ПАРИТЕТ
Кошти другого кошика не є додатковими резервами першого
Глава держави на черговому зібранні Ради регіонів при Президентові України наголосив на необхідності змінити регіональну політику з огляду на те, що реформи розпочинаються в столиці, а поліпшення життя люди очікують на всіх територіях, з яких складається країна. Важлива складова цієї політики — відносини держави та місцевого самоврядування, носіями якого є зокрема і міські громади, що об’єднують майже 70% населення.
Підгрунтя таких взаємин — збалансований головний державний фінансовий кошторис, розроблений з урахуванням усіх сторін. Допоки він будується за принципом перевернутої піраміди: спершу всі надходження акумулюються «нагорі», затверджуються Верховною Радою, і лише потім, вже «дещицями» повертаються до міст, селищ, сіл. Причім, за належним своїм громадам очільники міст повинні їздити до Києва з простягнутою рукою. Схоже, це розуміють усі, та щось змінювати традиційно не поспішають. На заваді стають такі національні особливості, як поняття «рік до виборів», «час після виборів» чи «підготовка до нових перегонів».
В Асоціації міст України, одній з найбільш представницьких корпоративних організацій нашої країни, на двадцятому році її функціонування не втрачають надії перевернути «бюджетну піраміду», будувати її знизу догори, логічно зауважуючи, що ефективна держава повинна вибудовувати регіональну політику не лише шляхом передачі повноважень виконавчої влади на місця, а й на паритетних засадах ділитися фінансами. Тоді можна буде суворо спитати з тих очільників громад, хто марнує кошти, що належать усім громадянам країни, передусім сумлінним платникам податків.
«Ми вам писали…»
Про це нагадав, відкриваючи у вівторок, 21 лютого засідання правління АМУ, її президент Дніпропетровський міський голова Іван Куліченко. Нинішній рік для членів Асоціації ювілейний, 20-й, тож, зазначив Іван Іванович, це нагода прискіпливіше оглянути зроблене, зосередитися на найголовнішому — відстоюванні прав вітчизняних міст.
Торік члени Асоціації, як це і передбачено Законом «Про асоціації органів місцевого самоврядування», подали свої письмові пропозиції до Мінфіну та Комітету Верховної Ради з питань бюджету, взяли активну участь у консультаціях під час підготовки проекту держбюджету-2012. Завдяки їхній наполегливості частково вдалося покращити показники місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів. Та задавнена проблема — 12-мільярдного дефіциту місцевих бюджетів, на жаль, залишилася нерозв’язаною.
Нині на часі підготовка Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік, тож, за словами віце-президента АМУ з питань бюджетної політики, Черкаського міського голови Сергія Одарича, важливо, аби знову письмові пропозиції муніципалів не лягли під сукно чиновницьких столів і не були зігноровані нардепами.
—Уявляєте, колеги, — зазначив Сергій Олегович, — у нашому листуванні з Мінфіном кошти другого кошика (виконання власних повноважень місцевих рад) дехто називає «додатковими резервами» першого, тобто реалізації делегованих органам місцевого самоврядування повноважень. От і виходить, що ми не можемо надати належні послуги городянам.
Щоб «дебіт збігся з кредитом», міськради просять уряд і галузевий парламентський комітет при підготовці кошторису наступного року оптимізувати видаткові повноваження місцевих бюджетів та удосконалити механізм розрахунку видатків на виконання делегованих повноважень, запровадити повноцінне середньострокове планування, перейти на надання державою прямої адресної допомоги, монетизувати пільги соціального характеру, спростити процедури здійснення запозичень до місцевих бюджетів тощо.
Краще працюєте? Більше заберемо!
Лідери міських громад порушили ще одну актуальну проблему: необхідно на державному рівні розробити комплекс заходів, які б стимулювали економічний розвиток місцевих громад. На це, до речі, звернув увагу голова Київміськдержадміністрації Олександр Попов, який взяв участь у засіданні правління АМУ. Так, столиця минулого року на 1,5 млрд грн. перевиконала міський бюджет, та київська громада від цього не стала заможнішою навіть на гривню: всі зароблені кошти вилучили до загальнодержавної скарбниці. Виходить, намарне міській владі напружувати м’язи, бо той, хто не займається розвитком взагалі, нарівні з усіма отримає дотацію.
Не потішив колег новиною і Донецький міський голова Олександр Лук’янченко: до запровадження податку на нерухомість залишилося чотири місяці, та надії муніципалів на поповнення місцевих бюджетів від цього, схоже, значно перебільшені. Кіровоградський міський голова Олександр Саінсус стурбований тим, що протягом бюджетного року змінюються тарифи на паливо, і це лягає непомірним вантажем на вже сформований кошторис і сприяє накопиченню боргів.
Скептично зустрів загал повідомлення народного депутата України Валерія Баранова, що наступного року Фонд регіонального розвитку формуватиметься за новими правилами і, щоб «відкусити від загального пирога», очільники міст повинні вчасно подати свої заявки та пропозиції. Іван Куліченко щодо цього досить критично сформував думку своїх колег: «Навіщо все зароблене в країні концентрувати і ділити в Києві? Чи не доцільніше відразу залишати частину заробленого на місцях. Нам постійно кажуть: «Давайте свої пропозиції, а потім про них ніхто і не згадує…»
Дешева рибка – погана юшка
За словами учасників зібрання, істотно знекровлюють міські громади окремі невиважені рішення, бо, завважив Сергій Одарич, «ми живемо від виборів до виборів, тобто від популізму до популізму».
Наприклад, у Житомирі, за словами очільника тамтешньої міської громади Володимира Дебоя, занепадає комунальний транспорт. Та як цьому не бути, коли електротранспортники перевезли громадян на 11 млн грн, а самі при цьому змушені сплатити 18 млн податків.
Називалися і такі цифри: торік уряд чотири рази збільшував мінімальну зарплату, загалом, як інформує Держкомстат, на 19%. Упродовж цього часу тарифи на електроенергію зросли майже на 25%, а ціна природного газу на половину. Цьогоріч заплановано ще п’ять етапів підвищень зарплати. Комунальники відповідно проводять перерахунки заробітних плат своїм працівникам, зростають відрахування з них до Пенсійного та інших соціальних фондів.
Ніхто ще не придумав іншого шляху для збалансування фінансового стану комунальних підприємств: він може здійснюватися лише через підвищення тарифів, або через зменшення видатків, передусім — скорочення персоналу. Та це неминуче призведе до різкого зниження якості послуг населенню, руйнації інженерної сфери.
Такий от тарифний тупик, вихід з якого держава і міста повинні шукати разом. Певна річ, краще всі рішення, передусім складні та надзвичайно складні вирішувати консенсусом і поважати одне одного, резюмували члени правління АМУ. Та й робити це треба не лише від виборів до виборів.