означає й те, що для зростання є можливості.

Під лежачий камінь…

В обраному Україною шляху до Європи, а також під час впровадження реформи з децентралізації головним завданням для політиків, особливо муніципального рівня, є розвиток економіки регіону, його територій. Тобто в центрі уваги має бути заробляння грошей для благополуччя співгромадян, поліпшення їхнього життєвого рівня.

Але на практиці бачимо інше — розходження між задекларованими цінностями і практикою. Під час формування бюджетів, обласних програм, включаючи й стратегічні, органи державної влади на Закарпатті майже не враховують місцеві ресурси. Навіть для туристичної сфери, яку вважають чи не головним активом Срібної Землі, нинішній рік через безсніжну зиму, скасування більшості фестивалів, інших масових заходів через COVID-19 став узагалі провальним.

Саме з урахуванням цього, після спілкування з держпосадовцями та з громадськими організаціями — Асоціацією регіонального розвитку, Карпатською мережею регіонального розвитку, Центром підтримки підприємництва Закарпаття тощо, автор цих рядків подав на їхній розгляд власну «Концепцію підготовки пропозицій на основі законодавчо-нормативної та матеріально-соціальної бази, наявної в Закарпатській області, з метою організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT-сфери». На жаль, дотепер жодної відповіді чи навіть реагування на пропозиції ні від кого не отримав. Даю оцінку цьому словами відомого українського прислів’я: під лежачий камінь вода не тече.

Природа й географія сприяють

Умови на Закарпатті, яке межує з чотирма країнами Європи та географічно близьке до столиць багатьох європейських країн, уже з цих міркувань вигідніші для залучення фахівців, ніж Київ або Львів. Візьмімо до уваги й наявну в краї значну кількість центрів для відпочинку із засобами обслуговування та послугами для забезпечення потреб туристів. Усі ці чинники роблять цей регіон надзвичайно привабливим і для ІТ-фахівців з Білорусі.

Мотивацією для більш активних дій з боку місцевих владних структур щодо залучення білоруських спеціалістів до Закарпаття є… дотаційний статус області. Прошу правильно зрозуміти: не сам цей статус, а прагнення його позбутися. Бо нині Закарпаття перебуває в трійці областей України, які дотують з державного бюджету. Регіон залежить від фінансових вливань на понад 75%, а деякі райони більш ніж на 98% від потреби!

При цьому 75% грошових дотацій із центру — це близько 5 мільярдів гривень на рік (або на сьогодні 177 мільйонів доларів). Їх за умови реалізації запропонованої Концепції регіон може заробити вже за кілька років, перейшовши до фінансового самозабезпечення. Для цього потрібно лише створити сприятливі умови для організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT-сфери. Звичайно, це слід робити з урахуванням інтересів уже наявних українських IT-компаній.

Для того, щоб усе це стало реальністю, потрібно лише одне — працювати. Діяти узгоджено на всіх рівнях державної влади та управління, включаючи й обласні структури.

Що край може запропонувати

З огляду на географічні особливості, прикордонні переваги, властиві Закарпаттю, білоруським IT-фахівцям, а також членам їхніх сімей можна запропонувати не лише гідні умови праці, а й комфортне проживання та повноцінний відпочинок.

В Ужгороді у потрібній кількості є офісні приміщення з усіма комунікаціями і розвиненою інтернет-мережею. Крім того, можна знайти чимало готелів й інших місць проживання/розміщення для запрошених фахівців. Ця інфраструктура доповнюється багатьма закладами охорони здоров’я, зокрема й приватними, що дає змогу забезпечувати потенційним гостям усі їхні потреби на високому рівні. Має значення і близькість до сусідніх європейських країн.

Також доцільно запропонувати й додаткові послуги, тобто допомога має бути на кожному кроці на шляху переїзду та адаптації, і не лише фахівця, а і його родини. І в цьому сенсі Закарпаття завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам, логістичним можливостям має всі шанси стати Меккою для IT-індустрії всієї країни.

На жаль, ні львівського IT-кластеру, ні Парку високих технологій, що є в Білорусі, Закарпаття поки що не має. Однак з урахуванням матеріальної бази, наявності об’єктів соціальної сфери такі проєкти тут можуть з’явитися.

Якими будуть вигоди

Поява в області значної кількості добре вмотивованих та гідно оплачуваних працівників підвищить економічні стандарти життя, поліпшить соціальну сферу.

Наявність компаній і фахівців IT-індустрії дасть змогу Закарпаттю стати не лише регіональним чи загальноукраїнським, а й міжнародним майданчиком для спілкування, обміну досвідом тощо. Семінари, конференції IТ-фахівців здатні стати для краю непоганою візитівкою, особливо на тлі втрати, наприклад, щорічного Ялтинського форуму (який мав місце в Криму). Тобто такий собі IT-Давос ні Україні, ні Закарпаттю не завадить.

При цьому впровадження таких проєктів як на етапі підготовки, так і під час їх реалізації доцільно об’єктивно висвітлювати у ЗМІ краю та країни, включно з іноземними медіаресурсами.

Юрій КЛЮЧІВСЬКИЙ,
експерт, керівник IASEED
(Інформаційно-аналітична служба «Європейсько-Східний діалог»),
спеціально для «Урядового кур’єра»