Захистити від  безробіття, що неминуче насувається, просять газету наші читачі — працівники державного підприємства «Асканія-Нова». 70 селян підписали колективний лист із цього приводу і до Президента України.
Чи мають люди підстави для побоювання? З’ясувалося, що так. Тим більше, що одного разу вже переживали щось подібне.
«15 років тому  при Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова Академії аграрних наук задля збереження генофонду червоної степової породи корів у ДПД  вирішили започаткувати  українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетик 2»,  — ідеться у колективному  листі. Засновниками цього спільного підприємства, крім німців, виступили згаданий вище Інститут тваринництва та три державних підприємства  — «Асканійське», «Маркеєва» і «Асканія-Нова». 

Уже минули передвиборча та виборча колотнечі, які не сприяють спокійній роботі фінустанов. Але ситуація на ринку грошей залишилася напруженою. Попри прогнози експертів, що ставки за депозитами після парламентських перегонів знизяться, цього не сталося. Навпаки, в деяких фінустановах вони продовжують зростати. Бо формують їх не вибори, а ліквідність у банківській системі й окремо в кожній фінустанові.  «УК» вирішив дослідити зміни в депозитно-кредитних програмах банків і те, як їм живеться-можеться. 

Кооперативи родом із далекого англійського минулого: саме у Великій Британії в 1844 році люди об’єдналися задля спільного господарювання та захисту своїх соціальних прав. Майже через два століття Генеральна Асамблея ООН проголосила 2012-й Міжнародним роком кооперативів: це означає прискіпливу увагу урядів різних держав до цієї форми підприємництва, яка є ефективною в різних суспільно-економічних формаціях. Вдумайтеся в цифру: мільярд жителів планети у 98 країнах називають себе кооператорами.  
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК) — тема для світу (зокрема Європи) не нова.

Щоп’ятниці мільйони українців поринають у вир замовних, добре зрежисованих телевізійних шоу, прагнучи зрозуміти, що ж все-таки відбувається за лаштунками політичної вистави про українсько-російські «газові війни». Більшість телеглядачів і не підозрює, що за словесним лушпинням «патріотів» приховується чимало неблаговидних справ. В тому числі руйнація державних підприємств вітчизняного нафтогазовидобувного комплексу.

Позбутися ганебного титулу «сировинна база» Україні допоможуть справжні венчурні капіталісти. А поки що бізнес змушений займатися трансфертом технологій — прямим продажем патентів за кордон без створення реальної додаткової вартості. 
 Мене вразив випадок з одним українським науково-дослідним інститутом, який продав за кордон не затребуваний у нас штам молочних бактерій, що міститься в молоці, яке п’ють гірські довгожителі. Цей штам іноземці використали для створення нового виду йогурту.

Чернівецька область завершила нормативно-грошову оцінку землі. Уперше з часів незалежності повністю оцінено землі гірського Путильського району. Загалом обласне управління Держземагентства, Інститут землеустрою, Чернівецький геоінформцентр і ДП «Центр ДЗК» провели велику роботу з упорядкування сфери землекористування у краї. Триває інвентаризація земель у межах і за межами населених пунктів, розмежування земель державної й комунальної власності (виготовлення і видача державним, комунальним установам та організаціям державних актів на право постійного користування). Про те, якою буде ціна чернівецької землі, та про особливості її оренди наша розмова з начальником головного управління Держземагентства у Чернівецькій області Георгієм ВЕРДЕНЮКОМ.  

Білоруси з 1 листопада цього року знизили експортне мито на сиру нафту та темні нафтопродукти. Державна дума РФ також ухвалила урядовий законопроект, що змінює спосіб обчислення експортних мит на нафту. Набере він чинності 1 січня наступного року, інформують ЗМІ. 
Встановлення загальної ставки вивізного мита на нафту здійснюватиметься на підставі формули, яку затверджує уряд РФ.

Приблизно 64% респондентів з України заощаджують менше як 550 грн на місяць і лише 5% — понад 1,1 тис грн. Такі дані порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень», що проводилися за підтримки Erste Group у 16 європейських країнах серед опитаних, старших 15 років. У середньому українець може відкласти «на чорний день» 488 грн на місяць, що на 28 грн більше, ніж за результатами дослідження у 2011-му, але менше, ніж у 2010-му (508 грн). У найближчі 5 років 37% респондентів планують заощаджувати більше, тоді як 44% — стільки само.

Лише 30% українців заощаджують регулярно певну суму грошей і 74% — за наявності вільних коштів. Це найвищий показник серед досліджуваних країн Центральної і Східної Європи. Майже половина українців не може дозволити собі систематично заощаджувати.

Крім того, за висновками Erste Group, відкладати на завтра більше чи розпочати заощаджувати українцям заважають девальвація валюти, висока інфляція та зниження купівельної спроможності. «УК» вирішив з’ясувати в експертів, як позначиться на банківських заощадженнях населення девальвація гривні. 

ІХ з’їзд Федерації роботодавців України був покликаний чітко окреслити проблеми, що постають у реальному секторі, й визначити шляхи їх подолання. Тож участь у роботі зібрання Прем’єр-міністра Миколи Азарова, віце-прем’єра Сергія Тігіпка, міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка виявилася саме на часі й зумовлена непростим періодом на зовнішньому й внутрішньому ринках.
Представники великих підприємств, малого й середнього бізнесу, яких на форум з’їхалося 280, є певним буфером між органами влади і профспілками, про що йшлося у вітальному слові глави держави, зачитаному першим заступником Глави Адміністрації Президента Іриною Акімовою. 

Майже 2 мільярди гривень за 10 місяців спрямувала Рівненщина до зведеного бюджету України. З них 720 мільйонів — до державного і 1 мільярд 176 мільйонів — до місцевих. Усі показники істотно перевиконані. Причому не в останню чергу завдяки значному зниженню податкового навантаження і бажанню податківців стати  партнерами тих, хто чесною працею наповнює бюджети. А чи можна залучати до скарбниці ще більше коштів і що для цього потрібно? На Рівненщині податківці та платники податків спільно шукали  відповідь на це запитання і формували пропозиції щодо лібералізації податкового законодавства.