Чернівецька область є найменшою в Україні, але вона готова дивувати в будь-яку пору року, і повірте, закохає у себе з першого погляду. Вона багата природними об’єктами, унікальними церквами, незвичайними архітектурними будівлями, славетними фортецями. Це — частина нашої історії, до якої потрібно долучитися. Нині сюди їдуть ще й для того, щоб отримати позитивні емоції, відпочити від буденності.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації). Фото з сайту chnu.edu.ua

Прогулянка містом

Знайомство з Буковинським краєм слід розпочинати з його історичного центру — Чернівців. Прогулюючись вулицями міста, одразу розумієш, наскільки тут гармонійно переплелися культури різних народів. Особливо це помітно в архітектурному ансамблі старого міста. Поряд із будівлями австрійських архітекторів у стилі модерн розташувалися будинки, в яких простежуються риси класицизму, архітектурні прийоми італійського Ренесансу чи пізнього необароко. І здається, що ти потрапив у невелике місто десь у Західній Європі.

Ознайомитися з основними пам’ятками міста можна під час безкоштовної екскурсії. Вона розпочинається щонеділі біля Ратуші об 11.45 і закінчується біля воріт колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації, де нині розташувався Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, який називають ще «перлиною Буковини». Кожна коштовна річ потребує захисту, й чернівецька «перлина» не є винятком. У 2011 році Університет внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Перед тим, як вирушати в подорож містом, обов’язково послухайте гімн Буковини — мелодію пісні «Марічка», яка лунає з балкона Чернівецької Ратуші рівно опівдні на всі чотири сторони світу незалежно від дня тижня чи погоди.

Бажаєте екстремального відпочинку? Спускайтесь у дренажну систему міста, яка з’явилася зовсім нещодавно, наприкінці 1970-х. Тут кожен може випробувати свої сили і спуститися під землю на 40 метрів, щоб пройти трубою діаметром 2,20 м та завдовжки 1210 м.

Чернівці пропонують різні варіанти розміщення. Наприклад, ліжко-місце в екохостелі коштує понад 150 гривень, тоді як номер у 4-зірковому готелі — 1600 — 5600 гривень, апартаменти у середньому здають за 450 — 700 гривень.

У заміських комплексах відпочинку пропонують не тільки ліжко та їжу, а й розваги. Так, проживання обійдеться у 500—700 гривень, гості комплексу отримують знижку на користування басейнами. Без знижок вхідні білети до басейну коштують 200 гривень у будні,  а на вихідні — 300 гривень.

Іванові лебеді

Чортория (Кіцманський район) — рідне село талановитого українського актора і режисера Івана Миколайчука, славу якому принесла акторська робота у фільмах «Сон» та «Тіні забутих предків». Нині в будинку, де він народився, відкрито мистецько-меморіальний музей-садибу, а щороку в день його народження влаштовують етнофестиваль «На гостини до Івана».

Цікаво, що коли помер Миколайчук, а це сталося у 1987 році, на місцеве озеро вперше прилетіли зимувати білі лебеді. Здається, що душа актора повернулася додому. Відтоді їх так і називають — Іванові лебеді. І людей вони не бояться, їдять хліб із рук. Науковці вважають, що птахи вподобали водойму через теплі підземні джерела, які не дають воді замерзнути.

Хотинська фортеця. Замок. Фото з сайту espreso.tv

Свідок війн та баталій

Хотинську фортецю на березі Дністра можна побачити в багатьох  історичних фільмах: «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Тарас Бульба», «Чорна стріла» тощо.

Перший камінь цього укріплення заклав ще у Х столітті князь Київський Володимир Великий. Протягом багатьох століть фортифікаційну споруду перебудовували, вона була свідком великих битв, її кам’яними сходами ходили руські й молдовські князі, османські султани, гетьмани, під її стінами гинули десятки тисяч воїнів, а у стіни вмурували загадкові символи: вавилони та голгофи.

На одній із фортечних стін видніється величезна пляма. За легендою, тут у стіну живцем замурували молоду дівчину, щоб фортеця стала неприступною. Правда чи ні, але саме битва під Хотином у 1621 році зупинила турецьку навалу на Європу.

Відзначимо, що Хотинська фортеця стала одним з переможців всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України».

Альтернатива європейським курортам

На Буковину їдуть у літній період, щоб побути наодинці з природою, пройтися гірськими стежками, спуститися на рафтах Черемошем та Дністром. Під час прогулянок лісом можна поповнити на зиму свої запаси білих грибів та ягід, яких тут удосталь. Узимку ж любителі екстриму їдуть на гірськолижний курорт Буковини Мигове, де створено всі умови для катання на лижах та сноубордах.

Гірськолижні спуски завдовжки 1100 та 1300 метрів, траса початківців, окрема траса для сноутюбу й сніг, який завдяки системі штучного засніження лежить до березня. Невже це не рай для лижників?

Зауважимо, що всі спуски сертифіковано Міжнародною федерацією лижного спорту (FIS), розмежовано сітками безпеки, їх постійно патрулюють професійні рятувальники. На курорті працюють два бугельні витяги для дорослих і один для дітей. Сьогодні Мигове може конкурувати з багатьма європейськими гірськолижними курортами.

У хостелі ліжко-місце у кімнаті для 10 осіб у літньо-осінній період коштує 150 гривень, а стандартний номер у готельному комплексі обійдеться нині у 900—1200 гривень, а у високий сезон — 2000 — 2800 гривень.

Буковинські гірські дороги для непідготовленого водія можуть видатися справжнім випробуванням. Тому подорожувати Чернівецькою областю найкраще у складі туристської групи або на позашляховику. Громадський транспорт курсує дорогами області справно, тільки потрібно заздалегідь перевіряти час автобусних рейсів. Якщо ви обираєте цей вид транспорту, не плануйте відвідати більш як один-два туристські об’єкти за день.

Детальнішу інформацію про туристські цікавинки міста і області можна дізнатися у міській Ратуші (м. Чернівці, Центральна площа, 1), де розташувався інформаційно-туристичний центр ( тел. (0372) 55-36-84). Тут видають  безкоштовно мапу міста та інформаційні матеріали. На вулиці Авангардній, 11-а розмістився офіс громадської спілки «Регіональна туристична організація «Гостинна Буковина», де вам допоможуть організувати вашу мандрівку, розкажуть про маловідомі місця регіону.

Крім пам’яток, про які ми розповіли, Чернівецька область славиться фестивалями: «Майданівська колядка»,  «Маланка», «Хай пісня скликає друзів», «Фестиваль краси та добра», «Осінь весільна», які щороку збирають чимало друзів. До речі, найближчий відбудеться 10—11 серпня — Pamir Fest, де на вас чекають свіже повітря, приємна атмосфера, запальна музика і жодної політики.

Детальніше про ці та інші туристські маршрути Буковини можна дізнатися:

— відділ з питань туризму Чернівецької обласної державної адміністрації за адресою:
вул. Переяславська, 7-г,  м. Чернівці, 58008,
тел./факс: (0372) 52-28-23,
електронна скринька: buktour_oda@ukr.net,
вебсайт: www.buktour.cv.ua; 

— департамент розвитку Чернівецької міської ради за адресою:
вул. О. Кобилянської, 3, м. Чернівці, 58000,

тел. (0372) 52-60-72.