Влада декларує проведення широкомасштабних антикорупційних заходів. У країні більшає електронних сервісів, державні закупівлі проводять через відкриті інтернет-торги тощо. Чи відчуває бізнес ці зміни? Чи може заявляти про відсутність тиску корупції на себе?

За останні шість місяців ситуація з корупцією в Україні незначно, але погіршилася. Таким виявився результат соціологічного дослідження «Рівень сприйняття корупції бізнесом. Друга хвиля», у якому взяли участь майже 2,3 тисячі підприємств з різних галузей економіки та регіонів держави. 

 У полтавця Леоніда Вернигори рідкісний дар — зачаровувати людей із першої зустрічі. Ця незбагненна енергетика віддзеркалюється у його літературних творах. Хоч скільки їх читай, із часом обов’язково захочеться перечитати. Особливо це стосується віршів. Його чудові поезії надихнули на написання пісень Олександра Білаша, Олексу Чухрая, Остапа Гавриша, Юрія Рожкова, Миколу Збарацького, Олеся Коляду. Ці пісні увійшли у репертуари незабутньої Раїси Кириченко, народних артистів України Олександра Василенка, Олега Марцинківського, Віктора Шпортька, Леоніда Сандуленка, Фемія Мустафаєва, гуртів «Краяни», «Калина». А його вірш «Гімн Полтаві» став славнем цього міста.

Сьогодні класик української пісні Леонід Вернигора відзначає дві дати: своє 76-річчя і 50-річчя з початку публікації його літературних творів. Принагідно він відповів на запитання кореспондента «УК».

Усім добре знайомі крилаті вислови прусського генерала, військового теоретика, реформатора та історика Карла фон Клаузевіца: «Війна — продовження політики іншими засобами», а також «Військові повинні підпорядковуватися політикам».

У сучасних умовах практичного використання Росією проти України технологій і механізмів гібридної війни (гібридного миру) логічне запитання: у чому сутність і спрямованість гібридної політики Росії щодо України та країн пострадянського простору, країн-членів і партнерів ЄС і НАТО, інших країн Заходу?

Розпочався набір у кіберполіцію, у якій працюватимуть 400 осіб із зарплатою від 6 до 30 тисяч гривень. Про це йшлося під час презентації новоствореного департаменту. Цей підрозділ формуватиме безпечний кіберпростір на теренах нашої держави. За словами глави уряду Арсенія Яценюка, проблема кіберзлочинності турбує не тільки Україну, а й увесь світ. Один із аспектів тероризму — це викрадення і зламування баз даних як зарубіжних, так і вітчизняних державних органів влади. Під загрозу втручання потрапляють і державні реєстри з персональними даними громадян. Захистити ці онлайн-сервіси від кіберзлочинців мають працівники новоствореного департаменту. 

Учасники АТО та члени родин загиблих воїнів Львівщини відтепер мають можливість вибрати ділянку під будівництво та садівництво в онлайн-режимі. Інформацію про ділянки розміщено на веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі «Учасникам АТО». 

Цю дату годі шукати в календарях чи якихось історичних документах. Але для відомого українського поета і Шевченківського лауреата Дмитра Кременя з Миколаєва вона знакова і особлива. Рівно чотири десятиріччя тому він залишив рідний закарпатський край, щоб стати жителем степової Миколаївщини, а згодом — міста кораблебудівників. Відтоді в читачів його ім’я і творчість викликають  подвійну географічну асоціацію, хоч твори в мистецькому плані такі само талановито-міцні, як і  його прізвище. Сьогодні гість «УК» — поет, перекладач, публіцист Дмитро КРЕМІНЬ. 

Представник славетного українського роду мільйонерів і меценатів Мішель Терещенко у книзі «Перший олігарх» з теплотою згадав Маленький Париж. Так у позаминулому столітті російський літературний критик Микола Добролюбов уперше назвав степову перлину. І якщо Париж на берегах Сени найближчим часом начебто жодні потрясіння не очікують, окрім, може, тисячі-другої мігрантів, то обласне місто в центрі України на порозі зрушень.

На Кіровоградську міськраду невдовзі чекає ухвалення рішення про зміну назви міста. Запропонований варіант має затвердити Верховна Рада. Із виконанням законодавства про декомунізацію місто на Інгулі перегорне чергову сторінку в історії перейменувань.

Якщо завтра рашистів виведуть з окупованих ними територій Донецької та Луганської областей... Якщо післязавтра міжнародні донори погодяться надати кошти на відбудову регіону... то... То нам не доведеться чухати потилицю в роздумах: а з чого почати? Національна академія наук України спочатку з власної ініціативи, а згодом уже за дорученням уряду розпочала роботу над проектом стратегії і тактики відродження регіону. Розглядають два варіанти дій: відновлення вільної від окупантів території Донбасу не чекаючи остаточного визволення і відновлення всього регіону відразу після повернення Україною контролю над усім Донбасом.

Про деякі результати роботи доповіла нещодавно на засіданні Президії НАНУ директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова. Її доповідь «Відновлення Донбасу: оцінка соціально-економічних втрат і пріоритетні напрями державної політики», яка ∂рунтувалася на дослідженнях п’яти інститутів НАН та інших наукових установ, спричинила сплеск емоцій серед поважних академіків і спровокувала доволі жваве обговорення. 

Попри всі дипломатичні зусилля Києва та Заходу, війна на сході України триває, бо президент Путін не збирається змінювати політику, натомість втягує свою країну в нові воєнні конфлікти. Про це під час зустрічі з керівним  складом Головного управління Національної гвардії заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

За словами Прем’єра, Росія тривалий час готувалася, щоб повернути Україну у сферу свого впливу. «Вони усвідомлювали, що українці — вільні люди, які будуть боротися за свою незалежність, тому заздалегідь почали планувати знищення Збройних сил, інфільтрацію в Службу безпеки російської резидентури, знищення Генерального штабу, взяття під контроль тодішніх Внутрішніх військ і всієї безпекової системи нашої країни», — сказав Арсеній Яценюк.  

Черга автомобілів із цукровими буряками розтягнулася на кілька сотень метрів. Ми зупинилися поблизу одного з автопоїздів. «Уже шостий сезон вожу сюди цукрові буряки, — охоче розповідає водій Василь Яцина. — Я з Волочиська Хмельницької області. Наше приватне підприємство надає транспорт для перевезення сільськогосподарської продукції. Коли розпочинається «солодкий сезон», обов’язково їдемо на Волинь, бо з Гнідавським цукровим заводом дуже приємно працювати: нас завод направляє в господарства, справно оплачує транспортні послуги. Тому ми перевозимо солодкі корені навіть із сусідньої Рівненської області. Зараз обслуговую господарства Здолбунівського району, з 5 вересня працюємо. Задоволений».