Крайні дані ООН про кількість жертв унаслідок російської агресії на п’ятому році гібридної війни на Донбасі вражають — близько 13 тисяч загиблих і понад 30 тисяч поранених. Причому 3 тисячі 300 з-поміж них — цивільні люди. Тобто це мирні жителі регіону, які стали приреченими, відколи їх почали «захищати» проросійські бойовики під командуванням російських кураторів за участі російських кадрових «відпускників» із російською зброєю та боєприпасами. Так звані брати з самого початку перебування на Донбасі практикували використовувати цивільних людей як живий щит, облаштовуючи свої позиції біля житлових будинків, шкіл, лікарень тощо. Обстрілюючи звідтіля українських бійців, російські «захисники» свідомо наражали на небезпеку мирних людей, які могли постраждати у разі адекватної відповіді з цього боку лінії розмежування.

Абревіатура цього великого підприємства КБП. І вона мало про що говорить пересічному читачеві. По-перше, тому, що КБП належить до ракетно-космічної галузі України і його вважають одним із найбільш закритих від стороннього ока. Тож якби не 65-річний ювілей, який нещодавно тут святкували, і не виникла потреба саме сьогодні дещо показати й розказати представникам ЗМІ, то така навіть невеличка група журналістів, можливо, ще нескоро провела б майже півдня в кількох цехах і лабораторіях Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля». До речі, саме цього дня, 12 червня, в КБ «Південне» з візитом побували майже 20 політичних радників з посольств країн — членів Євросоюзу в Україні. Тобто тут є чим цікавитися й іноземцям. А те, що наприкінці квітня саме на базі цього конструкторського бюро під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА) відбулася традиційна сьома Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне і майбутнє» (за участі майже 600 вчених і спеціалістів із 20 країн), переконливо свідчить про високий авторитет українських розробників і виробників ракетно-космічної техніки.

Навіть не змовляючись, жителі Слов’янська тепер часто повторюють одне й те саме: на початку липня 2014-го вони готувалися до штурму і вуличних боїв у місті, окупованому проросійськими бойовиками, проте подальший розвиток подій їх приємно здивував. «Кілька останніх днів ми жили у підвалах, бо тоді стріляли з усіх видів зброї. Звісно, боялися, але хотіли, аби визволили нас якнайшвидше. А ось про те, що бойовики на чолі з росіянином Гіркіним-Стрєлковим самі підуть звідси, навіть не мріяли. Тобто ми готувалися до найгіршого, але вийшло якраз навпаки. Тому спершу навіть не дуже повірили в таке щастя!» — згадує місцевий житель.

Журналісти із прифронтової Донецької області  — представники телеканалу «Донеччина TV» Владислав Бобрун та Марія Деревягіна отримали сертифікати про проходження тижневого циклу тренінгів та семінарів у межах міжнародного проєкту «Медіадіалог для демократії і миру», що відбувся на Волині. Такі самі документи отримали юні журналісти і студенти факультетів журналістики чотирьох областей України — учасники освітньої програми, яку реалізують уже впродовж п’яти років за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Участь у ній, окрім німецьких експертів, цього року взяли колеги з України, Білорусі, Польщі, Грузії, Вірменії. А високий авторитет і значення проєкту підтверджує й те, що на його відкритті в Луцьку виступила Перший секретар посольства ФРН в Україні керівник відділу преси Аннетт Пьолькінг.

Зазвичай народження держави відбувається за волею людей і супроводжується розмаїтими негативними дезінформаційними явищами, серед яких пліткування, поширення фейків, чуток тощо. Успішність її розвитку значною мірою залежить як від професійної підготовленості керівництва держави, вміння нейтралізувати дезінформацію, так і від рівня свідомості громадян, їхніх професійних якостей, патріотичних переконань і порядності. Тому одні держави, хоч і невеликі (наприклад, Ізраїль), мають авторитет, силу й вплив на міжнародну спільноту. Другі хоч і великі, проте через згадані чинники насичені суперечностями (скажімо, Росія), розвиваються не дуже ефективно.

Багато хто вважає, що за часів СРСР у країні масово створювали заповідники, а нині екологічними і природоохоронними проблемами переймаються лише активісти, мало не силою змушуючи неповороткі і байдужі державні служби хоч якось турбуватися про захист довкілля. Однак приклад Житомирщини засвідчує, що це далеко не так.

20 червня втратила чинність норма Національного банку України про обов’язковий продаж валюти бізнесом у розмірі 30% валютної виручки. Відтепер компанії-експортери мають повне право не продавати ані долари, ані євро, які вони виручили від продажу своєї продукції або послуг за кордоном. Нагадаємо, що тривалий час такі фірми були зобов’язані продавати 75% своєї валютної виручки, згодом цей показник знизили до 50%, а потім — до 30%.

Національний банк України не очікує прискорення інфляції в країні через випуск нових банкнот номіналом 1 тисяча гривень. Про запровадження в обіг такої банкноти з 25 жовтня цього року «Урядовий кур’єр» повідомляв в одному з попередніх номерів. Сьогодні розглянемо це більш розлого.

Нещодавно заступник голови правління Нацбанку Олег Чурій заявив, що головний фінансовий регулятор країни активно бореться з доларизацією економіки. Іншими словами, в Україні й надалі триватиме так звана дедоларизація.

На початку журналістської кар’єри я отримав вкрай потрібний і повчальний урок від прокурора Житомирської області, коли почав доводити йому, що закон забороняє спорудження будь-яких будівель, крім гідротехнічних, у межах прибережних захисних смуг. Відповідь, що потрібно читати те, що справді написано, а не що хочеш прочитати, спочатку шокувала. Однак досвідчений юрист аргументовано роз’яснив різницю між поняттями «прибережні захисні смуги встановлюються», що є незавершеною дією, і терміном «встановлені», якого в українському законі немає.