Білоруси з 1 листопада цього року знизили експортне мито на сиру нафту та темні нафтопродукти. Державна дума РФ також ухвалила урядовий законопроект, що змінює спосіб обчислення експортних мит на нафту. Набере він чинності 1 січня наступного року, інформують ЗМІ. 
Встановлення загальної ставки вивізного мита на нафту здійснюватиметься на підставі формули, яку затверджує уряд РФ.

Приблизно 64% респондентів з України заощаджують менше як 550 грн на місяць і лише 5% — понад 1,1 тис грн. Такі дані порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень», що проводилися за підтримки Erste Group у 16 європейських країнах серед опитаних, старших 15 років. У середньому українець може відкласти «на чорний день» 488 грн на місяць, що на 28 грн більше, ніж за результатами дослідження у 2011-му, але менше, ніж у 2010-му (508 грн). У найближчі 5 років 37% респондентів планують заощаджувати більше, тоді як 44% — стільки само.

Лише 30% українців заощаджують регулярно певну суму грошей і 74% — за наявності вільних коштів. Це найвищий показник серед досліджуваних країн Центральної і Східної Європи. Майже половина українців не може дозволити собі систематично заощаджувати.

Крім того, за висновками Erste Group, відкладати на завтра більше чи розпочати заощаджувати українцям заважають девальвація валюти, висока інфляція та зниження купівельної спроможності. «УК» вирішив з’ясувати в експертів, як позначиться на банківських заощадженнях населення девальвація гривні. 

ІХ з’їзд Федерації роботодавців України був покликаний чітко окреслити проблеми, що постають у реальному секторі, й визначити шляхи їх подолання. Тож участь у роботі зібрання Прем’єр-міністра Миколи Азарова, віце-прем’єра Сергія Тігіпка, міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка виявилася саме на часі й зумовлена непростим періодом на зовнішньому й внутрішньому ринках.
Представники великих підприємств, малого й середнього бізнесу, яких на форум з’їхалося 280, є певним буфером між органами влади і профспілками, про що йшлося у вітальному слові глави держави, зачитаному першим заступником Глави Адміністрації Президента Іриною Акімовою. 

Майже 2 мільярди гривень за 10 місяців спрямувала Рівненщина до зведеного бюджету України. З них 720 мільйонів — до державного і 1 мільярд 176 мільйонів — до місцевих. Усі показники істотно перевиконані. Причому не в останню чергу завдяки значному зниженню податкового навантаження і бажанню податківців стати  партнерами тих, хто чесною працею наповнює бюджети. А чи можна залучати до скарбниці ще більше коштів і що для цього потрібно? На Рівненщині податківці та платники податків спільно шукали  відповідь на це запитання і формували пропозиції щодо лібералізації податкового законодавства. 

Постанова Кабміну №1051 «Про затвердження Порядку введення Державного земельного кадастру» надзвичайно важлива. Адже фактично вона виписує «правила», за якими громадяни реєструватимуть свої земельні ділянки в автоматизованій Національній кадастровій системі (НКС). У Національній кадастровій системі зібрані дані про всі земельні ділянки в межах України. 

Збільшуючи виробництво сільськогосподарської продукції, аграрії Сумщини зміцнюють промислову базу для переробки молока, м’яса, зерна, овочів, фруктів тощо.
Про це кореспонденту «УК» розповідає начальник головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир ІВЧЕНКО.  

З наступного року видобувні компанії платитимуть податки по-новому. Відповідно до змін, внесених у Податковий кодекс у 2012-му, норми розділу Х «Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат» втратять силу, тож єдиним ресурсним платежем буде плата за надра. Водночас плату за видобування нафти й газового конденсату збільшено. Її потрібно буде вираховувати за спеціально розробленою таблицею коригуючих до податкових ставок коефіцієнтів. 

До редакції «Урядового кур’єра» звернувся акціонер «Укрнафти» Олег Іщів, який проживає у селі Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області. Він написав, що вже майже сім років п’ять членів його родини, у яких шахраї вкрали акції «Укрнафти», безрезультатно шукають правди в різних інстанціях.

У жовтні 2012 року в Харківській області стартувало буріння першої пошукової свердловини нетрадиційного газу в Україні. Якщо пошуки в рамках проекту спільної діяльності всесвітнього гіганта «Шелл» та державної компанії «Укргазвидобування» підтвердять наявність комерційних запасів природного газу, за кілька десятків років Україна може подвоїти його власний видобуток. Про екологічну та технологічну безпеку видобутку нетрадиційного газу докладніше від спеціалістів «Шелл».  

Про розвиток малої гідроенергетики в Закарпатті «Урядовий кур’єр» за останні півроку писав уже двічі («Чи будуть у Карпатах міні-ГЕС?» (9 червня), «Жоден кіловат не може бути зайвим» (26 липня).
Потреба в електроенергії з альтернативних джерел наростає, як і цікавість громадськості до малих ГЕС. Та сприйняття цих перспектив далеко не однакове: від палкого схвалення до повного заперечення.
У краї за Карпатами ініціативу перехопили ті, хто критично ставиться до пришвидшених темпів розвитку малої гідроенергетики. «Опозиціонери» вважають такий розвиток загрозою для українських Карпат, шляхом до руйнування природних екосистем, що матиме украй згубні наслідки.