АПК

  • Катерина БРАТКО

    Морози провокують здорожчання продуктів

    Сьогодні більшість українців переймаються питанням цін на продукти, а також тим, яким чином впливають події в країні на їх вартість. Одні споживачі відзначають, що начебто ціни на продовольчі товари в супермаркетах та на базарах ростуть чи не з кожним днем, інші, навпаки, зазначають, що все стабільно. Чиновники та статистика на боці останніх. За їх даними, протягом січня поточного року різких стрибків цін у цій сфері не було. Ба більше того, дещо навіть подешевшало. 

  • Григорій ШАРИЙ: «Лозунг «Землю — тим, хто її обробляє!» поки що залишається нереалізованим»

    Найбільше з усіх матеріальних багатств українців — земля. Під час Великої Вітчизняної війни фашисти вивозили її цілими потягами з території Полтавщини і висипали в себе на батьківщині, тому що чудово знали їй ціну. Здавалося б, маючи у розпорядженні стільки родючої землі, ми могли б купатися у достатку, ще й інших годувати.

  • Микола НЕЇЛИК: «Три тонни зерна на жителя — не межа»

    Торік Вінниччина виробила понад три тонни зерна на кожного свого жителя. Це найкращий результат за всю історію області. Якщо раніше вінницькі аграрії в середньому збирали за рік по 2 мільйони тонн зерна, позаторік — більш як 4, то торік — вже понад 5 мільйонів тонн. Про тенденції в рослинницькій галузі власний кореспондент «УК» розмовляє з директором департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою НЕЇЛИКОМ.

  • Галина ІЩЕНКО

    Аграрії чекають бюджетної підтримки

    Як наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, бюджетна підтримка АПК, передбачена у проекті кошторису на 2014 рік, дещо скоротилася, навіть порівняно з 2013-м. Вона надто мізерна і її недостатньо навіть для розвитку кооперації, фермерства, сільських територій тощо. Міністерство наполягатиме на її збільшенні при розгляді проекту в парламенті, адже галузь є бюджетоутворюючою. 
    Якщо ситуацію з бюджетним фінансуванням та відновленням повернення ПДВ в агросекторі не вдасться виправити, перспективи галузі будуть не такими райдужними, кажуть учасники ринку та експерти. Попри торішні рекордні показники урожайності та експорту, аграрії нині перебувають у дуже складному становищі, зауважив президент «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. А все тому, що торік ціни на зернові у світі «просіли» на 40%. Натомість собівартість продукції зросла на 20—30%. Як наслідок, аграрії опинилися за показниками рентабельності і прибутковості на межі 2008 року. Чимало — в мінусі, або нічого не заробили. 

  • Богдан АНДРУШКІВ: «Українці готові платити більше за органічні продукти»

    Ефективне використання землі як невичерпного відновлювального ресурсу, а також науково обгрунтоване ведення сільського господарства за системою повного циклу (вирощування — переробка — реалізація) можуть зробити українців значно багатшими. Про це наша розмова з професором Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Богданом АНДРУШКІВИМ.
     Богдане Миколайовичу, нині в Україні серед перспективних галузей називають авіабудівну, машинобудування. Сільське господарство та переробну промисловість залишають на задвірках?
    — Забуваємо про такий величезний ресурс, як чорнозем (гумус), який, на відміну від усіх інших природних запасів, формується мільйони років. Це не лише ресурс відтворюваний, перспективний, стратегічний, він дає змогу функціонувати потужній переробній промисловості в інноваційно-логістичному ланцюзі, визначати пріоритети і напрями розвитку агропромислового комплексу, вирощування сільгосппродукції тощо.

  • Владислав КИРЕЙ

    Формула Миколи Васильченка

    Щоразу, коли потрапляю в Піщане на Черкащині, ловлю себе на думці, що нові, хай і найпередовіші, технології не запрацюють, не дадуть очікуваної віддачі, якщо не буде людського ставлення до справи, якій служиш. Саме таке ставлення виховує в підлеглих директор СТОВ «Агрофірма «Маяк», Герой України Микола Васильченко.
    — Мало, — каже він, — придбати нову техніку, треба навчитися на ній працювати з розумом. 
    Ось трудяться в господарстві механізатори. І досвідчені, і вміння багатьом не позичати. А нову техніку довіриш не кожному. Якось бачив, як зупинився новий комбайн, а молодий комбайнер розгубився, не знає, що вдіяти. Довелося викликати інженерну службу. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Селекція: коли тато з Бразилії, а мама з України…

    Щоб це сталось, потрібно створити привабливі умови для інвестицій у селекцію та будівництво насіннєвих заводів. Необхідно також сприяти кооперації дрібних і середніх аграріїв. Адже це дає змогу закуповувати міндобрива, насіння, засоби захисту за оптовими цінами, відстоювати пристойну ціну на урожай на національному рівні та працювати на рівних з великим бізнесом. Як це відбувається в Європі, наскільки українці відстали від французів у насінництві та селекції і що треба зробити, аби обігнати конкурента, кореспондент «УК» вивчала під час відвідання унікальної інноваційної лабораторії, насіннєвого заводу та селекційної станції «Монсанто» у Пейрораді, що на півдні Франції.

  • Багато хто хоче, а ми змогли

    Китай став для України новим перспективним ринком збуту сільськогосподарської продукції. Саме з Піднебесною вдалося оперативно та без проблем узгодити регламенти і стандарти на експорт агропродукції. Про це свідчить те, що вже з наступного року на ринок Китаю вийдуть українські соя та ячмінь, фітосанітарні протоколи на які було узгоджено протягом року. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк на брифінгу в Будинку уряду.
    «Україна — це третя країна у світі, яка отримала можливість експортувати зернові до Китаю. І всі країни, які експортують сільгосппродукцію, хочуть потрапити на цей ринок. Тому Китай — приклад успішного стратегічного партнерства для України. Це новий, перспективний, стабільний і прогнозований ринок. Тут нам вдалося дуже оперативно узгоджувати регламенти і стандарти на експорт сільськогосподарської продукції. І ми плануємо, що експорт української аграрної продукції в 2014 році становитиме близько 2,5 мільярда доларів, а в 2015 році — 3,5-4 мільярди», — зазначив Микола Присяжнюк. 

  • Віктор ШПАК

    На Житомирщині зібрали понад два мільйони тонн збіжжя

    Незважаючи на не найліпші погодні умови року, він став найуспішнішим для хліборобів області, які вже відзвітували про збір двох мільйонів тонн зернових. Враховуючи те, що  більшість сільгосппідприємств Житомирщини господарюють на відносно бідних поліських землях, цьогорічний урожай — справді видатне досягнення. Не зайве нагадати, що минулого року, який ще донедавна вважали рекордним, аграрії області намолотили майже на 22% менше збіжжя, ніж нині. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Нині в Україні її селекцією займається вісім наукових установ

    Що нас найбільше об’єднує навесні та восени? Звичайно, картопля. Турбота про неї, можна сказати, стала національною ознакою. І мабуть, не знайдеться українця, який би не любив страви з  бульб. Тож і вважаємо їх істинно українським продуктом.

    Тим часом цей дивовижний овоч завезли в Європу 1586 року. І були країни, де вирощували його не заради бульб, а… цвіту. Масове ж виробництво картоплі розпочалось в Європі на початку ХХ століття.