Ксенія Чайка ще у вересні минулого року працювала на каналі «Росія-1». Зараз вона — журналістка «Громадського телебачення Донбасу». На прес-конференції в «Укрінформі» Ксенія розповіла колегам-журналістам про схеми викривлення реальності на російському телебаченні, які побачила зсередини. Саме через особисте непогодження з методами, які використовують російські медіа щодо висвітлення перебігу подій на Донбасі, вона була вимушена покинути Москву й обрала роботу в незалежному регіональному медіа «Громадське ТБ Донбасу».
«Мені б не хотілося очорнювати людей, які там (на російському ТБ. — Авт.) працюють, адже в реальному житті, поза роботою вони ставилися до мене дуже добре. Не було агресії ні в мій бік, ні в бік України, але той потік інформації, який виходив як готовий продукт, докорінно, просто полярно відрізнявся від реальних подій... І в якийсь момент я зрозуміла, що повинна бути зі своїм народом (Ксенія родом з Донецької області. — Авт.). Говорити з екрана про важке життя пенсіонерів (на окупованих територіях Донбасу. — Авт.), про смерть дитини, про права людини і при цьому набивати рейтинги агресору та говорити про путінську непричетність до цих страшних речей... Мені здається, це дуже жорстоко», — так оцінює журналістка методи роботи російських медійників.
«Тому я повернулася в Краматорськ, на Донбас. Зараз ми займаємося проектом «Донецький діалог». Ми відверто говоримо з людьми про те, з чим вони зараз стикаються. Намагаємося показати ту реальну ситуацію, яка нині склалася на території східної України», — додала вона.
Планувалося, що на прес-конференції виступить режисер та воєнний кореспондент Крістіан Жерегі з розповіддю, чому вирішив відмовитися від російського громадянства заради українського. На жаль, завадили особисті обставини. Журналістів, хто, як Жерегі, вже отримав українське громадянство, за словами заступника міністра інформаційної політики України Тетяни Попової, поки що небагато — лише троє. Ще троє за підтримки Мінінформполітики отримали посвідки на проживання. Але для спрощення цієї процедури міністерство вже працює над проектами відповідної постанови уряду та над профільним законопроектом.
Відповідаючи на запитання журналістів, пані Попова повідомила, що нині в зоні АТО акредитовано близько 50 іноземних журналістів, половина з них мають прес-карти. З державних російських ЗМІ серед них нікого немає, зате працюють, наприклад, телеканал «Дождь» та «Новая газета». Щоб у ряди журналістів не затесалися рашистські диверсанти й розвідники, Мінінформполітики при видачі акредитацій співпрацює з СБУ.
Та, як на мене, варто, щоб досвід Мінінформполітики з підтримки отримання громадянства іноземцями, які за своєю суттю — українські патріоти і роблять істотний внесок у розбудову української незалежності, використали й у інших міністерствах. Наприклад, у Міноборони та в МВС. Ці міністерства мусять зробити рішучі кроки для підтримки бажання стати громадянами України тих бійців АТО, які проливають кров за нашу державу поки що з іноземними паспортами у кишенях.
Ми в Google+