Жертвами Майдану стала не лише Небесна Cотня. В Національному науковому центрі «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска» констатують: з листопада минулого року зросла кількість пацієнтів з інфарктом міокарда. Тривожну тенденцію пов’язують із суспільно-політичними потрясіннями останніх місяців, які провокують стрес. А це, свідчить світова практика, часто є причиною захворювань серцево-судинної системи.  

Криваве протистояння в центрі столиці, загибель людей на Майдані, нестабільна ситуація в країні — такими були реалії нашого життя впродовж кількох місяців. Вони викликали надзвичайне психологічне напруження у суспільстві. За даними медиків, нині різко збільшилася кількість пацієнтів із посттравматичними психозами. У деяких людей загострилися соматичні захворювання. А події останніх днів, що поставили країну на межі війни і миру, взагалі можуть стати фатальними для психологічного стану багатьох людей.

Що потрібно зробити, щоб цього не сталося, як допомогти людині, чия психіка зазнала важких ушкоджень, — про це наша розмова з фахівцем, який має величезний досвід надання психологічної допомоги постраждалим сумнозвісного «Норд-Осту», Беслана, біженцям з гарячих точок тощо, професором Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олегом ЧАБАНОМ. 

Вочевидь в Україні існує місто, більшість жителів якого задоволена і медичною реформою, і рівнем медичної допомоги. При проведенні незалежного анкетування міжнародними експертами з’ясувалося, що 63% жителів Вознесенська підтримують перехід до сімейної медицини, понад 40% оцінюють якість надання послуг сімейними лікарями як добру та дуже добру.

Про «диво-місто» знають не тільки в Україні. Сюди часто навідуються закордонні гості за досвідом реформування медичної галузі. Зміни в медицині тут розпочалися ще в 2000 році. Тож за цей час на практиці набуто величезного досвіду та обрано оригінальну оптимальну модель медичного устрою міста. 

До педіатра першої черкаської дитячої поліклініки Лариси Чебурахіної — завжди черга. Щоправда, чекати на прийом до досвідченого лікаря надто довго не доводиться. Малюки ж, одного разу побувавши в Лариси Василівни, завжди охоче відвідують її знову. Мами також задоволені: кваліфікований фахівець дуже уважно ставиться до кожного маленького пацієнта, вміє точно діагностувати захворювання, терпляче роз’яснити особливості лікування. Батьки знають, що лікар завжди надасть вичерпну консультацію, не рахуючись з особистим часом, поїде на терміновий виклик, сама за потреби зателефонує.  

Життя стає дедалі жорстокішим. Агресія нині вважається майже нормою. Тож психологи б’ють на сполох: суспільні потрясіння й злива інформації негативно впливають на дитячу психіку. Звичайно, дитину не відгородити (і не слід) від реального життя. До нього її треба адаптувати. Сьогодні наша розмова з психологом Валерією Куксою.

Чистий дохід від реалізації  продукції ДАК «Укрмедпром» за 2012 рік становив 13588,0 тисячі гривень. У 2013 році чистий дохід зріс в 4,2 раза та сягнув 56862,2 тисячі гривень. При цьому валовий прибуток зріс в 6,8 раза та становив 14641,8 тисячі гривень. За 2013 рік отримано чистий прибуток у сумі 964,0 тисячі гривень. Як державному концерну вдалось досягти таких результатів — в інтерв’ю з Дмитром  ПОЛІТІКОМ.  

Як  у, здавалося б, безнадійних випадках  повернути  дітям радість повноцінного  самостійного руху, «УК» розпитував у керівника наукового відділу патології хребта і суглобів дитячого віку  Інституту патології хребта і суглобів ім. професора М. І. Ситенка Сергія ХМИЗОВА. 

За даними Центру грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, упродовж  минулого тижня  найбільше хворіють кияни та жителі Київщини, найменше  — на Харківщині. 

Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва. 
В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною.
Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.